ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2025.11.20 13:41
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.20 10:40
Хмар білосніжні вузлики
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?

Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою

С М
2025.11.20 07:42
За рогом тут кіношку
Про Бетмена крутили
Як він літає по небесах –
Чому і я не міг би сам?

Придбавши пару крил
Стіною вліз нагору
Майже стрибав у повітря

Тетяна Левицька
2025.11.20 00:03
На її повіках чорна сажа,
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?

Борис Костиря
2025.11.19 22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами

Іван Потьомкін
2025.11.19 18:50
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю

Тетяна Левицька
2025.11.19 17:30
Над прірвою я балансую, а ти
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.

Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів

Юлія Щербатюк
2025.11.19 13:12
День похмурий. Дощ іде.
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.

Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна

Ігор Шоха
2025.11.19 13:01
А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.

***
А мафії не писані закони

Ігор Терен
2025.11.19 12:24
А ми теляті довіряли мало,
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.

***
А вибір означає за і проти

М Менянин
2025.11.19 01:27
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.

Борис Костиря
2025.11.18 22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -

Ярослав Чорногуз
2025.11.18 19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.

Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.

Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".

Артур Сіренко
2025.11.18 18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Бур'ян (1951) / Вірші

 Покинута хата
Терпкий полин біля порога,
На вікнах дощок хресний щем...
В минуле стелиться дорога,
Повита хмелем і плющем.
Пообіч хати рай зелений,
Пташиний шал у вишняку,
А на причілку, серед кленів,
Небесна синява бузку.
Буяє, квітне все навколо,
І тільки хата, як німа...
Колись тут мешкав дід Микола,
Тепер хазяїна нема!
Він перебрався трохи вище,
Туди, на гору, під хрести
І на покинуте дворище
Зоріє мовчки з висоти.
І вже на цямрині криниці
Відро діряве протіка
І не видзвонює в дійниці
Тужавий струмінь молока.
Були сини, та загубились
В столицях білокам'яних.
Їм хата батьківська й не снилась
В буянні весен запашних.
Підступний час, дощі та спеки
Зітруть наїжджені сліди,
Що їх прапрадіди далекі
Торили з вічності сюди.
Коріння роду перетято,
Та хаті віриться, що в ній
Ще буде музика і свято
І сонця відблиск у вікні!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-09-05 13:40:40
Переглядів сторінки твору 4636
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.899 / 5.5  (4.826 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.604 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.08.03 11:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-05 14:15:18 ]
Правдиво, Василю. І майстерно. Оцінюю у межах своїх можливостей.
Лише пропущена кома після "Буяє, квітне все навколо". І ще я б поставив три крапки після "Коріння роду перетято".
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-06 11:12:54 ]
Дякую за оцінку і за спостережливість. Враховую...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-05 14:38:40 ]
Така сумна реальність. Щемко. Такі спогади завжди болючі. Дякую за чудовий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-06 11:16:09 ]
Справді, гнітюче враження справляють занедбані садиби в розорених селах... Дякую за співпереживання...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-05 16:38:57 ]
Звукопис, як на мене, тут якось потерпає:
"дощок хресний щем". Приголосні "к", "х" і "р".
"Серед кленів" "д", "к". "Л" з моїм полтавським акцентом, який я перехопив від своєї вчительки, читається нормально.
Рима "щем" - дощем" - чудова.
Чудовість чи, навпаки, сірість так само як затертість рим - це другорядний чинник у поезії, особливо, у ліричній, а не учбовій. Але про неї забувать - це означає, що їх проминать або не бачить.
"Пташиний шал у вишняку" за рахунок трьох "ш" у одному рядку (це теж другорядний чинник - милозвуччя) дуже влучно передає стан цього шалу.
Якби ще одну-дві літери "щ" або "ц" - і ми почули б, як саме цвірінькають і тьохкають горобці та солов'ї.
Та навряд чи автор розраховував на таку підвищену увагу - тим більше, до другорядних речей.
Вірш ліричний, натурні показники високі.
Викликає бажання заплакать.
А я дякуватиму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-06 11:28:31 ]
Щиро вдячний за такий розлогий коментар, справді цей вірш має певні хиби, хоч, коли прагнеш донести до читача свою думку, то ті другорядні чинники стають непомітні на загальному тлі твору.
Взагалі, відчув позитив у Ваших словах...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-09-05 17:46:42 ]
Так, можна допрацьовувати, удосконалювати, шліфувати. Але часто так стається - за милозвуччям і розкладанням на полички - помалу тане щирість, і технічна досконалість не означає поезію. Вірш - теплий, щирий, зболений. Тому - вірш, поезія. Дякую Вам, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-05 20:16:51 ]
Золоті Ваші слова, але треба розглядувать кожний конкретний випадок.
Наприклад, вірш про осінь можна редагувать 3 місяці без будь-якої втрати її відчуття, і так само, як осінь з кожним днем кращає, може покращуваться і поетична палітра вірша.
А технічна досконалість, мушу з Вами погодитись, означає технічну досконалість будь-де і будь-чого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-06 11:35:56 ]
І я Вам щиро вдячний за прихильне ставлення до моєї поезії.. Щасти Вам!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2012-09-06 13:21:17 ]
І тема ж, ніби, не нова, але кожен раз - щемно.
Сподобався вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-06 17:28:43 ]
Дякую на доброму слові, тема дійсно не нова, проте ж болюча і на слуху...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-09-06 18:42:07 ]
В минуле... Вірш гарний. У мене Батя помер , залишились вірші... і про пампушки))), то з Вашого натхнення опублікую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 23:38:00 ]
Дякую за відгук! Батьки гідно життя прожили, нам би так... А вірші прочитаємо гуртом...