ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Річка Либідь (рондо)
Образ твору
28.11.2012

aabba, abbR, aabbaR


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-28 11:32:06
Переглядів сторінки твору 3560
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
РОНДО!
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-28 14:47:34 ]
Ось яка вона- урбаністика:) шкода річки і міста:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-11-28 14:51:38 ]
З Княжичів гарно видно, що твориться з містом, особливо, з його історичними пагорбами. Дзвіниці Києво-Печерської Лаври вже нижчі за новобудови.
Про Либідь годі казати. Потрібна фотосесія.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-28 14:51:30 ]
і Либідь вже тре" комусь визволяти:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-28 15:01:43 ]
Лейтмотив (В полоні Либідь) сподобався. Може, і в першому рядку залишити лиш ці слова, а з наступних зробити другий? Бо він ніби губиться на початку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-11-28 15:14:16 ]
Спробую акцентувати, але не за рахунок втрати канонічної форми. Я її не порушував, на відміну від інших любителів легких хлібів.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-28 15:21:28 ]
А, ну, так, канонічна форма - це святе. :) Але хто зараз пише канонічними формами? Напевне, Ви - останній з могікан. А, може, й собі спробувати? Вмію в пародіях скопіювати будь-яку форму - то чому б не скопіювати і якусь канонічну. Будемо нас тоді вже двоє, останніх з могікан. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-28 15:22:02 ]
будемо=буде


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-11-28 16:54:03 ]
Не можна не перейнятись трагедією Либеді, яку Ви, пане Гарріо, так майстерно відтворили. Така ж доля й багатьох інших наших річок. Екологічна катастрофа та й годі. Бити б тривогу Верховній Раді, але там обходяться биттям морд...
Іван Потьомкін поки що з Хьюстона


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-11-28 17:18:15 ]
Без жарту, щоправда, не обійшлось. Биття головою об стінку до добра не доведе. То жартуймо, не забуваючи про лихо.
В цю річку стільки виливається гидоти з фабрик і житлових споруд, що годі мріяти про якесь відновлення. Воно гіпотетично могло б відбутись хіба що без людства, і коли зупиниться все, що засмічує екологічне середовище.
Ще зо два десятки років тому Київ можна було б порівнювати з Прагою. Ці столиці мають візуальну схожість. А тепер - ні. Скляні офісні центри та новобудови інкубаційного типу усіх рівнів комфортності - це вже не історія і не краса.
Планується це все і забудовується, звісно, що не киянами.
Дякую за візит :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-11-28 18:21:26 ]
Кілька раз перечитав. Одразу не все вловив.
У полоні не тільки Либідь. У полоні - все!(
Конструктор ти, друже, римованих форм!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-11-28 18:21:57 ]
Кілька разів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-11-28 19:30:17 ]
Про сестру Либідь чули, мабуть, всі, а це річка. Їх декілька в Києві. Нивка, Щекавиця. До надходження наступного коментаря пригадаю назву тієї, що супроводжувада залізницю від Дарницького вокзалу до Дніпра. А цю закували в бетон на ділянці від площі Перемоги до ст. Київ-Московський. Це московсько-полтавський напрямок. Влада робітників, селян і трудової інтелігенції залишила по собі слід, а нинішній режим підхопив цей почин. Заради щастя і добробуту.

На "своїй хвилі",
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-11-28 19:29:06 ]
"В багнюці тонуть сонячні шаги"...

Ці "шаги" - це кроки? Чи шеляги?

"Зануришся - болотяна лагуна..."
Як відомо не лише мені, лагуна там, де море-окіян, а не "ув'язнені" ріки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-11-28 20:36:58 ]
Саме шаги - оті дрібні монети, які повинні були супроводжувати і нашу гривню. Та москалі у владі лишили копійки. І гривню вони донині іменують "грівна", коли белькочуть своєю імперською.
"Сонячні шаги" - це така метафора.
З лагуною захотілось вдатись до лукавства. Болотяний епітет частково став в нагоді. Інші іменники мені видались нецікавими.

З повагою,
Г.С.