ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.15 11:44
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.

Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить

Юрій Гундарів
2026.02.15 10:46
Доброго вечора, шановні радіослухачі! В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!» Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур. Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Ганенко / Вірші / *Разки*

 Зойк

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-10-15 04:17:53
Переглядів сторінки твору 6450
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.22 16:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 04:21:40 ]
Знов блискавки...
Чи не на грозу ? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 08:54:35 ]
Лірично і щемно написано! Якщо "поряд блисне синій погляд..." - це вже зустріч. Можливо, дати у вірші зрозуміти, що йдеться про погляд іншого, який нагадує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 17:11:34 ]
Дякую, Богдане, за теплий Ваш коментар. Додала точніше визначення, чи то помагає?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-15 14:14:20 ]
"...Тільки б доленька колись нам
Ще зустрітися дала" - як варіант...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 17:13:14 ]
Згодна, звучить прозоріше.
Дякую, Василю, за небайдужий погляд зі сторони.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-15 14:38:26 ]
Не знаю, яке це" диво синьооке"? Якщо хлопчина із синіми очима- вірш про любов.Ой, як багато вже понаписувано про це кохання! А от змінити на -
Моє диво жовто-синє загубилося в світах-
У мене викликало б сльози і щем за далекою Вітчизною. Ну це таке. Думки та й годі. Вірш гарний, Тамарочко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 17:20:32 ]
Цікаві асоціації, пані Наталочко.
Але, коли писала, жовто-синє диво було ще зі мною, вірніше - я в ньому, ніхто із нас тоді ще не губився :)
Для Вас я поставлю якісь інші щемні вірші про Україну. А цей - так, про любов та й годі:)
Спасибі за відгук Ваш і роздуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-15 15:35:35 ]
Щемний світлий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 18:10:22 ]
Рада, що сподобалось, Маріє - із Вашим зором художника :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 18:24:41 ]
Цей вірш - перегук з моїми поезіями.
Душі поетів дуже схожі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 20:51:33 ]
То правда, Володимире. І навіть часом не зважаючи на стилі письма. Душі поетів завжди дуже схожі - вразливі й чуткі.

Рада бачити Вас на своїй сторіночці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 21:57:43 ]
ох цей погляд із юрби... Розумію )

Гарно. Але мене оте "ані" насторожує... тут проситься щось коректніше, суто стилістично (навіть, або жоден)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 22:47:37 ]
Дякую, Любонько. Вертаю “жоден“ на місце - Ви як відчули, що він там був. То я так “повипрозорювала“ - дитя з водою :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 22:19:16 ]
Минуло 23 роки від дати написання вірша. І що ж на те доля?
Дуже лірично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 22:49:25 ]
:))
Доля мовчить, щедра на інші дарунки...:)

Але ще не вечір))

Дякую, Мирославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 22:38:15 ]
Синій погляд - то тільки частинка спогаду... краще хай живе далеко і безжурно, так і скажіть ЛГ) Насправді у житті такі зустрічі дуже часто розчаровують і навіть дивують - а що ж я знаходила у тому синьому погляді. Сонячний спогад - хай задишається телим і сонячним - так я вирішила для себе... Проте - Ваша ЛГ -їй і вирішувати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 22:56:35 ]
Хай живе безжурно і чудово, - згода :)
Але ні, моя мирна ЛГ певна, що не розчарується, а завжди щось побачить в тім погляді. Вірш може того не передає - ну, література... Але насправді - то була і дружба теж, на високих нотах, людина - вартісна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 19:46:28 ]
Місткий вірш - ціла історія.
Я, з Вашого дозволу, його запам'ятаю, але з маленькою і непринциповою відмінністю. "Моє диво синьооке загубилось у світах".
Дуже-дуже сподобався Ваш вірш.
Може, і про мене хтось таке десь написав, а мені не зізнався. І ця обставина також якось наближає ліричного героя до читача.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 21:13:56 ]
у світах - хай буде. Рада, що хочете його запам“ятати. Певна, що хтось Вам таке теж написав. А зізнатися - часом і неможливо, загубившись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 21:21:26 ]
таке вона щастя - то близько, то далеченько...
але так рідко поруч :((

Гарненько!!!