ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Самослав Желіба
2024.05.20

Наталія Близнюк
2021.12.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Низова (1967) / Рецензії

 Читач сам вибирає поета
ЛЕВКО ЛУК"ЯНЕНКО


Думки з приводу книжки віршів
Івана Низового «Опозиція»



Поети бувають різні. Бувають віршомази – це ті, хто вправно римує банальні думки. Бувають поети поетичні – це ті, хто кохається в музиці вірша. Будь-яку проблему – любові, ненависті, зради, Батьківщини та її долі – вони відтворюють у віршах лише остільки, оскільки ця проблема глибоко зачепила струни їхнього серця. Саме поети цього діапазону створюють архітвори, що спроможні хвилювати людей різних епох і різних сторіч.
Бувають поети-громадяни своєї країни – це ті, хто порушує у своїх віршах серйозні національні проблеми. Їхня тематика широка і різноманітна, як саме життя.
Вірші бувають різні: римовані, що читаються, як пісня, і кострубаті, глибокодумні й поверхові, щирі й награні. Вони бувають поезією і публіцистикою.
Поезія живе довго, публіцистика потрібна сьогодні і вона не йде разом з людьми у завтрашній день, бо завтрашній день потребує іншої публіцистики, тобто публіцистичного освітлення й розв'язання проблем.
Чи має право на існування віршована публіцистика? Має право. Ба, більше: вона необхідна. Вона втручається у бурхливий потік щоденного життя і щось у ньому картає, а щось хвалить. Висміюючи старі звички, поняття й забобони, вона спонукає людей відмовлятися від них і приймати нові цінності. Позаяк перехід українців від промосковського комуністичного світогляду пов'язаний із переоцінкою ідеологічних, літературних, художніх, моральних та інших цінностей, то вірші, подібні віршам Івана Низового, є способом боротьби за повернення українців до українства. І тут проблема тільки одна: як спонукати людей совєтського виховання читати вірші іншого ідейного змісту?
У безцензурних умовах любитель поезії сам вибирає, що йому читати: Шевченка, Франка, Олеся чи Пушкіна, Лєрмонтова, Єсеніна, чи когось із польських або європейських поетів. А може, нікого з цієї класики, а когось із старших сучасників, наприклад, Ліну Костенко, Миколу Руденка, Бориса Олійника, а може, загалом когось із українських молодих поетів?
Як привернути читача, що сам собі вибирає поета, до віршів Івана Низового?
Це проблема. І ви, освічені Луганчани, знайдете там у себе краще її рішення, аніж можна порадити звідси, з Києва.
Поету ж Низовому щиро кажу: Дай, боже, Вам, добродію-республіканче, творчих успіхів!


2005

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-12-01 21:20:08
Переглядів сторінки твору 2210
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.526 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.824 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2017.04.30 09:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2012-12-02 12:23:36 ]
Особисто для мене, поезія Івана Низового стала чи не найбільшим відкриттям останніх років. Не знаю і чому так сталося, що про автора такого масштабу майже нічого не відомо було. Про авторів досить посереднього рівня чути ледь не на кожному кроці, а ось про справжнє мовчать - і то на всіх рівнях, навіть в Інтернеті. