ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.05.17 11:34
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.

Я хочу прямувати у світи

Тетяна Левицька
2026.05.17 11:17
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,

Мирон Шагало
2026.05.17 11:14
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.

Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства

хома дідим
2026.05.17 10:14
не мав ні статків ні хатів
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби

Вячеслав Руденко
2026.05.17 08:48
Як закриєш очі вночі зі скрипом,
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,

Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -

Віктор Кучерук
2026.05.17 06:19
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен

Артур Курдіновський
2026.05.17 00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.

Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,

хома дідим
2026.05.16 11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами

Володимир Невесенко
2026.05.16 11:25
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.

Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні

Борис Костиря
2026.05.16 10:55
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.

Ірина Вовк
2026.05.16 10:49
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку

Вячеслав Руденко
2026.05.16 09:25
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,

долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Ганенко / Вірші / *Разки*

 Зойк

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-10-15 04:17:53
Переглядів сторінки твору 6720
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.22 16:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 04:21:40 ]
Знов блискавки...
Чи не на грозу ? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 08:54:35 ]
Лірично і щемно написано! Якщо "поряд блисне синій погляд..." - це вже зустріч. Можливо, дати у вірші зрозуміти, що йдеться про погляд іншого, який нагадує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 17:11:34 ]
Дякую, Богдане, за теплий Ваш коментар. Додала точніше визначення, чи то помагає?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-15 14:14:20 ]
"...Тільки б доленька колись нам
Ще зустрітися дала" - як варіант...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 17:13:14 ]
Згодна, звучить прозоріше.
Дякую, Василю, за небайдужий погляд зі сторони.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-15 14:38:26 ]
Не знаю, яке це" диво синьооке"? Якщо хлопчина із синіми очима- вірш про любов.Ой, як багато вже понаписувано про це кохання! А от змінити на -
Моє диво жовто-синє загубилося в світах-
У мене викликало б сльози і щем за далекою Вітчизною. Ну це таке. Думки та й годі. Вірш гарний, Тамарочко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 17:20:32 ]
Цікаві асоціації, пані Наталочко.
Але, коли писала, жовто-синє диво було ще зі мною, вірніше - я в ньому, ніхто із нас тоді ще не губився :)
Для Вас я поставлю якісь інші щемні вірші про Україну. А цей - так, про любов та й годі:)
Спасибі за відгук Ваш і роздуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-15 15:35:35 ]
Щемний світлий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 18:10:22 ]
Рада, що сподобалось, Маріє - із Вашим зором художника :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 18:24:41 ]
Цей вірш - перегук з моїми поезіями.
Душі поетів дуже схожі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 20:51:33 ]
То правда, Володимире. І навіть часом не зважаючи на стилі письма. Душі поетів завжди дуже схожі - вразливі й чуткі.

Рада бачити Вас на своїй сторіночці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 21:57:43 ]
ох цей погляд із юрби... Розумію )

Гарно. Але мене оте "ані" насторожує... тут проситься щось коректніше, суто стилістично (навіть, або жоден)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 22:47:37 ]
Дякую, Любонько. Вертаю “жоден“ на місце - Ви як відчули, що він там був. То я так “повипрозорювала“ - дитя з водою :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 22:19:16 ]
Минуло 23 роки від дати написання вірша. І що ж на те доля?
Дуже лірично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 22:49:25 ]
:))
Доля мовчить, щедра на інші дарунки...:)

Але ще не вечір))

Дякую, Мирославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 22:38:15 ]
Синій погляд - то тільки частинка спогаду... краще хай живе далеко і безжурно, так і скажіть ЛГ) Насправді у житті такі зустрічі дуже часто розчаровують і навіть дивують - а що ж я знаходила у тому синьому погляді. Сонячний спогад - хай задишається телим і сонячним - так я вирішила для себе... Проте - Ваша ЛГ -їй і вирішувати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 22:56:35 ]
Хай живе безжурно і чудово, - згода :)
Але ні, моя мирна ЛГ певна, що не розчарується, а завжди щось побачить в тім погляді. Вірш може того не передає - ну, література... Але насправді - то була і дружба теж, на високих нотах, людина - вартісна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 19:46:28 ]
Місткий вірш - ціла історія.
Я, з Вашого дозволу, його запам'ятаю, але з маленькою і непринциповою відмінністю. "Моє диво синьооке загубилось у світах".
Дуже-дуже сподобався Ваш вірш.
Може, і про мене хтось таке десь написав, а мені не зізнався. І ця обставина також якось наближає ліричного героя до читача.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 21:13:56 ]
у світах - хай буде. Рада, що хочете його запам“ятати. Певна, що хтось Вам таке теж написав. А зізнатися - часом і неможливо, загубившись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 21:21:26 ]
таке вона щастя - то близько, то далеченько...
але так рідко поруч :((

Гарненько!!!