ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віва ЛаВіта (1983) / Вірші

 Солодкий
Я тобі дарую веселку,
Як і ти дарував мені світ
В повноті кольорів, що напевно
Залишило глибокий слід.

Вдячна думка і теплий промінь
Хай зігріє тебе в негоду,
Нехай кажуть, що все проходить,
Але ти, наче мед, солодкий…
(милий спогад)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-30 00:26:34
Переглядів сторінки твору 4811
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.01.19 21:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 09:05:55 ]
Як Санчо Панса тепер десь ходе та носе не стільки зброю свого Дон-Кіхота, як славу про його звитяги та добрі діла, так само і секта читачів пересувається за твоїми віршами.
"Ти солодшаєш, мій солодкий". Коли я з цієї секти перейду до иншої - секти епігонів, то я підхоплю цей рядок, присвятивши його, наприклад, квасу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 10:41:51 ]
Сеня, не розумію реакції, епігони - хто? даруй мені темноту))) а так все гут - що значить - добре)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 10:47:31 ]
Нормальна реакція.
Щодо епігонства.
ЕПІГОНСТВО, а, с. Творчо неоригінальне наслідування якого-небудь діяча, напряму (в політиці, науці, мистецтві і т. ін.). І він [Янка Купала], і Колас визнають себе учнями Шевченка. Проте це ніяк не епігонство. Це глибока душевна спорідненість (Максим Рильський, III, 1956, 398).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 10:53:06 ]
хтось там на будершафт пропонував...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 11:01:31 ]
Після брудершафтів нерідко виникає відчуття спорідненості душ, а якщо за брудершафтом йде горілка або инша розвага чи акт, то мало хто не відчуває тієї самої споріднености. Але настільки це саме так - показує Час.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 11:48:58 ]
о, почалося) Сенька, ще подумай, що напрошувалась, а я, шановний, "пошутила"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 11:52:17 ]
:) Брудершафт, до речі, пропонував я.
А цілуватись негігієнічно - ні під брудершафт, ні якось і кудись ще. Вартість одного цілунку - три мільйони бахтерій. Ось і рахуй, що це за кругла цифра з шістьома нулями.
Ми візьмемо тоненьку серветку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 12:09:42 ]
она крутила интрижки со всеми, или как-то так)))

далі йде перелік тих,з ким крутила, це згадалось з фільму "Сам удома", коли Макколей дивився відео "Янголи з брудними душами"

і я усміхнулась


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 10:59:40 ]
І от я беру твій рядок, трішки його змінюю - до такого стану, щоб він мені ще більше сподобавсь, і починаю творить щось своє, начебто нове.
Це епігонство.
А коли я починаю розказувать казку, що ми там якісь глибоко споріднені душі, а це не епігонство, і тому я взявсь за продовження вже написаного, я себе можу скільки завгодно заспокоювать тим, що я не епігон, але це буде не так. Існує така вірогідність - якоїсь там спорідненості душ. Так, і її може відчуть хто завгодно, де завгодно і по відношенню до будь-кого, але настільки це саме так, якщо люди або не бачили одне одного, або десь там танцювали на одних хрестинах чи панахиді - це питання.
Зазвичай за такою "спроідненістю може стоять звичайне епігонство.
Мені хотілось би використать твій рядок саме у такому вигляді, але він виглядає таким, наче його адресовано особі чоловічої статі. А це - не моя тема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 11:48:15 ]
Сенька-Сенька, кульпросвет) закрутив, але суть уловила, моя лірична героїня кохає Його, а не Її - факт.

Тому сам вигадуй щось своє)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-08-30 11:56:09 ]
Вітаю, В осенііто!
Думаю, для твого зростання не завадить трохи конструктивної критики.
Ємоційно вірш наповнений, щирий - це плюс.
За технікою - посередній:
1. Рима: веселку-напевно - так собі.
2.Розмірність першого куплета не співпадає з розмірністю другого: у 2 і 4 рядках наголос на останньому складі, а в 6 і 8 - на передостанньому.
3. "НЕхай кажуть" - вимагає наголосу на першому складі.
4."Хай" і "нехай" - майже повтор у сусідньому рядку.
5.В кінцівці бажано чіткіше відобразити протиставлення, приміром так:
"Хоч і кажуть, що все проходить -
Пам'ятаю твій смак солодкий."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 12:00:05 ]
а я вже злетіла понад хмари)) така класна, така класна))) від похвали

але критику сприймаю, згодна, вірш потребує редагування, дякую щиро за зауваження)) але вже новий на підході, тому цей поки що "пад стол"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 12:03:09 ]
Я не знаю, якого редагування вимагає вірш, якщо його написано серцем?
Під час правок можна загубити той настрій та емоційний запал.
Переважна більшість віршів після правок нагадує вправно зліплену піцу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 12:04:04 ]
точно! саме тому не спішу виправляти, Сенька)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 12:08:52 ]
Але вірші, написані серцем, чи чимсь ще (у кожного з нас свої чутливі зони), повинні виходить на читацький суд технічно та поетично досконалими.

Тренуватись можна на инших віршах - пустих чи кон'юктурних - про американське безробіття, про українське судочинство, про голодне дитинство дітей-безбатченків; геїв, аборти, позашлюбні зв'язки і т.д., і т.п.
Тим більше, що приклади на сайті є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 12:11:06 ]
Сеню, не бери до серця, Сашині поради ціную, раціональне зерно є, твій захист оцінила, чого ще вам, шановні колеги, треба від чаріної поетеси-початківця? ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 12:13:31 ]
І я не проти, щоб до його порад дослухались поети-початківці. Він знає, про що каже :) Варто слухать.