ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Низова (1967) / Рецензії

 Читач сам вибирає поета
ЛЕВКО ЛУК"ЯНЕНКО


Думки з приводу книжки віршів
Івана Низового «Опозиція»



Поети бувають різні. Бувають віршомази – це ті, хто вправно римує банальні думки. Бувають поети поетичні – це ті, хто кохається в музиці вірша. Будь-яку проблему – любові, ненависті, зради, Батьківщини та її долі – вони відтворюють у віршах лише остільки, оскільки ця проблема глибоко зачепила струни їхнього серця. Саме поети цього діапазону створюють архітвори, що спроможні хвилювати людей різних епох і різних сторіч.
Бувають поети-громадяни своєї країни – це ті, хто порушує у своїх віршах серйозні національні проблеми. Їхня тематика широка і різноманітна, як саме життя.
Вірші бувають різні: римовані, що читаються, як пісня, і кострубаті, глибокодумні й поверхові, щирі й награні. Вони бувають поезією і публіцистикою.
Поезія живе довго, публіцистика потрібна сьогодні і вона не йде разом з людьми у завтрашній день, бо завтрашній день потребує іншої публіцистики, тобто публіцистичного освітлення й розв'язання проблем.
Чи має право на існування віршована публіцистика? Має право. Ба, більше: вона необхідна. Вона втручається у бурхливий потік щоденного життя і щось у ньому картає, а щось хвалить. Висміюючи старі звички, поняття й забобони, вона спонукає людей відмовлятися від них і приймати нові цінності. Позаяк перехід українців від промосковського комуністичного світогляду пов'язаний із переоцінкою ідеологічних, літературних, художніх, моральних та інших цінностей, то вірші, подібні віршам Івана Низового, є способом боротьби за повернення українців до українства. І тут проблема тільки одна: як спонукати людей совєтського виховання читати вірші іншого ідейного змісту?
У безцензурних умовах любитель поезії сам вибирає, що йому читати: Шевченка, Франка, Олеся чи Пушкіна, Лєрмонтова, Єсеніна, чи когось із польських або європейських поетів. А може, нікого з цієї класики, а когось із старших сучасників, наприклад, Ліну Костенко, Миколу Руденка, Бориса Олійника, а може, загалом когось із українських молодих поетів?
Як привернути читача, що сам собі вибирає поета, до віршів Івана Низового?
Це проблема. І ви, освічені Луганчани, знайдете там у себе краще її рішення, аніж можна порадити звідси, з Києва.
Поету ж Низовому щиро кажу: Дай, боже, Вам, добродію-республіканче, творчих успіхів!


2005

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-12-01 21:20:08
Переглядів сторінки твору 2398
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.526 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.824 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2017.04.30 09:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2012-12-02 12:23:36 ]
Особисто для мене, поезія Івана Низового стала чи не найбільшим відкриттям останніх років. Не знаю і чому так сталося, що про автора такого масштабу майже нічого не відомо було. Про авторів досить посереднього рівня чути ледь не на кожному кроці, а ось про справжнє мовчать - і то на всіх рівнях, навіть в Інтернеті. Чи то не розуміють, чи то інше щось...
Словом, Поет Іван Низовий - Прозора Велич Людської Висоти - інакше мені й не сказати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-12-02 17:14:36 ]
Дякую, п. Володимире!Ви чи не найперший це сказав у сьогоденні. І Я Вам дуже вдячна за ці слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-02 16:43:53 ]
Дякую щиро, пане Володимире! Коли батько свідомо пішов з посади голови Спілки письменників через те, що деякі її члени, забувши про поезію, почали з"ясовувати, хто геніальніший, дехто казав, що Низовий пропаде. А потім ображалися: як так - він пише, так багато?! І саме коли пішов з посади, видав понад сорок збірок, нехай і мізерними тиражами. Друзі допомагали, учні, соратники. Місцева влада його не любила - навіть сьогодні не виділяє землю у Сватовому, на прохання депутатів Верховної Ради Яворівського, Лукьяненка, Бондаренко, під погруддя, яке зробив покійний скульптор Чумак. Таке враження, що Низовий і сьогодні заважає "властьимущим". А сам Низовий писав, писав, писав... Не міг не писати. Писав до шухляди, писав - палив... Якби не друзі, не шанувальники... Коли батько вже захворів, я, не зважаючи на його протести, усе ж таки домоглася видання за 2009-2011 роки шести його збірок завдяки моїм друзям, і вже нормальними тиражами. А те, що в Інтернеті не було - то моя провина. Батько особисто про це не думав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-28 21:52:15 ]
Погоджуюся з паном Володимиром: про поета Низового чула, та для мене його поезія була з розряду чогось класичного, п'єдестального. Прочитавши вірші Вашого тата на Самвидаві, побачила живу людину - ніжну, раниму, сентиментальну, горду. Просто ЛЮДИНУ з почуттями. Вам, Лесю, велика подяка за те, відкриваєте людям цю чудову поезію, не дозволяєте рядочкам, які тато виплекав у своїй душі, відійти в небуття.