ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,

Ігор Терен
2026.08.08 16:11
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.

***
А ботаніки люльку курили

Артур Курдіновський
2026.08.08 15:10
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.

Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Прийти




Найвища оцінка Василь Світлий 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мішель Платіні 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-01 21:03:02
Переглядів сторінки твору 8877
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.425 / 5.75  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-09-01 21:51:28 ]
... до ранку відкритими - пізнаю "сторіночки" своїх незабудок. влучно! Олю, вересневого настрою Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-01 22:03:27 ]
а тут два значення - як символ відкритої душі, і погляд в бік Майстра і Маргарити :)) кажете, ще є третє? що за незабудки, підкажіть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-09-01 22:40:44 ]
в житті,до сім'ї, волоцюжнічав до красвих дівчат...поруч їх було аж забагато... були вікна відкриті, двері, ключі під "половичком" і навіть, одного разу дерлись на третій поверх з вулиці по простинкам...(гуртожиток дівочий)... як таке можна забути? - незабудки. Молодість... а тута ще і назва "прийти" Ось таке, Олю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 11:20:35 ]
ого, класно :)) доля справжнього романтика,
я тепер розумію, чому ви стали поетом :))
дякую, що розказали мені цю історію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-09-01 22:44:20 ]
Поезія, поезія, поезія...
Просто - чарівно.
І бравісімо !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 11:22:46 ]
дякую, Василю! мені здалося, що я втратила вміння говорити рвучко і яскраво - чогось зараз все пишеться тепле і тихе… :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-09-01 23:21:01 ]
Василю, я людина практична. живу в реальному світі. Він до мене набагато брехливий, чим я до нього. Відповісти на поставлене питання-відповідально і відповідальність. Слава Богу, я це розумію... Розмовлявки ні прощо? ну і що... Оля спитала - пацан відповів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 11:27:52 ]
в мене таке враження, що я пропустила якусь частину розмови, або чогось не знаю… :))

Як на мене - я дуже люблю це, і вважаю, що дуже добре, коли ми крім віршів говоримо ще багато чого іншого - ми ж не на партзборах, правильно? І, може це і є (висловлюючись дуже високо і пафосно:)) – спільне ламання хліба, коли люди беруть участь у житті одне одного і чимось одне одному явно і не явно допомагають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 09:12:55 ]
Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 11:28:37 ]
дякую, Наталю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 09:48:08 ]
То приходь, то приходь -
що шукати, знаходь...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 11:29:56 ]
знайти що шукати? Це ти класно сказав :)) хай живуть нові пошуки :)) Дякую, Міша!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-09-02 10:26:49 ]
Реінінг вумен )) Часто осінь асоціюється з меланхолією і сивиною, а може просто потрапляю на такі рядки... красивий смуток, повертатися вкрай необхідно до дорогої серцю людини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 11:39:14 ]
то, Уляночко, в мене як в тропіках - і злива, і сонце одночасно :)) але добре, що не сахара :))
Десь чула фразу, що всі люди щасливі однаково, а кожен нещасний по-своєму - і думаю, що це неправда. У щастя море доріг, відтінків і переливів. Але щаслива людина відкрита і щедро дарує свою радість іншим - тому щастя сприймається як щось спільне, неподільне.
А людина в нещасті часто самотня, і тому їй здається, що й всі інші - десь далеко, незрозумілі і самотні… :))
Навіть не знаю, чому такі роздуми написалися :)) щось мене занесло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-02 11:32:25 ]
Класно, сподобалося!
В єдиному місці - "вітряними послами" можливо краще було би "вітряними гінцями"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 11:40:30 ]
а справді, воно полегшує читання. Дякую, Іване! правлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-02 12:18:09 ]
гарно,романтично про реалістичне


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 09:24:17 ]
дякую, Таню, рада, що сподобалося )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 12:20:53 ]
Незбанена річ - Любов і Вам, пані Олю, вдалося її проспівати. Ніжно й щемливо...
Спасибі за щирість!
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 09:24:47 ]
дякую, пане Іване,
уклін вам.