ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,

Світлана Пирогова
2026.11.10 18:52
Довірлива..Всю обняла б планету.
А він - ласкавий, зичливість в очах.
Заполонив і взяв в чіпкі тенета.
Хотілось щастям бути у руках.

Але ж оманливість не вічна, звісно.
І віддалився він, як не було.
Крихке кохання не палило свічі,

Іван Потьомкін
2026.11.10 18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.

Ігор Терен
2026.11.10 12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.

***
А де-не-де є мода вічна
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Твори Любов

У мережі Інтернет з'явився розклад кінців світу на найближчі роки. До 2020 року на Землі очікуються щонайменше 12 кінців світу...

http://tsn.ua/tsikavinki/rozklad-kintsiv-svitu-do-2020-roku-vklyuchno.html

...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-22 09:04:08
Переглядів сторінки твору 9802
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.20 11:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-23 00:06:46 ]
Як би не було прикро, але до таких тем варто підходити виважено.

Може доводилось вам чути притчу, в якій розповідається про те, як бажаючи випробувати серце одного чоловіка, Бог звелів йому - прийти без нічого. Розпродавши весь свій маєток і роздавши гроші, чоловік з’явився перед лицем Господа. Але почув докір: "Приходь без нічого". Тоді чоловік покинув свою сім’ю, попрощався зі друзями і знову постав перед Господом. Але, як і перший раз почув відмову: "Приходь без нічого". І став цей чоловік жити сутужно і у немочі припав перед Господом втретє. І на цей раз, як і два попередні, пролунали слова: "Приходь без нічого".
- Господи, хіба невідаєш, що заради Тебе я пожертвував своїм маєтком, родиною, здоров’ям? Чому нехтуєш мною? - від розпачу чоловік заплакав
- Все це - не те, що Я від тебе чекав, - була Господня відповідь.
- Тоді , що ще утаїв я від Тебе, Господи? - благальним голосом спитав чоловік.
- Хіба не знаєш? Відкрий Мені свій гріх...- з сумом промовив Всевишній.

Галасливе сьогодення воліє взагалі не знати про гріх, або говорити про нього, як про щось не суттєве, як таке, що не заслуговує на нашу увагу. Але негатив, який довкола нас (і в нас самих) - результат дії людської натури зіпсутої гріхом. Без каяття немає вороття до образу і подоби Божої.
Цей негатив повинен зіграти свою, відведено йому, роль у справі спасіння людини. Єдине в чому вас підтримую - ця стурбованість людини перед майбутнім повинна бути конструктивною, підштовхувати її до навернення. А одним позитивом тут справи не вирішити...

Про реалії сьогодення і співставлення їх з Апокаліпсисом це вже інша, довга розмова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-23 00:20:44 ]
Я ще раз дякую Вам за небайдужість і за щире намагання зрозуміти і врозумити. Тема непроста і розраховувати на однозначність сприйняття я навіть не мріяла. Наразі, мені видається, ми з Вами говоримо про одне і теж, тільки думки сіємо через різні ситечка... Гріх ще й пустослів"я, пане Василю. То ж не хочу говорити більше, ніж належить. Даруйте, що зворохобила Вас своїми думками. Всього Вам найкращого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-23 00:22:34 ]
Цілком погоджуюся з вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 20:16:44 ]
Інтернет - всесвітня книга, кожен шукає свою сторінкуі нішу. І право сказати думку про неї.
Гарно.Хоча неоднозначно.Це вірш,за яким можна розгорнути філософський діалог на кілька сторінок.
Як на мене саме така поезія, яка примушує думати і відгукуватись, має право на існування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 22:03:03 ]
Що неоднозначно, Таню, немаю сумніву. Як і в тому, що кожна думка має право на існування, як і вибір, котрий ми робимо щодня, щохвилини, щосекунди - що думати, що робити, що відчувати.
Глобальне ж накопичення певних думок, котре, як відомо діє за принципом - подібне притягується подібним, і малює нам нашу реальність. Отже, є про що думати.:)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 20:21:45 ]
Твори Любов і живи! - правильний погляд на проблему (на всі зразу, власне)

(пихИ є, а чи лиш пИхи, - не певна?..)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 22:05:44 ]
Дякую, Тамаро!
А у мене як? Здається "пихИ" ж і є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 20:44:16 ]
Розумію настрій Вашого вірша. На жаль, спекуляції в інтернеті і на телебаченні, пов'язані з кінцем світу, наносять багатьом жахливі психологічні травми, особливо дітям. Думаю, що уважне прочитання Біблії допоможе кожному зрозуміти - не час! Насправді мають місце жорстокі бізнес-проекти... А Ваш вірш дуже своєчасний і мудрий: творити любов - значить бути бажаним для Бога і жити повноцінно на Землі без кінця світу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 22:13:02 ]
Дякую за розуміння, пане Богдане. Воно немало важить.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 23:23:56 ]
Ну, на все є причини і наслідки... Певно, нічого "дивного" у "кінцях" нема. Звикнемо (нам не звикати) і пере"живемо"!
:)
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 23:50:10 ]
Ох, уже й не рада, що зачепила цю тему.:) Не дарма є вислів: "Мовчи язичку - будеш їсти кашку":)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-23 00:07:43 ]
Вовка боятися в ліс не ходити :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 23:24:44 ]
Привіт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 23:49:00 ]
Привіт!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 23:55:41 ]
Відколи люди на землі, відтоді й страх у їхніх душах)
А кінця ж ніхто не знає...
Серйозне роздумування,Аделечко!
Несімо любов у світ щирими долоньками)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-23 00:01:24 ]
Та от і я про те, що доки живемо, до тих пір і маємо залишатись Людьми. А боятися свого кінця, по меншій мірі немає змісту - не навічно сюди прийшли. Головне з чим підемо...
Дякую, Лесенько, за любов і тепло!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-23 17:21:21 ]
Творити любов... Чи не найвеличніша місія Людини на Землі. Дуже глибокомудрі філософськкі роздуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-12-03 22:14:35 ]
Дякую щиро, пані Тамаро!