ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 ***
Скільки мудрагелів доокруж -
Голову зрива од тої думки!
Різнобарв’я ляпання калюж
Тугослівно-неохайноруке.

Наслідила неміч і пішла.
Ніби то утицьнуте невміння...
Розчерк ницодухого пера -
Претензійне кредо "во спасіння"?

Може і Писання за плечем
Процитоване не те, й незично.
Що ж вуглині? Тільки обпече.
І заго́їться по часі звично

Серце недолуге... Ой дивак,
Мудрагелику десятий, сотий,
Не дійти чомусь того́ ніяк:
Є знання, а де ж твої висоти?

Де твоє правічне і святе?
Заростає стезя бур’янами.
Ніби є, та дивишся - не те
Під пихою креше межи нами.

(11.10.12)




Найвища оцінка Тетяна Флора Мілєвська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Устимко Яна 3.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-11-11 11:44:12
Переглядів сторінки твору 15187
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.748 / 5  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.06 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 20:44:55 ]
нмд ,Адель, принизити себе бажанням допомогти людині в роботі над віршем не можна. зате запросто можна принизити себе впевненістю у власній геніальності і непогрішності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 21:02:08 ]
Ви знову праві, Ніко. Однак, погодьтеся, що бажати допомогти і допомагати - різні речі. Слова, висловлювані нами, мають безліч відтінків, і будуть, як висловлені, так і почуті в залежності від налаштованості того хто говорить, і того хто слухає, у певні моменти життя. Як правило (не нами помічено, та є істиною) - благими намірами вистелена дорога до пекла...
На мою думку, нам усім бракує терпимості, якщо не любові до собі подібних. Звідси багато проблем справжніх і надуманих.
Адже можна спілкуватися з повагою, спокійно і толерантно, скажімо, як от зараз ми з Вами, без взаємних образ і ворожості. А допомога, якщо є бажання її надати, має бути обережною, аби не образити почуття того, кому її надаєш. Адже не кожен морально готовий її прийняти, хоч потребує її, упевнена, кожен.
Ви погоджуєтесь з моїми думками, Ніко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 21:23:14 ]
чому ж не погодитися з такими конструктивними думками.

але в будь-якому разі, той коментар, з якого все почалося, не був аж тим злом, проти якого варто так масово боротися. як я казала раніше, набагато простіше було би вказати у себе на авторській, що ви не бажаєте бачити критику у свою адресу. навіть без пояснень - це ж ваше (деперсоніфіковано) право.

хоча, я давно помітила, що інколи окремим людям просто потрібно побувати в ролі жертви. це створює ілюзію винятковості, дає змогу відчути себе в центрі уваги, і більше того - носієм істини :) але менше з тим, серед нас таких немає, навіть якщо хтось має в цьому сумніви.

також дивна мені думка, що користь можуть приносити лише рафіновані вислови, піднесення гідності і таланту автора. зазвичай, нмд, це більше шкодить, адже дуже часто сіє зернята самозакоханості і запалення геніальності. тоді вже все поза поезією, так. хоча і видається, ніби кожен рядок продиктований "з вище", але може і ви зі мною погодитесь, що це твердження є дуже небезпечним. адже воно претензійне, аж надто, це прирівнювання власних слів і переживань до висловів і волі вищих сил. менш небезпечно в такому разі вже назвати себе генієм :))

дискусія давно вже вичерпала себе. найкраще для всіх - зробити висновки і закопати тамагавки. комусь буде не зле зробити позначки щодо небажання критики, комусь - взяти за звичку звертати увагу на такі позначки. більше одне для одного ми, напевно, зробити не взмозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 21:45:05 ]
Гадаю, Ніко, інколи подібні конфлікти розгораються далеко не від бажання побути в центрі уваги, чи від гіпертрофованого почуття власної унікальності. Буває, і не рідко, подібне стається від банального непорозуміння між співрозмовниками...
Критика безумовно має бути, єлейні коментарі і справді можуть приспати поступ вигранення майстерності, але, переконана, що така тонка річ, як критика має бути виключно з намаганням зберегти почуття власної гідности у критикованого. Біда, нмсд, не у самій критиці чи її намаганнях, біда,у завеликій кількості бажаючих "повчити" попри того, хто намагався критикувати, і з тих чи інших причин не досяг бажаного результату.
Але Ви праві, мабуть пора перестати зловживати чужою сторінкою для цих розмов.:)
Дай Боже, аби усі хто причетний до цього конфлікту, і до інших подібних, поробили висновки і не опускалися до ганебних переходів на особистості, топчучи ще й власну гідність. Адже це зовсім не важко - зберігати порядність.:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валя Савелюк (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 20:11:49 ]
нарешті... ГОЛОС З НЕБА...))) от і про головне згадали - про що тут, і чому комусь так запекло... відсторонений вірш... класична тема...

шкода, що раніше ніхто не здогадався такі прості питання поставити...))) в редакціях газет це називається "свіжа голова"...)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 20:09:02 ]
Перепрошую, Лесю, що ні слова не сказала про вірш - щира думка шліфована живими почуттями. Дякую за небайдужість, попри зауваження про "жовчність", що, до речі, всього-на-всього висловлення думки на певні ситуації і моменти життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 20:19:27 ]
Лесенечко, рада Тебе бачити!!!
І запитання Твої - до ладу) Абсолютно погоджусь з Валею... Суперечка вийшла ні про що і, певно, ні з чого, адже думка, якою б вона не була, залишається тільки думкою.
Дякую й Тобі за небайдужість)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 22:08:52 ]
Дякую, п. Ніко, дякую, Лесю, за Ваше глибоке підсумування всього, що відбулося на цих сторінках і за її межами. Так само сподіваюсь, що щось таки з усіх виписаних рядків візьме для себе кожен і це стане тільки до помочі у рості власному і в підтримці росту іншого!І ще хочу сподіватись і вірити в те,що співпраця подібного гатунку буде подаватись у такій формі, котра жодним чином не зачітиме гідності.
Ніхто не проти доброї критики і помічної руки!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 22:43:02 ]
Прочитала сьогодні й ще дечого... Розчарована неймовірно! І сайтом і до сайту...
Направду просто німіють уста, що здорово мислячі люди готові із шаблюками іти одні на одних у пошуках чи то істини, чи будь чого іншого.
Щодо мого вірша: хтось каже, написано з певних причин... Так, все робиться з певних причин! Але вірш написаний за місяць до вчорашньої події. І я дозволила виставити собі його на декількох сайтах, де реакція була цілком адекватна і не було гвалту і шуму, образ і узагальнень до конкретних імен! І цей факт змушує замислитися над доцільністю багато дечого...
Щось говорити певно справді намарно, бо на жаль, є бажання не почути...
І вся ця дискусія, як і маса інших, є просто намарними - товчіння води у ступі!
Та зрештою, кожен у свій час буде мати шанс на іспит совісті...



1   2   3   Переглянути все