ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Прийти
Я іду через дощ, він з моїми сплітається косами,
я уся дощова – тут немає моєї вини –
я приходжу туди, де тобою забута й непрошена,
залишаю на скронях сріблясті нитки сивини.

Ти мовчиш, але вікна лишаєш до ранку відкритими,
низка клавіш і квіти, а ще – запальничка і чай.
Між бетонних пустель завмираючим серцем ловитиму
вітряними гінцями передане в північ: прощай.

Ти придумав цей дощ, і, як бачиш, він майже збувається,
тиха флейта фуе затопила шляхи самоти.
Обертається світ – я до тебе завжди повертаюся,
і якби ти лиш знав, як я хочу нарешті прийти.




Найвища оцінка Василь Світлий 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мішель Платіні 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-01 21:03:02
Переглядів сторінки твору 6755
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.425 / 5.75  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-09-01 21:51:28 ]
... до ранку відкритими - пізнаю "сторіночки" своїх незабудок. влучно! Олю, вересневого настрою Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-01 22:03:27 ]
а тут два значення - як символ відкритої душі, і погляд в бік Майстра і Маргарити :)) кажете, ще є третє? що за незабудки, підкажіть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-09-01 22:40:44 ]
в житті,до сім'ї, волоцюжнічав до красвих дівчат...поруч їх було аж забагато... були вікна відкриті, двері, ключі під "половичком" і навіть, одного разу дерлись на третій поверх з вулиці по простинкам...(гуртожиток дівочий)... як таке можна забути? - незабудки. Молодість... а тута ще і назва "прийти" Ось таке, Олю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 11:20:35 ]
ого, класно :)) доля справжнього романтика,
я тепер розумію, чому ви стали поетом :))
дякую, що розказали мені цю історію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-09-01 22:44:20 ]
Поезія, поезія, поезія...
Просто - чарівно.
І бравісімо !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 11:22:46 ]
дякую, Василю! мені здалося, що я втратила вміння говорити рвучко і яскраво - чогось зараз все пишеться тепле і тихе… :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-09-01 23:21:01 ]
Василю, я людина практична. живу в реальному світі. Він до мене набагато брехливий, чим я до нього. Відповісти на поставлене питання-відповідально і відповідальність. Слава Богу, я це розумію... Розмовлявки ні прощо? ну і що... Оля спитала - пацан відповів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 11:27:52 ]
в мене таке враження, що я пропустила якусь частину розмови, або чогось не знаю… :))

Як на мене - я дуже люблю це, і вважаю, що дуже добре, коли ми крім віршів говоримо ще багато чого іншого - ми ж не на партзборах, правильно? І, може це і є (висловлюючись дуже високо і пафосно:)) – спільне ламання хліба, коли люди беруть участь у житті одне одного і чимось одне одному явно і не явно допомагають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 09:12:55 ]
Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 11:28:37 ]
дякую, Наталю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 09:48:08 ]
То приходь, то приходь -
що шукати, знаходь...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 11:29:56 ]
знайти що шукати? Це ти класно сказав :)) хай живуть нові пошуки :)) Дякую, Міша!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-09-02 10:26:49 ]
Реінінг вумен )) Часто осінь асоціюється з меланхолією і сивиною, а може просто потрапляю на такі рядки... красивий смуток, повертатися вкрай необхідно до дорогої серцю людини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 11:39:14 ]
то, Уляночко, в мене як в тропіках - і злива, і сонце одночасно :)) але добре, що не сахара :))
Десь чула фразу, що всі люди щасливі однаково, а кожен нещасний по-своєму - і думаю, що це неправда. У щастя море доріг, відтінків і переливів. Але щаслива людина відкрита і щедро дарує свою радість іншим - тому щастя сприймається як щось спільне, неподільне.
А людина в нещасті часто самотня, і тому їй здається, що й всі інші - десь далеко, незрозумілі і самотні… :))
Навіть не знаю, чому такі роздуми написалися :)) щось мене занесло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-02 11:32:25 ]
Класно, сподобалося!
В єдиному місці - "вітряними послами" можливо краще було би "вітряними гінцями"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 11:40:30 ]
а справді, воно полегшує читання. Дякую, Іване! правлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-02 12:18:09 ]
гарно,романтично про реалістичне


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 09:24:17 ]
дякую, Таню, рада, що сподобалося )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 12:20:53 ]
Незбанена річ - Любов і Вам, пані Олю, вдалося її проспівати. Ніжно й щемливо...
Спасибі за щирість!
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 09:24:47 ]
дякую, пане Іване,
уклін вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-09-02 12:59:28 ]
Зачаровано гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 09:25:10 ]
дякую, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 14:12:08 ]
Прекрасний анапест! "...тиха флейта фуе затопила шляхи самоти..." - мелодійно-сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 09:25:58 ]
п'ятистопний :) один з моїх улюблених розмірів.
дякую, пане Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляшенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-09 14:07:56 ]
Те відчуття, про яке Ви вже писали: цей Ваш вірш - про мене! До сліз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-01 09:22:51 ]
дякую, Олю. В мене є ще одне відчуття, в якому я плутаюся: вірш наче про мене, а наче до мене :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Левченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-30 00:11:52 ]
Усе ж прийти)Це-головне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-01 09:23:34 ]
цікаво, чи можна прийти назавжди? :))