
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.10
18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
2025.10.10
17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
2025.10.10
15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
2025.10.10
15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
2025.10.09
12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
2025.10.09
09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
2025.10.08
22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
О СВОБОДЕ И ЧИСТОЙ СОВЕСТИ.
ЧЕЛОВЕК И ЗАКОН.
Рано или поздно все мы выходим в большой мир- и здесь свои правила, которые нас обязывают соблюдать. Нельзя опаздывать. нельзя бегать по классу, нельзя воровать и убивать... Какая связь между школьными шалостями и уголовными преступлениями? Самая прямая. И то и другое- нормы, принятые в обществе. Иногда они совпадают с нашими внутренними установками, иногда- нет.
АРИФМЕТИКА СЧАСТЬЯ.
Не будем впадать в крайности, но преград, мешающих дышать полной грудью и чувствовать себя счастливым, у нас предостаточно. И прежде, чем освободиться от цепей, давайте разберемся, что это значит: быть свободным? Очень четко и ясно об этом сказал швейцарский психотерапевт Макс Люшер: "Человек. обладающий внутренней свободой, может спокойно проигнорировать телефонный звонок, если не хочет, чтоб его беспокоили. Не скрывает своих чувств и намерений. Свободный человек просто говорит: "Я не хочу", а не притворяется, что у него нет времени. Он не боится потерять популярность. не стремиться завоевать любовь". А. чтобы обрести внутреннюю свободу, надо обладать нормальной (не завышенной и не заниженной самооценкой и быть в ладу с собственными убеждениями.
"КОНСПЕКТ" ЖИЗНИ.
Для начала постараемся понять, чего мы ,собственно, хотим. Не обязательно в глобальном масштабе, можно вспомнить и повседневные желания. Итак, чем вы собирались заняться сегодня? Что удалось, а что нет? Что помешало вашим планам? Подробные ежедневные отчеты помогут, во-первых, отделить собственные приорететы и потребности от чужих. И , во-вторых, обнаружат главных "поработителей". Не обязательно людей- это могут быть и внутренние установки, с которыми вы в глубине души не согласны, но на деле подчиняетесь им, потому, что так надо.
СИНДРОМ МАРИОНЕТКИ.
Когда победите внутренних врагов, справиться с внешними особого труда не составит. В первую очередь ищем самого "страшного". Скорее всего, зла он вам не желает, но тем не менее использует вас, лишает свободы- потому что вы это позволяете.
Как быть? Отказаться от роли марионетки. А для этого каждый раз прежде, чем позволить уговорить себя, мысленно задайте вопрос:"А кому это нужно?" И тогда делайте выводы. И помните: близкие люди не должны решать проблемы за ваш счет. Кстати. не факт, что ваш "мучитель"- злостный манипулятор. Быть может, он не ждет от вас никаких жертв или даже... не подозревает о вашем существовании. В такой роли может выступать любой авторитетный человек. Прежде всего перестаньте воспринимать любые реплики "героя" как истину в последней инстанции. Старайтесь быть беспристрастными. Думайте, анализируйте, находите слабые места, а главное несоответствия вашим личным убеждениям. Именно эти разногласия и лишают вас свободы, именно здесь вы наступаете на горло собственной персоне, стремясь подогнать себя под некий идеальный образ. Как видите, счастья вам это не приносит, а значит, нужно по капле выдавливать из себя раба. Это не так уж сложно- быть самим собой: соглашайтесь с тем, что не вызывает внутреннего протеста. и отказывайтесь от идей откровенно чуждых! УДАЧИ!!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
О СВОБОДЕ И ЧИСТОЙ СОВЕСТИ.
Бог создал человека свободным. Даже ангелы завидовали людям, поскольку те вольны поступать так, как считают нужным. Свобода-это уникальный дар, высшая ценность. И между свободой и счастьем можно смело ставить знак равенства.
Максим Бескараваев.
