ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Ганенко / Вірші / *Разки*

 Зойк

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-10-15 04:17:53
Переглядів сторінки твору 6225
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.22 16:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 04:21:40 ]
Знов блискавки...
Чи не на грозу ? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 08:54:35 ]
Лірично і щемно написано! Якщо "поряд блисне синій погляд..." - це вже зустріч. Можливо, дати у вірші зрозуміти, що йдеться про погляд іншого, який нагадує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 17:11:34 ]
Дякую, Богдане, за теплий Ваш коментар. Додала точніше визначення, чи то помагає?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-15 14:14:20 ]
"...Тільки б доленька колись нам
Ще зустрітися дала" - як варіант...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 17:13:14 ]
Згодна, звучить прозоріше.
Дякую, Василю, за небайдужий погляд зі сторони.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-15 14:38:26 ]
Не знаю, яке це" диво синьооке"? Якщо хлопчина із синіми очима- вірш про любов.Ой, як багато вже понаписувано про це кохання! А от змінити на -
Моє диво жовто-синє загубилося в світах-
У мене викликало б сльози і щем за далекою Вітчизною. Ну це таке. Думки та й годі. Вірш гарний, Тамарочко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 17:20:32 ]
Цікаві асоціації, пані Наталочко.
Але, коли писала, жовто-синє диво було ще зі мною, вірніше - я в ньому, ніхто із нас тоді ще не губився :)
Для Вас я поставлю якісь інші щемні вірші про Україну. А цей - так, про любов та й годі:)
Спасибі за відгук Ваш і роздуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-15 15:35:35 ]
Щемний світлий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 18:10:22 ]
Рада, що сподобалось, Маріє - із Вашим зором художника :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 18:24:41 ]
Цей вірш - перегук з моїми поезіями.
Душі поетів дуже схожі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 20:51:33 ]
То правда, Володимире. І навіть часом не зважаючи на стилі письма. Душі поетів завжди дуже схожі - вразливі й чуткі.

Рада бачити Вас на своїй сторіночці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 21:57:43 ]
ох цей погляд із юрби... Розумію )

Гарно. Але мене оте "ані" насторожує... тут проситься щось коректніше, суто стилістично (навіть, або жоден)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 22:47:37 ]
Дякую, Любонько. Вертаю “жоден“ на місце - Ви як відчули, що він там був. То я так “повипрозорювала“ - дитя з водою :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 22:19:16 ]
Минуло 23 роки від дати написання вірша. І що ж на те доля?
Дуже лірично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 22:49:25 ]
:))
Доля мовчить, щедра на інші дарунки...:)

Але ще не вечір))

Дякую, Мирославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 22:38:15 ]
Синій погляд - то тільки частинка спогаду... краще хай живе далеко і безжурно, так і скажіть ЛГ) Насправді у житті такі зустрічі дуже часто розчаровують і навіть дивують - а що ж я знаходила у тому синьому погляді. Сонячний спогад - хай задишається телим і сонячним - так я вирішила для себе... Проте - Ваша ЛГ -їй і вирішувати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 22:56:35 ]
Хай живе безжурно і чудово, - згода :)
Але ні, моя мирна ЛГ певна, що не розчарується, а завжди щось побачить в тім погляді. Вірш може того не передає - ну, література... Але насправді - то була і дружба теж, на високих нотах, людина - вартісна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 19:46:28 ]
Місткий вірш - ціла історія.
Я, з Вашого дозволу, його запам'ятаю, але з маленькою і непринциповою відмінністю. "Моє диво синьооке загубилось у світах".
Дуже-дуже сподобався Ваш вірш.
Може, і про мене хтось таке десь написав, а мені не зізнався. І ця обставина також якось наближає ліричного героя до читача.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 21:13:56 ]
у світах - хай буде. Рада, що хочете його запам“ятати. Певна, що хтось Вам таке теж написав. А зізнатися - часом і неможливо, загубившись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 21:21:26 ]
таке вона щастя - то близько, то далеченько...
але так рідко поруч :((

Гарненько!!!