Ой, я вас не образив такою постановкою питання?
Я просто хотів сказати, що вірш був би набагато кращий, якби ту риму можна було замінити... Перепрошую, що даю поради, але так дійсно було б краще...

Ірино, звичайно пошук красивих рим не самоціль, але якщо ми, автори, не будемо задаватися цим питанням, то кружитимемо, схоже, на місці. Фактично, підбір рим, як на мене, це ніби рухатись думкою далі, за поворот, де ти ніколи ще не бувала. Таким чином - а)забезпечена від повторів;
- б) творчий світ різко зростає.

Але в процесі я часто забуваю про ці свої мудрі думки :)

Не образили, Володю. Жодним словом. Взагалі, щоб мене образити, треба дуже добре постаратися :) До порад я прислуховуюся, правда...Просто є речі, котрі не від мене залежать. Не знаю, чи зможу це вірно пояснити, але коли я вірш "чую" від першого до останнього слова, без зупинок, то не впевнена, що потрібно щось змінювати...
Дякую Вам!

Шановній Редакції можу відповісти приблизно те, що і Володимиру... Коли я пишу, то не думаю про правила Поезії взагалі. Цілком з Вами згідна - в процесі, котрий досі для мене є загадковим, "мудрі думки" забуваються :) На першому місці - почуття, відчуття і слова за ними, котрі здатні лише частково передати те, що відчуває душа.

P.S. А сніг все-таки випав :)

Іринко,
З наступаючим Новим Роком, здоровля, щастя, і творчого натхнення.
А ще з 100-тим віршем на Самвидаві!!!!

ДУЖЕ ДЯКУЮ :) Юро, вітаю Вас навзаєм! Бажаю, щоб відбулося те, чого Вам найбільше хочеться...

Дякую Іринко,
Поза здоровлям мені найбільше хочеться... хотіти (весь час) :-)))))

:-)))))

Яке задоволення читати Ваші вірші і коменти ! Думаю, що Маленький Янгол уже регочеться так само, як і я - з радості від спілкування і від того, що сніг таки пішов :))

З Новим Роком! Щастя, здоров'я, наснаги, хай Маленький Янгол завжди усміхається! Як я розумію Юрію, Ваші бажання :)))

Оксанко, взаємно-превзаємно! Маленький Янгол вже на Сьомому Небі :) Передає вітання Вам і Вашому Янголу і сипле усміхненими сніжинками :)

Ой, дякую! А мій Янгол уже аж підтанцьовує, ловить усміхнених сніжинок і кружляє із ними у сальсі :) Так, саме - у сальсі, чарівній відвертій сальсі кохання і бажань :))

А мені чомусь згадався мультик про пса "Був собі пес" здається так він називався.
Він там у буді сидів (морда правда назовні) і лапав сніжинки (оце мій такий уявний Янголик). :-)))

:))

Враховуючи те, що викінчується рік Собаки, то я вас цілком розумію :)) Хто ж сидітиме у буді наступного року? :))

:) Ой, Юро, з Вами сумувати не доводиться :) Такі асоціації :))) Люблю цей мультик :)))

О, знову одночасно пишемо з Вами, Оксанко :) Мені вже тут уява змалювала того, хто сидітиме в будці :)

Ага, той мультяха - шедевр!
Оксанко, у буді буде сидіти той хто заслужив там сидіти.
Надіюсь, той хтось буде "другом человєка".
Згадався старий віц: Що буде, як буди не буде? :-)))

Та я вже зачекаю на Юриного комента, щоб не сполохати уявного Янголика :))

(я тут теж завмерла з цікавості :)