ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / АснтлУ-2012

 П'ять угорців та гол Марко Девіча

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Незарахований гол Марко Девіча у ворота збірної Англії на Чемпіонаті Європи з футболу 2012 р.


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-15 10:42:16
Переглядів сторінки твору 8364
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Виключно про спорт!
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-15 17:52:12 ]
Гойко Мітіч - це той, який "Вєрная рука - друг індєйца"? Нещодавно бачив я телевізійну передачу - вона була якраз про нього. І як він подав приклад і Шварценегеру, і Сталлоне.
А це і футбол.
Є наступне непогане прізвище - українського кінокритика, кінознавця, кіносценариста та чинного голову Національної спілки кінематографістів України. Так. Це - Тримбач С.В.
А вірш покращився. Толерантний, у дусі радянського інтернаціоналізму.

Мабуть, не востаннє,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 14:37:32 ]
Так, так, саме так - ще і югослав за національністю.) Хоч і нема зараз такої національності, як і радянського інтернаціоналізму.)) Радий, що тобі сподобалась остання трансформація мого вірша.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 15:01:02 ]
Гаррі, щось треба робити - з прізвищем югослава, навіть такого знаменитого на весь світ, читачі перестали розуміти, в чому сіль анекдоту! Що порадиш?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-17 21:14:45 ]
Тобі, як ти бачиш, ніщо не заважає повернути попереднє прізвище. Тобі порадили. То і відповідальність за скоєне лягатиме на обох.
Тобі ж порадили. Факт задукоментовано.
"Мітіч", НМСДД, погано римується. "Тримбач" - гарна рима, але ж за нею стоїть видатна людина.
Слухай, а нащо прізвище?
І навіщо гол? Чому "Шахтарю"? Який з нього сенс?
Зараз який чемпіонат?

Французи після чергового попередження про вибіркове правосуддя забили два голи.
Вони не могли їх не забити.
Може, так само, як свого часу "Динамо" забивало фашистам. Донині ця гра вважається патріотичною і героїчною. І це, напевне, так.
То чому зараз якісь харківські клерки від облради або навіть інші виосокі посадові особи країни можуть казати, що спорт і політика - це несумісні речі?
Корисний, НМСДД, твій вірш, і з нього може вийти щось розумне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-18 08:10:54 ]
Так, а коли я повернув свій перший варіант, одразу ж все стало зрозуміло. З чого б це?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-24 08:53:23 ]
Ось, Гаррі, наша суперечка щодо національності вболівальників і розв'язалась сама собою. Поглянь лиш, наскільки креативно і в дусі часу я вдосконалив цей вірш. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-16 02:38:11 ]
Дарма ви переробили свій вірш. Я знаю, що на цьому сайті люблять євреїв, але не думав, що настільки. Будьте сміливим і нікого не слухайте. Я ось нещодавно віддав до облдержадміністрації (у якій повно регіоналів) підбірку своїх віршів, де "незлим тихим словом" згадуються Янукович і Табачник, а сучасна влада названа "гидотною мафією". І нікого не боюся. А правил сайту ви не порушували.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 14:45:18 ]
Я й сам знаю, Ігоре, що жодних правил не порушив, і не тільки сайтовських. Хоча з цим сайтом, до речі, ніколи не знаєш, на чому стоїш.) Буває, комусь щось не сподобається - причепляться до якоїсь дрібнички і критикують не знати за що.))

А вірш я переробив для приколу - в першому варіанті усім зрозуміло, в чому сіль жарту, а от у цьому - хто зна, як відреагують читачі.)) Такий собі приклад езопової мови. )))

Дякую за підтримку, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 14:58:48 ]
Ось, вже маю доказ з іншого сайту - читачі не розуміють, в чому сіль жарту. А дотепер всі все було зрозуміло!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-17 15:03:32 ]
:) всім :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-17 21:25:06 ]
Може, ти опилюєш своїми творами дуже вузький сектор української поезії? Може, твій гумор заслуговує на звання якось іншого? Наприклад, англійського? На сайті є перекладачі в усіх напрямках, які тільки можна знайти в Україні. А ота марна писанина на паралельних ресурсах є самою собою - марною писаниною.
Спробуй уявити Льва Толстого, щоб той займався отаким. Він писав щоденники.
Я без них не лягаю спати. Наскільки мудра людина...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-18 08:19:09 ]
Не думаю, що, оприлюднюючи свої твори на різних ресурсах, я допускаю помилку. Навпаки, вважаю, що таким чином я нівелюю суб'єктивізм коментаторів і отримую більше слушних зауважень та підказок, заодно пропагуючи свою творчість більшому загалу читачів, авторів та видавців, чому я маю неодноразові підтвердження.
А роздумування на тему, ким би були класики минулих сторіч, якби стали нашими сучасниками, може привести до дуже цікавих результатів - наприклад, є дослідження, що Пушкін в наш час вважався б заштатним графоманом.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 09:07:33 ]
Так. Його вважали не лише графоманом.
А віршувати, НМСДД, мабуть, краще, не припускаючись помилок, а на своєму прикладі доводити і доводити усім читачам - мовляв, майстер.
Бувай здоровим :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-18 12:04:39 ]
Це правда: найкраща відповідь критикам - писати нові, ще досконаліші твори.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-24 08:55:32 ]
Цікаво, Ігоре, а зараз вам сподобається остання переробка? ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 09:07:01 ]
Анігдот-притча.
Як анігдот, він може "бородатим", а як притча - не знаю. Ще не зустрічав.
Прийшов чоловік додому, роздягнувся, туалет прийняв.
Біля дружини ходить, як кіт. Не знаю, чого він там хотів - їсти чи цілуватись.
А та каже, що, мовляв від нього негарно пахне. Та й пішла у свої будуари. Це було у Франції за часів якогось з Людовиків.
Пішов той чоловік до ванної кімнати, узяв "Хвойного екстракту", вимився. Пішов до служниці. "Понюхай, каже, як пахне від мене?"
А та відповідає: "Неначе у тайзі лосі наср*ли".
НМСДД, ідея притчі така: Все тече, все міняється, а що залишається, те залишається, як лежало чи стояло. Мені цей анігдот ще на флоті розповіли. Реготно було...
Інтересно ти віршуєш. Але гол повинен бути у ворота "Шахтаря". Ця команда зараз на якомусь особливому положенні. Мені так на залізниці казали.

З повагою та ги-ги та га-га,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-24 09:16:31 ]
Чув цей анігдот. Чоловік асенізатором працював. Але на що ти ним натякаєш, так і не зрозумів. Мова надто заезопована. Ги-ги. ;)

Взагалі-то ти правий, але ж Марко Девіч гратиме за "Шахтар". Га-га. :)

З повагою та інтересом до цікавого співрозмовника,
В.Х.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 09:34:09 ]
Я хотів сказати, що збереглись ті самі акценти, що були. Вірш не став і, схоже на те, що не стане іншим чи гіршим.
Таким як, наприклад, "У лукомор'я дуб зелєний, златая цепь на дубє том" йому не бути.
він зовсім про інше. Ніяких котів. Хіба що командна гра. У вірші теж була команда :)
Ти цей вірш, можна сказати, випрацював. Всі фарби скінчились, мольберт вивільнився для замісу нових кольорів.
Читацький світ завмер у очікуванні наступних творів :)