ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / АснтлУ-2012

 П'ять угорців та гол Марко Девіча
Образ твору П'ять угорців пішли на футбол.
Довго бігали там футболісти,
Та ніяк не вдавалося гол
У ворота забити, хоч трісни.

Раптом вибухнув весь стадіон,
Репетує в єдиному крику...
Дочекались, нарешті: "Гол!!!" -
Вболівальники ледь не охрипли.

Каже диктор:"В команді "Шахтар"
Гол забив футболіст Марко Девіч".
Тут угорець угорцю сказав:
"Слухай, Вітю, як думаєш, вибач,

Може, щось я не так зрозумів
А чи трохи погано я чую:
Адже гол - Марко Девіч забив?
Ой, навряд чи його зарахують..."


22.06.2010, 22.06.2012

* Гол форварда збірної України Марко Девіча у ворота збірної Англії на Чемпіонаті Європи з футболу 2012 р. не був зарахований угорською бригадою арбітрів на чолі з головним рефері Віктором Кошшої. В результаті збірна України не потрапила у чвертьфінал "Євро-2012".

** З наступного сезону Марко Девіч гратиме у команді "Шахтар" (Донецьк).


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Незарахований гол Марко Девіча у ворота збірної Англії на Чемпіонаті Європи з футболу 2012 р.


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-15 10:42:16
Переглядів сторінки твору 7612
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Виключно про спорт!
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 17:52:12 ]
Гойко Мітіч - це той, який "Вєрная рука - друг індєйца"? Нещодавно бачив я телевізійну передачу - вона була якраз про нього. І як він подав приклад і Шварценегеру, і Сталлоне.
А це і футбол.
Є наступне непогане прізвище - українського кінокритика, кінознавця, кіносценариста та чинного голову Національної спілки кінематографістів України. Так. Це - Тримбач С.В.
А вірш покращився. Толерантний, у дусі радянського інтернаціоналізму.

Мабуть, не востаннє,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 14:37:32 ]
Так, так, саме так - ще і югослав за національністю.) Хоч і нема зараз такої національності, як і радянського інтернаціоналізму.)) Радий, що тобі сподобалась остання трансформація мого вірша.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 15:01:02 ]
Гаррі, щось треба робити - з прізвищем югослава, навіть такого знаменитого на весь світ, читачі перестали розуміти, в чому сіль анекдоту! Що порадиш?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-17 21:14:45 ]
Тобі, як ти бачиш, ніщо не заважає повернути попереднє прізвище. Тобі порадили. То і відповідальність за скоєне лягатиме на обох.
Тобі ж порадили. Факт задукоментовано.
"Мітіч", НМСДД, погано римується. "Тримбач" - гарна рима, але ж за нею стоїть видатна людина.
Слухай, а нащо прізвище?
І навіщо гол? Чому "Шахтарю"? Який з нього сенс?
Зараз який чемпіонат?

Французи після чергового попередження про вибіркове правосуддя забили два голи.
Вони не могли їх не забити.
Може, так само, як свого часу "Динамо" забивало фашистам. Донині ця гра вважається патріотичною і героїчною. І це, напевне, так.
То чому зараз якісь харківські клерки від облради або навіть інші виосокі посадові особи країни можуть казати, що спорт і політика - це несумісні речі?
Корисний, НМСДД, твій вірш, і з нього може вийти щось розумне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-18 08:10:54 ]
Так, а коли я повернув свій перший варіант, одразу ж все стало зрозуміло. З чого б це?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-24 08:53:23 ]
Ось, Гаррі, наша суперечка щодо національності вболівальників і розв'язалась сама собою. Поглянь лиш, наскільки креативно і в дусі часу я вдосконалив цей вірш. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 02:38:11 ]
Дарма ви переробили свій вірш. Я знаю, що на цьому сайті люблять євреїв, але не думав, що настільки. Будьте сміливим і нікого не слухайте. Я ось нещодавно віддав до облдержадміністрації (у якій повно регіоналів) підбірку своїх віршів, де "незлим тихим словом" згадуються Янукович і Табачник, а сучасна влада названа "гидотною мафією". І нікого не боюся. А правил сайту ви не порушували.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 14:45:18 ]
Я й сам знаю, Ігоре, що жодних правил не порушив, і не тільки сайтовських. Хоча з цим сайтом, до речі, ніколи не знаєш, на чому стоїш.) Буває, комусь щось не сподобається - причепляться до якоїсь дрібнички і критикують не знати за що.))