По настоящему свободных людей не так уж много. С самого нежного возраста человек попадает в хитросносплетенную сеть запретов. Всевозможные "надо" и "нельзя" ограничивают свободу. Означает ли это, что нужно во всем потакать детским прихотям? Разумеется, нет. Но позволить малышу свободу выбора можно и нужно. Проще говоря не надо покупать сыну двадцать пятую машинку лишь потому, что его левой пятке так захотелось. Но и оттаскивать его от лужи не следует. Пусть ребенок раз-другой промочит ноги, набьет шишки- и поймет, к чему могут привести его "хочу". Не сомневайтесь : придет день, и он сам не пожелает лезть на высокое дерево.ЧЕЛОВЕК И ЗАКОН.
Рано или поздно все мы выходим в большой мир- и здесь свои правила, которые нас обязывают соблюдать. Нельзя опаздывать. нельзя бегать по классу, нельзя воровать и убивать... Какая связь между школьными шалостями и уголовными преступлениями? Самая прямая. И то и другое- нормы, принятые в обществе. Иногда они совпадают с нашими внутренними установками, иногда- нет.
АРИФМЕТИКА СЧАСТЬЯ.
Не будем впадать в крайности, но преград, мешающих дышать полной грудью и чувствовать себя счастливым, у нас предостаточно. И прежде, чем освободиться от цепей, давайте разберемся, что это значит: быть свободным? Очень четко и ясно об этом сказал швейцарский психотерапевт Макс Люшер: "Человек. обладающий внутренней свободой, может спокойно проигнорировать телефонный звонок, если не хочет, чтоб его беспокоили. Не скрывает своих чувств и намерений. Свободный человек просто говорит: "Я не хочу", а не притворяется, что у него нет времени. Он не боится потерять популярность. не стремиться завоевать любовь". А. чтобы обрести внутреннюю свободу, надо обладать нормальной (не завышенной и не заниженной самооценкой и быть в ладу с собственными убеждениями.
"КОНСПЕКТ" ЖИЗНИ.
Для начала постараемся понять, чего мы ,собственно, хотим. Не обязательно в глобальном масштабе, можно вспомнить и повседневные желания. Итак, чем вы собирались заняться сегодня? Что удалось, а что нет? Что помешало вашим планам? Подробные ежедневные отчеты помогут, во-первых, отделить собственные приорететы и потребности от чужих. И , во-вторых, обнаружат главных "поработителей". Не обязательно людей- это могут быть и внутренние установки, с которыми вы в глубине души не согласны, но на деле подчиняетесь им, потому, что так надо.
СИНДРОМ МАРИОНЕТКИ.
Когда победите внутренних врагов, справиться с внешними особого труда не составит. В первую очередь ищем самого "страшного". Скорее всего, зла он вам не желает, но тем не менее использует вас, лишает свободы- потому что вы это позволяете.
Как быть? Отказаться от роли марионетки. А для этого каждый раз прежде, чем позволить уговорить себя, мысленно задайте вопрос:"А кому это нужно?" И тогда делайте выводы. И помните: близкие люди не должны решать проблемы за ваш счет. Кстати. не факт, что ваш "мучитель"- злостный манипулятор. Быть может, он не ждет от вас никаких жертв или даже... не подозревает о вашем существовании. В такой роли может выступать любой авторитетный человек. Прежде всего перестаньте воспринимать любые реплики "героя" как истину в последней инстанции. Старайтесь быть беспристрастными. Думайте, анализируйте, находите слабые места, а главное несоответствия вашим личным убеждениям. Именно эти разногласия и лишают вас свободы, именно здесь вы наступаете на горло собственной персоне, стремясь подогнать себя под некий идеальный образ. Как видите, счастья вам это не приносит, а значит, нужно по капле выдавливать из себя раба. Это не так уж сложно- быть самим собой: соглашайтесь с тем, что не вызывает внутреннего протеста. и отказывайтесь от идей откровенно чуждых! УДАЧИ!!!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію