ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Завжди з тобою
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Вулиця
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
***
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Портос (ч.1)
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Справжня зима
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
* * *
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Словоломки – 3
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Метеочудеса
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
На паперті юдолі
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Жахливий сон
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 *****
Завітавши до вічної теми
з дум-клинописів, огнив-рим,
біле сонце розчісує темінь,
суєту й цигарковий дим.
Наче щастя, зібгано ковдру.
Наче лихо, світанку клич.
І вазонів, і тіней кобри
пориваються до облич.
Завмирають, як небо, промені
на вустах моїх, на руках.
Білим сонцем довіку сповнені
і кімната, і бог невдах.
Не зручні ми собі та світові –
вітер-сонце в галопі літ.
Тож прозориться білоліто –
нічкотаїнства сміх і слід.
Щемно дихає, ніжно коїться
все у променях, а для всіх
біле сонце – вуаллю скромниці,
сильний вітер – не за поріг…







    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-08-11 19:43:47
Переглядів сторінки твору 2491
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.861 / 5.5  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.12.14 14:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 04:04:12 ]
Розтривожив і пройняв цей вірш...
"Наче лихо, світанку клич." - тривога така...до сьогодення торкнулося впритул - у всіх значеннях!

"біле сонце розчісує темінь,
суєту й цигарковий дим" - гарний же який образ!

Чи не хотілося би Вам, Багдане :"огне-рим", " Завмирають У небі промені","ночетаїнства"...але це так, дрібнички- на Ваш розгляд.

"біле сонце – вуаллю скромниці,
сильний вітер" - дуже гарно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 17:05:35 ]
Роксолано, вдячний за такий змістовний відгук. Є таке українське слово - огниво. Чомусь воно мені дуже подобається, тому і "огнив-рим". Промені білявки завмирають у кімнаті "на вустах моїх, на руках", завмирають, як небо, тобто велично, загадково, багатозначно. "Нічкотаїнства", бо то не ніч, а нічка - надто швидко минають такі епізоди життя. Отак мені бачиться. Образи моїх ЛГ - збірні, хоча в реальному житті їх прототипи трапляються часто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 17:48:57 ]
Багдане, спасибі, що пояснили- тепер змогла зрозуміти ще краще відтінки і тонкощі вірша. Справді- ГАРНО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 17:50:56 ]
Багдане, спасибі, що пояснили- тепер змогла зрозуміти ще краще відтінки і тонкощі вірша. Справді- ГАРНО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:41:46 ]
Образи зачудовують...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 17:06:53 ]
Лесю, вельми вдячний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 18:22:39 ]
Потужно !!!

Ось тут не зрозумів: Наче щастя, зібгано ковдру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-13 19:15:20 ]
Василю, щастя завжди мало. Тому намагаємося його зібгати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-12 18:45:17 ]
Мої вітання,Богдане. Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-13 18:55:10 ]
Володя, вдячний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 19:12:40 ]
Деяким авторам не подобаються такі вірші, бо вони вважають, що вони "обо всем и ни о чем")) А мені ще й як подобаються!!! Образи цікаві! Особливо чомусь сподобались оці слова :
"Білим сонцем довіку сповнені
і кімната, і бог невдах." ...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-13 19:10:21 ]
Ліліє, втішений Вашим візитом. Як Ви, напевно, помітили не засуджую моїх ЛГ, бо вони щирі у своїх почуттях. Котрий чоловік не називав кохану сонцем? А біле сонце -світловолоса, світлочуттєва жінка. Думаю, що написав про конкретне, хоча кожен поетичний твір, в першу чергу, - асоціації, відтінки, узагальнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-08-16 11:30:34 ]
Так гарно,так тепло,так гірко, мені стало неймовірно сумно - пройняло, дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-16 17:04:54 ]
Тетяно, вдячний взаємно. Складна штука - любов...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-16 23:04:23 ]
не можу осягнути повністю. якимись кадрами, елементами, асоціаціями вимурувано рядки. важко, складно за таким нагромадженням образів, за тою недосказанністю шукати ланцюжок думки. перечитаю завтра ще раз.