А вірш я переробив для приколу - в першому варіанті усім зрозуміло, в чому сіль жарту, а от у цьому - хто зна, як відреагують читачі.)) Такий собі приклад езопової мови. )))

Дякую за підтримку, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 14:58:48 ]
Ось, вже маю доказ з іншого сайту - читачі не розуміють, в чому сіль жарту. А дотепер всі все було зрозуміло!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 15:03:32 ]
:) всім :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-17 21:25:06 ]
Може, ти опилюєш своїми творами дуже вузький сектор української поезії? Може, твій гумор заслуговує на звання якось іншого? Наприклад, англійського? На сайті є перекладачі в усіх напрямках, які тільки можна знайти в Україні. А ота марна писанина на паралельних ресурсах є самою собою - марною писаниною.
Спробуй уявити Льва Толстого, щоб той займався отаким. Він писав щоденники.
Я без них не лягаю спати. Наскільки мудра людина...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-18 08:19:09 ]
Не думаю, що, оприлюднюючи свої твори на різних ресурсах, я допускаю помилку. Навпаки, вважаю, що таким чином я нівелюю суб'єктивізм коментаторів і отримую більше слушних зауважень та підказок, заодно пропагуючи свою творчість більшому загалу читачів, авторів та видавців, чому я маю неодноразові підтвердження.
А роздумування на тему, ким би були класики минулих сторіч, якби стали нашими сучасниками, може привести до дуже цікавих результатів - наприклад, є дослідження, що Пушкін в наш час вважався б заштатним графоманом.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 09:07:33 ]
Так. Його вважали не лише графоманом.
А віршувати, НМСДД, мабуть, краще, не припускаючись помилок, а на своєму прикладі доводити і доводити усім читачам - мовляв, майстер.
Бувай здоровим :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-18 12:04:39 ]
Це правда: найкраща відповідь критикам - писати нові, ще досконаліші твори.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-24 08:55:32 ]
Цікаво, Ігоре, а зараз вам сподобається остання переробка? ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 09:07:01 ]
Анігдот-притча.
Як анігдот, він може "бородатим", а як притча - не знаю. Ще не зустрічав.
Прийшов чоловік додому, роздягнувся, туалет прийняв.
Біля дружини ходить, як кіт. Не знаю, чого він там хотів - їсти чи цілуватись.
А та каже, що, мовляв від нього негарно пахне. Та й пішла у свої будуари. Це було у Франції за часів якогось з Людовиків.
Пішов той чоловік до ванної кімнати, узяв "Хвойного екстракту", вимився. Пішов до служниці. "Понюхай, каже, як пахне від мене?"
А та відповідає: "Неначе у тайзі лосі наср*ли".
НМСДД, ідея притчі така: Все тече, все міняється, а що залишається, те залишається, як лежало чи стояло. Мені цей анігдот ще на флоті розповіли. Реготно було...
Інтересно ти віршуєш. Але гол повинен бути у ворота "Шахтаря". Ця команда зараз на якомусь особливому положенні. Мені так на залізниці казали.

З повагою та ги-ги та га-га,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-24 09:16:31 ]
Чув цей анігдот. Чоловік асенізатором працював. Але на що ти ним натякаєш, так і не зрозумів. Мова надто заезопована. Ги-ги. ;)

Взагалі-то ти правий, але ж Марко Девіч гратиме за "Шахтар". Га-га. :)

З повагою та інтересом до цікавого співрозмовника,
В.Х.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 09:34:09 ]
Я хотів сказати, що збереглись ті самі акценти, що були. Вірш не став і, схоже на те, що не стане іншим чи гіршим.
Таким як, наприклад, "У лукомор'я дуб зелєний, златая цепь на дубє том" йому не бути.
він зовсім про інше. Ніяких котів. Хіба що командна гра. У вірші теж була команда :)
Ти цей вірш, можна сказати, випрацював. Всі фарби скінчились, мольберт вивільнився для замісу нових кольорів.
Читацький світ завмер у очікуванні наступних творів :)