Ось витяги зі словників:

ЗАДУ́МАНИЙ -ЗАДУ́МЛИВИЙ (який перебуває в задумі, схильний до задуми), ЗАДУ́МАНИЙ, ЗАМИ́СЛЕНИЙ, ЗАГА́ДАНИЙ розм., ДУ́МНИЙ розм., ДУМЛИ́ВИЙ рідко, РОЗМИ́СЛЕНИЙ рідко. Дівчинка зробилася тиха й задумлива, всю її істоту наче оповивав небачений серпанок смутку (О. Донченко); Мати сиділа така задумана та смутна, що Настусі аж кинувся в вічі її смутний вид, насуплені брови, густі рядки зморшків (І. Нечуй-Левицький); Мічурін сидів замислений і байдужий до вітань (О. Довженко); - Чо-с, мила, заплакана? Чо-с, любко, загадана? - Маруся мовчала (Г. Хоткевич); - Так от чого матуся така думна ходила.. (Марко Вовчок); Амфіон - розважний, думливий, старший виразом очей, ніж віком, - ..виводить мур (Леся Українка); Розмислений, розгублений і справді і сам не свій мовчки пройшов він до столу (М. Куліш).

да́льня називний
да́льньої родовий
да́льній давальний
да́льню знахідний
да́льньою орудний
на/у да́льній місцевий
місцевий

ВИЛИ́СКУВАТИ -БЛИЩА́ТИ (про гладку, начищену, змащену і под. поверхню - давати блиск; давати м'який блиск), ЛИСНІ́ТИ, ЛИСНИ́ТИСЯ, ЛИСНІ́ТИСЯ рідше, БЛИСТІ́ТИ рідко, ВИЛИ́СКУВАТИ підсил., ВИЛИ́СКУВАТИСЯ підсил. рідше, ЛОЩИ́ТИ діал., ЛОЩИ́ТИСЯ діал.; ПОЛИ́СКУВАТИ, ПОЛИ́СКУВАТИСЯ рідше (злегка або час від часу лисніти). Поскріб я коней, щоб і порошинки не було, помив їх водою: блищать, аж лисніють (І. Муратов); Чи то від олії, чи поливою лисниться дно порожньої миски (Ю. Збанацький); За тракторами серед вилинялих пасовиськ уже лисніється великий масив піднятої цілини (О. Гончар); Гарячкова робота на плантаціях скінчилася, і буряки вилискували лапастим листям під сонцем (О. Слісаренко); На ніч [Маланка] змила Гафійці голову лугом, розчесала густим гребенем волосся, що аж вилискувалось (М. Коцюбинський); Матроси поволі вставали з постелі, застібали коміри, скоса позираючи на холодні автомати, що тьмяно полискували на стінах (В. Кучер); Сонце світить; щось у повітрі мигтить проти нього. А там за долиною жито полискується: котяться хвилі, котяться (А. Тесленко). - Пор. 1. бли́скати.