ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.11 20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог

Ірина Вовк
2026.09.11 18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)

«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.

С М
2026.09.11 16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?

Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім

Ольга Садкова
2026.09.11 15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.

По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.

Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.

Марія Дем'янюк
2026.09.11 13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.

Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!

Борис Костиря
2026.09.11 12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.

Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,

Вячеслав Руденко
2026.09.11 11:37
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.

Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,

Віктор Кучерук
2026.09.11 06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.

Артур Сіренко
2026.09.10 22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло

хома дідим
2026.09.10 21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс

Ольга Садкова
2026.09.10 21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.

Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,

Євген Федчук
2026.09.10 19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по

Вячеслав Руденко
2026.09.10 15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.

Борис Костиря
2026.09.10 12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.

Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети

Ірина Вовк
2026.09.10 08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється

Вячеслав Руденко
2026.09.10 08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Низова (1967) / Рецензії

 Читач сам вибирає поета
ЛЕВКО ЛУК"ЯНЕНКО


Думки з приводу книжки віршів
Івана Низового «Опозиція»



Поети бувають різні. Бувають віршомази – це ті, хто вправно римує банальні думки. Бувають поети поетичні – це ті, хто кохається в музиці вірша. Будь-яку проблему – любові, ненависті, зради, Батьківщини та її долі – вони відтворюють у віршах лише остільки, оскільки ця проблема глибоко зачепила струни їхнього серця. Саме поети цього діапазону створюють архітвори, що спроможні хвилювати людей різних епох і різних сторіч.
Бувають поети-громадяни своєї країни – це ті, хто порушує у своїх віршах серйозні національні проблеми. Їхня тематика широка і різноманітна, як саме життя.
Вірші бувають різні: римовані, що читаються, як пісня, і кострубаті, глибокодумні й поверхові, щирі й награні. Вони бувають поезією і публіцистикою.
Поезія живе довго, публіцистика потрібна сьогодні і вона не йде разом з людьми у завтрашній день, бо завтрашній день потребує іншої публіцистики, тобто публіцистичного освітлення й розв'язання проблем.
Чи має право на існування віршована публіцистика? Має право. Ба, більше: вона необхідна. Вона втручається у бурхливий потік щоденного життя і щось у ньому картає, а щось хвалить. Висміюючи старі звички, поняття й забобони, вона спонукає людей відмовлятися від них і приймати нові цінності. Позаяк перехід українців від промосковського комуністичного світогляду пов'язаний із переоцінкою ідеологічних, літературних, художніх, моральних та інших цінностей, то вірші, подібні віршам Івана Низового, є способом боротьби за повернення українців до українства. І тут проблема тільки одна: як спонукати людей совєтського виховання читати вірші іншого ідейного змісту?
У безцензурних умовах любитель поезії сам вибирає, що йому читати: Шевченка, Франка, Олеся чи Пушкіна, Лєрмонтова, Єсеніна, чи когось із польських або європейських поетів. А може, нікого з цієї класики, а когось із старших сучасників, наприклад, Ліну Костенко, Миколу Руденка, Бориса Олійника, а може, загалом когось із українських молодих поетів?
Як привернути читача, що сам собі вибирає поета, до віршів Івана Низового?
Це проблема. І ви, освічені Луганчани, знайдете там у себе краще її рішення, аніж можна порадити звідси, з Києва.
Поету ж Низовому щиро кажу: Дай, боже, Вам, добродію-республіканче, творчих успіхів!


2005

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-12-01 21:20:08
Переглядів сторінки твору 2551
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.526 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.824 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2017.04.30 09:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2012-12-02 12:23:36 ]
Особисто для мене, поезія Івана Низового стала чи не найбільшим відкриттям останніх років. Не знаю і чому так сталося, що про автора такого масштабу майже нічого не відомо було. Про авторів досить посереднього рівня чути ледь не на кожному кроці, а ось про справжнє мовчать - і то на всіх рівнях, навіть в Інтернеті. Чи то не розуміють, чи то інше щось...
Словом, Поет Іван Низовий - Прозора Велич Людської Висоти - інакше мені й не сказати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-12-02 17:14:36 ]
Дякую, п. Володимире!Ви чи не найперший це сказав у сьогоденні. І Я Вам дуже вдячна за ці слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-02 16:43:53 ]
Дякую щиро, пане Володимире! Коли батько свідомо пішов з посади голови Спілки письменників через те, що деякі її члени, забувши про поезію, почали з"ясовувати, хто геніальніший, дехто казав, що Низовий пропаде. А потім ображалися: як так - він пише, так багато?! І саме коли пішов з посади, видав понад сорок збірок, нехай і мізерними тиражами. Друзі допомагали, учні, соратники. Місцева влада його не любила - навіть сьогодні не виділяє землю у Сватовому, на прохання депутатів Верховної Ради Яворівського, Лукьяненка, Бондаренко, під погруддя, яке зробив покійний скульптор Чумак. Таке враження, що Низовий і сьогодні заважає "властьимущим". А сам Низовий писав, писав, писав... Не міг не писати. Писав до шухляди, писав - палив... Якби не друзі, не шанувальники... Коли батько вже захворів, я, не зважаючи на його протести, усе ж таки домоглася видання за 2009-2011 роки шести його збірок завдяки моїм друзям, і вже нормальними тиражами. А те, що в Інтернеті не було - то моя провина. Батько особисто про це не думав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-28 21:52:15 ]
Погоджуюся з паном Володимиром: про поета Низового чула, та для мене його поезія була з розряду чогось класичного, п'єдестального. Прочитавши вірші Вашого тата на Самвидаві, побачила живу людину - ніжну, раниму, сентиментальну, горду. Просто ЛЮДИНУ з почуттями. Вам, Лесю, велика подяка за те, відкриваєте людям цю чудову поезію, не дозволяєте рядочкам, які тато виплекав у своїй душі, відійти в небуття.