Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.05
11:19
Ця миттєва краса тюльпанів
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.
Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.
Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,
2026.02.05
11:09
Погано вчили ви історію, панове,
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.
2026.02.04
23:53
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.
Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.
Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси
2026.02.04
19:03
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи:
• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв
Дійові особи:
• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв
2026.02.04
18:27
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.
ІІ
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.
ІІ
2026.02.04
18:09
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода
2026.02.04
11:28
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.
Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.
Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,
2026.02.03
19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
2026.02.03
19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,
2026.02.03
16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.
Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.
Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,
2026.02.03
13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
2026.02.03
10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.
Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.
Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин
2026.02.03
05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору часів о цих
Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору часів о цих
Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті
2026.02.02
20:41
Надішліть мої сни лелеками
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.
2026.02.02
14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.
Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.
Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку
2026.02.02
10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.
Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.
Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.03
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
2026.01.16
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Алла Баранкевич (1967) /
Вірші
ВІТАЮ ВАС МАМО З 8- БЕРЕЗНЯ!!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ВІТАЮ ВАС МАМО З 8- БЕРЕЗНЯ!!!
МАТУСЮ, дорогенька, найдорожча у світі!
З 8- Березня вітають: чоловік, онуки, діти!
Ми Вам вдячні рідненька за те, що зростили,
Ми в ваших обіймах радість й горе ділили.
Ви ночей не доспали, про себе не дбали,
Останнє, що мали ви дітям своїм віддавали.
За нас Ви віддали, матусю, любима всі сили.
Довгі коси плели, шили, прали, в`язали, варили.
Освіту всім дали, весілля велике зробили,
Щирості, ласки, поваги, й добра нас навчили.
Щоб ми були здорові,- Ви ночами молилися,
Як чемні не були,- теж на нас не сварилися.
Як пізно прийшли, усіх нас цілу нічку чекали.
Всю душу і серце за нас Ви б, матусю, віддали…
Всім чим могли, допомогу також нам давали.
Роботу і хату, щоб мали, про нас Ви подбали.
Щоб людей поважали,- нам постійно казали.
Завжди добрі і мудрі всім поради давали.
Ми вдячні за все, що для нас Ви зробили…
Завжди всіх захищали, щоб дітей не сварили.
Так любите внуків, дітей, як ніхто так не любить.
Так голубите щиро усіх, як ніхто не голубить.
І цілуєте ніжно і тепло, як ніде і ніхто не цілує,
Кращої ласки ніж рідної МАМИ,- ніхто не відчує.
Всіх жалієте нас діточок, як ніхто не жаліє,
Бо ніхто, крім матусі, так в світі жаліти не вміє…
Внучата є у Вас, а правнуки також родяться,
Бажаємо здоров`я Вам, й безмежного щастя!
Роки швидко летять, поповнився вже рід,
Родина вся бажає теж прожити Вам без бід!
Ідіть лише вперед, та не оглядайтеся назад,
Нехай життя Ваше цвіте, як з сакури сад!
Вклоняємося, МАМО, Вам низько всі до ніг!
І просимо у Бога, щоб для нас Вас ще зберіг!
Всі цілуємо Вас міцно і ніжно руки Ваші золоті,
Живіть сто років, бо потрібні, Ви ще нам в житті!!!
З 8- Березня вітають: чоловік, онуки, діти!
Ми Вам вдячні рідненька за те, що зростили,
Ми в ваших обіймах радість й горе ділили.
Ви ночей не доспали, про себе не дбали,
Останнє, що мали ви дітям своїм віддавали.
За нас Ви віддали, матусю, любима всі сили.
Довгі коси плели, шили, прали, в`язали, варили.
Освіту всім дали, весілля велике зробили,
Щирості, ласки, поваги, й добра нас навчили.
Щоб ми були здорові,- Ви ночами молилися,
Як чемні не були,- теж на нас не сварилися.
Як пізно прийшли, усіх нас цілу нічку чекали.
Всю душу і серце за нас Ви б, матусю, віддали…
Всім чим могли, допомогу також нам давали.
Роботу і хату, щоб мали, про нас Ви подбали.
Щоб людей поважали,- нам постійно казали.
Завжди добрі і мудрі всім поради давали.
Ми вдячні за все, що для нас Ви зробили…
Завжди всіх захищали, щоб дітей не сварили.
Так любите внуків, дітей, як ніхто так не любить.
Так голубите щиро усіх, як ніхто не голубить.
І цілуєте ніжно і тепло, як ніде і ніхто не цілує,
Кращої ласки ніж рідної МАМИ,- ніхто не відчує.
Всіх жалієте нас діточок, як ніхто не жаліє,
Бо ніхто, крім матусі, так в світі жаліти не вміє…
Внучата є у Вас, а правнуки також родяться,
Бажаємо здоров`я Вам, й безмежного щастя!
Роки швидко летять, поповнився вже рід,
Родина вся бажає теж прожити Вам без бід!
Ідіть лише вперед, та не оглядайтеся назад,
Нехай життя Ваше цвіте, як з сакури сад!
Вклоняємося, МАМО, Вам низько всі до ніг!
І просимо у Бога, щоб для нас Вас ще зберіг!
Всі цілуємо Вас міцно і ніжно руки Ваші золоті,
Живіть сто років, бо потрібні, Ви ще нам в житті!!!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
