
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.21
17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
2025.06.21
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ілюзія
О
Ілюзія
О
2025.06.21
15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко
2025.06.21
12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.05.20
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.02.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
КОНЕЦ КОНЦА- НАЧАЛО ВСЕХ НАЧАЛ.
Неужели Всевышний создал этот многообразный сложный мир с целью все это уничтожить?
2012год-это только цифры, некий условный рубеж для тех, чье сознание просыпается для вхождения в новую эру духовного развития.
Анна Антонова.
Сейчас разговоры о конце света ведутся с такой настойчивостью, что даже самый отпетый рационалист-материалист задумается: а вдруг в этой мистической чепухе есть крупица здравого смысла. Еще бы- ведь, для ума бесцельно все, что нельзя понять, объяснить, разложить на строгие теоремы и доказательства.
А вера не зиждется на логических доказательствах. Она несет в себе высшие знания, память, энергию, опыт и дух Вселенной, спрессованные в определенные чувства, ощущения и эмоции. Здесь нет мелочей. Здесь ценно все. Как каждая травинка имеет свое предначертание, так и твои чувства важны для Создателя. Неужели Всевышний создал этот многообразный мир с целью все это уничтожить? Чтобы однажды ввергнуть нас во тьму кромешную за наши глупости? Создатель дорожит своим детищем и подсказывает, куда двигаться дальше, если ты оказался в затруднительном положении. Просто нужно его услышать не умом, а сердцем.
Если привязываться не к смыслу, а к своим ощущениям, тогда все представится в свете вечной цикличности жизни, развития души и одухотворения пространства. Тогда изчезает страх перед концом света. Малыши беззащитны и в то же время бесстрашны. Они с восторгом познают этот мир! В их чистом взгляде хранятся глубокие знания Вселенной.
Нужно выйти за рамки привычного взрослого мышления и ощутить волну единения с миром.
В настоящее время все источники массовой информации до предела насыщены предсказаниями о мрачном будущем, а точнее- об отсутствии такового. Они обязаны генерировать впечатления. Появилось множество медиумов, помогающих расшифровать и усвоить информацию, идущую на землю помимо нашей воли. Теперь каждый может вкусить запретный плод, главное не сбиться с пути в этом потоке информации.
Нужно доверять своим ощущениям. И без внешних подсказок видно, что кардинально меняется климат на всей планете, участились катаклизмы. стресс становится день от дня жестче, что правила вчерашнего дня не срабатывают сегодня. И если оказывать сопротивление проблемам, становится еще хуже. Вот здесь и стоит вспомнить третий закон Ньютона: СИЛА ДЕЙСТВИЯ РАВНА ПРОТИВОДЕЙСТВИЮ!
Мы держимся за старый мир изо всех сил, а разве он так хорош? Просто в нем было удобно раньше. И вдруг этот комфорт, эту иллюзию счастья у тебя забирают. Мы долго живем в застенках своих принципов и условностей, что боимся выйти на свободу- за пределы своих убеждений... Вот и приходится создавать "конец света", чтобы очиститься от хлама старых обид, тяжести глупой горечи, груза прошлых карм, чтобы указать дорогу в новую эпоху- эпоху свободного выбора и осознанного участия в прцессе создания Вселенной. Разве не заманчиво?
Не нужно ставить барьры идущему сверху энергоинформационному потоку. Напротив, нужно расширить сознание, отдаться ощущениям, открыть сердце и пропустить через себя все вибрации. Все ненужное отсеется, забрав с собой тяжелый осадок старых энергий- выздоровление всегда идет болезненно.
2012год- это только цифры, некий условный рубеж для тех, чье сознание просыпается для вхождения в новую эру духовного развития. Это сезон жизни, когда на ментальном, эмоциональном, физическом уровнях предстоит пережить свою смерть, и свое рождение наново. Времена года сменяют друг друга, и каждое из них выполняет свою миссию. Каждое из них по своему прекрасно. Чем холодней зима, тем ярче цветы весной, тем солнечней лето, тем мудрее осень. В каждом из этих циклов мы познаем себя и выступаем сотворцами мира. И если мы чувствуем, что жизнь- это здесь и сейчас, то начнем жить вечно!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
КОНЕЦ КОНЦА- НАЧАЛО ВСЕХ НАЧАЛ.
