ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.11.18 19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.

Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.

Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".

Артур Сіренко
2025.11.18 18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Твори Любов

У мережі Інтернет з'явився розклад кінців світу на найближчі роки. До 2020 року на Землі очікуються щонайменше 12 кінців світу...

http://tsn.ua/tsikavinki/rozklad-kintsiv-svitu-do-2020-roku-vklyuchno.html

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-22 09:04:08
Переглядів сторінки твору 8475
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.21 22:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-23 00:06:46 ]
Як би не було прикро, але до таких тем варто підходити виважено.

Може доводилось вам чути притчу, в якій розповідається про те, як бажаючи випробувати серце одного чоловіка, Бог звелів йому - прийти без нічого. Розпродавши весь свій маєток і роздавши гроші, чоловік з’явився перед лицем Господа. Але почув докір: "Приходь без нічого". Тоді чоловік покинув свою сім’ю, попрощався зі друзями і знову постав перед Господом. Але, як і перший раз почув відмову: "Приходь без нічого". І став цей чоловік жити сутужно і у немочі припав перед Господом втретє. І на цей раз, як і два попередні, пролунали слова: "Приходь без нічого".
- Господи, хіба невідаєш, що заради Тебе я пожертвував своїм маєтком, родиною, здоров’ям? Чому нехтуєш мною? - від розпачу чоловік заплакав
- Все це - не те, що Я від тебе чекав, - була Господня відповідь.
- Тоді , що ще утаїв я від Тебе, Господи? - благальним голосом спитав чоловік.
- Хіба не знаєш? Відкрий Мені свій гріх...- з сумом промовив Всевишній.

Галасливе сьогодення воліє взагалі не знати про гріх, або говорити про нього, як про щось не суттєве, як таке, що не заслуговує на нашу увагу. Але негатив, який довкола нас (і в нас самих) - результат дії людської натури зіпсутої гріхом. Без каяття немає вороття до образу і подоби Божої.
Цей негатив повинен зіграти свою, відведено йому, роль у справі спасіння людини. Єдине в чому вас підтримую - ця стурбованість людини перед майбутнім повинна бути конструктивною, підштовхувати її до навернення. А одним позитивом тут справи не вирішити...

Про реалії сьогодення і співставлення їх з Апокаліпсисом це вже інша, довга розмова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-23 00:20:44 ]
Я ще раз дякую Вам за небайдужість і за щире намагання зрозуміти і врозумити. Тема непроста і розраховувати на однозначність сприйняття я навіть не мріяла. Наразі, мені видається, ми з Вами говоримо про одне і теж, тільки думки сіємо через різні ситечка... Гріх ще й пустослів"я, пане Василю. То ж не хочу говорити більше, ніж належить. Даруйте, що зворохобила Вас своїми думками. Всього Вам найкращого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-23 00:22:34 ]
Цілком погоджуюся з вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 20:16:44 ]
Інтернет - всесвітня книга, кожен шукає свою сторінкуі нішу. І право сказати думку про неї.
Гарно.Хоча неоднозначно.Це вірш,за яким можна розгорнути філософський діалог на кілька сторінок.
Як на мене саме така поезія, яка примушує думати і відгукуватись, має право на існування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 22:03:03 ]
Що неоднозначно, Таню, немаю сумніву. Як і в тому, що кожна думка має право на існування, як і вибір, котрий ми робимо щодня, щохвилини, щосекунди - що думати, що робити, що відчувати.
Глобальне ж накопичення певних думок, котре, як відомо діє за принципом - подібне притягується подібним, і малює нам нашу реальність. Отже, є про що думати.:)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 20:21:45 ]
Твори Любов і живи! - правильний погляд на проблему (на всі зразу, власне)

(пихИ є, а чи лиш пИхи, - не певна?..)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 22:05:44 ]
Дякую, Тамаро!
А у мене як? Здається "пихИ" ж і є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 20:44:16 ]
Розумію настрій Вашого вірша. На жаль, спекуляції в інтернеті і на телебаченні, пов'язані з кінцем світу, наносять багатьом жахливі психологічні травми, особливо дітям. Думаю, що уважне прочитання Біблії допоможе кожному зрозуміти - не час! Насправді мають місце жорстокі бізнес-проекти... А Ваш вірш дуже своєчасний і мудрий: творити любов - значить бути бажаним для Бога і жити повноцінно на Землі без кінця світу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 22:13:02 ]
Дякую за розуміння, пане Богдане. Воно немало важить.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 23:23:56 ]
Ну, на все є причини і наслідки... Певно, нічого "дивного" у "кінцях" нема. Звикнемо (нам не звикати) і пере"живемо"!
:)
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 23:50:10 ]
Ох, уже й не рада, що зачепила цю тему.:) Не дарма є вислів: "Мовчи язичку - будеш їсти кашку":)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-23 00:07:43 ]
Вовка боятися в ліс не ходити :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 23:24:44 ]
Привіт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 23:49:00 ]
Привіт!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 23:55:41 ]
Відколи люди на землі, відтоді й страх у їхніх душах)
А кінця ж ніхто не знає...
Серйозне роздумування,Аделечко!
Несімо любов у світ щирими долоньками)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-23 00:01:24 ]
Та от і я про те, що доки живемо, до тих пір і маємо залишатись Людьми. А боятися свого кінця, по меншій мірі немає змісту - не навічно сюди прийшли. Головне з чим підемо...
Дякую, Лесенько, за любов і тепло!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-23 17:21:21 ]
Творити любов... Чи не найвеличніша місія Людини на Землі. Дуже глибокомудрі філософськкі роздуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-12-03 22:14:35 ]
Дякую щиро, пані Тамаро!