Цікаве продовження. Мені сподобалося. :))) Дякую, Ігоре!

Ігоре, Ви завдяки мені, а я - завдяки телеканалу ICTV, виявляється, зачепили якусь не так тему, можливо. порушивши якісь правила сайту. Отже, я, з Вашого дозволу, міняю Ваш коментар на такий:

Два фанати пішли на футбол,
Довго бігали там футболісти.
"Слухай, Міську, коли буде гол?
Давай дьорнемо грам десь так триста!"

:)))

Як це "у чому тут гумор"? :) Це ж одеський анекдот! :)))

одеський - тобто зрозумілий тільки одеситам? ))))

Чому ж тільки одеситам - всім, хто має почуття гумору. :) Олю, ти що, мене розігруєш, чи й справді не зрозуміла, в чому тут сіль? :)

Олю, я кардинально переробив вірш після зауважень Гаррі. Як тепер, гумор зрозумілий? :)

А чому?

Я не хотів би характеризувати побачене своїми словами, трактування яких може звестись до того, що ти порушив одну з умов поведінки на сайті.
Я розумію, що слово ніхто не забороняв, але ж...
Про югослава не можна написати або про білоруса? Там теж прізвища закінчуються практично так само.
А вірш розмістиш наступного разу, якщо відразу не можеш його виправити. Рабінович - вибач, НМСДД, надто слабка рима попри те, що римуються різні частини мови.
+ Поезій повинна сприяти якомусь окриленню, підйому до якихсь висот, як не небесної, то, принаймні, заобрійної властивості.
Або якщо кепсько з окриленням, то існують бездоганно красиві форми. Я не умаю на увазі рондо. Я ось ніяк не наважусь на сонети.
А оці строфи - то щось надто легке.
Подивись, як маневрують пегаси поетес нашого сайту. Дехто з поетів припасовує російські рими до українських... Думай, колего.

І яку ж саме з умов поведінки на сайті я порушив, Гаррі? До речі, де вони, ті умови? Можеш дати лінк?

Те, що у моєму вірші згадана національність ліргероїв, і навіть приведені конкретні імена та прізвища, пояснюється тим, що я почув цей анекдот в ефірі каналу ICTV (якщо не помиляюсь) в передачі "Анекдоти по-українськи" (тут вже точно не помиляюсь). Думаю, що цензура телеканалу не пропустила його б в ефір, якби для цього були вагомі причини. Отже, жодних причин не було. І, отже, жодних норм я не порушую, публікуючи свій вірш на цьому сайті. І що ж у цьому анекдоті такого, аби вважати його порушником норм? Існує безліч анекдотів, де героями виступають представники якихось національностей. І, якщо вони не образливі, а смішні, то чому не мають права на існування? А мораль саме цього анекдоту аж надто прозора, аби її ще й пояснювати. І скоріше зараз все відбувається з точністю до навпаки, як мені колись зауважили в коментарі до цього вірша на якомусь іншому сайті.

http://maysterni.com/rules_main.php

А щодо окрилення і підйому, то, вважаю, що підняття настрою людям - це теж один з видів підйому. Хоча є і в мене сонет (не зовсім, щоправда, оскільки написаний не 5-ти - 6-ти-стопним ямбом), написав колись в юності і вінок сонетів, але зараз не можу його знайти, :) проте вважаю, що право на існування мають всі форми і види поезії, в тому числі і віршовані гуморески. :)

Дякую, Гаррі. Уважно перечитав ще раз всі правила і не знайшов там нічого, що б стосувалося сюжету мого вірша. І не розумію, чому звучать такі закиди на мою адресу. Можливо, варто їх переадресувати керівництву телеканалу, аби отримати вичерпну відповідь? :)

"Про югослава не можна написати або про білоруса? Там теж прізвища закінчуються практично так само.
А вірш розмістиш наступного разу, якщо відразу не можеш його виправити. Рабінович - вибач, НМСДД, надто слабка рима попри те, що римуються різні частини мови." - отже, про югославів та білорусів можна? Дивна логіка. Йду міняти прізвища, імена та назву національності. Чого не зробиш заради миру на всій планеті. :)))

Ну, як зазаз, Гаррі? У мене тепер, судячи з імен та прізвищ, одні славяни залишились в ліргероях. Щоправда, охоплюють сумніви, чи зрозумілий стане сюжет для більшості читачів, але то вже дурниці, головне, аби не зачепити якусь не таку тему. Адже так? :)

:) зараз :)

Марадона он ще коли забив гол рукою і зробив Аргентину чемпіоном світу. :) Потім він сказав, що це була рука Бога. :)))