Неужели Всевышний создал этот многообразный сложный мир с целью все это уничтожить?
2012год-это только цифры, некий условный рубеж для тех, чье сознание просыпается для вхождения в новую эру духовного развития.
Анна Антонова.
Сейчас разговоры о конце света ведутся с такой настойчивостью, что даже самый отпетый рационалист-материалист задумается: а вдруг в этой мистической чепухе есть крупица здравого смысла. Еще бы- ведь, для ума бесцельно все, что нельзя понять, объяснить, разложить на строгие теоремы и доказательства.
А вера не зиждется на логических доказательствах. Она несет в себе высшие знания, память, энергию, опыт и дух Вселенной, спрессованные в определенные чувства, ощущения и эмоции. Здесь нет мелочей. Здесь ценно все. Как каждая травинка имеет свое предначертание, так и твои чувства важны для Создателя. Неужели Всевышний создал этот многообразный мир с целью все это уничтожить? Чтобы однажды ввергнуть нас во тьму кромешную за наши глупости? Создатель дорожит своим детищем и подсказывает, куда двигаться дальше, если ты оказался в затруднительном положении. Просто нужно его услышать не умом, а сердцем.
Если привязываться не к смыслу, а к своим ощущениям, тогда все представится в свете вечной цикличности жизни, развития души и одухотворения пространства. Тогда изчезает страх перед концом света. Малыши беззащитны и в то же время бесстрашны. Они с восторгом познают этот мир! В их чистом взгляде хранятся глубокие знания Вселенной.
Нужно выйти за рамки привычного взрослого мышления и ощутить волну единения с миром.
В настоящее время все источники массовой информации до предела насыщены предсказаниями о мрачном будущем, а точнее- об отсутствии такового. Они обязаны генерировать впечатления. Появилось множество медиумов, помогающих расшифровать и усвоить информацию, идущую на землю помимо нашей воли. Теперь каждый может вкусить запретный плод, главное не сбиться с пути в этом потоке информации.
Нужно доверять своим ощущениям. И без внешних подсказок видно, что кардинально меняется климат на всей планете, участились катаклизмы. стресс становится день от дня жестче, что правила вчерашнего дня не срабатывают сегодня. И если оказывать сопротивление проблемам, становится еще хуже. Вот здесь и стоит вспомнить третий закон Ньютона: СИЛА ДЕЙСТВИЯ РАВНА ПРОТИВОДЕЙСТВИЮ!
Мы держимся за старый мир изо всех сил, а разве он так хорош? Просто в нем было удобно раньше. И вдруг этот комфорт, эту иллюзию счастья у тебя забирают. Мы долго живем в застенках своих принципов и условностей, что боимся выйти на свободу- за пределы своих убеждений... Вот и приходится создавать "конец света", чтобы очиститься от хлама старых обид, тяжести глупой горечи, груза прошлых карм, чтобы указать дорогу в новую эпоху- эпоху свободного выбора и осознанного участия в прцессе создания Вселенной. Разве не заманчиво?
Не нужно ставить барьры идущему сверху энергоинформационному потоку. Напротив, нужно расширить сознание, отдаться ощущениям, открыть сердце и пропустить через себя все вибрации. Все ненужное отсеется, забрав с собой тяжелый осадок старых энергий- выздоровление всегда идет болезненно.
2012год- это только цифры, некий условный рубеж для тех, чье сознание просыпается для вхождения в новую эру духовного развития. Это сезон жизни, когда на ментальном, эмоциональном, физическом уровнях предстоит пережить свою смерть, и свое рождение наново. Времена года сменяют друг друга, и каждое из них выполняет свою миссию. Каждое из них по своему прекрасно. Чем холодней зима, тем ярче цветы весной, тем солнечней лето, тем мудрее осень. В каждом из этих циклов мы познаем себя и выступаем сотворцами мира. И если мы чувствуем, что жизнь- это здесь и сейчас, то начнем жить вечно!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію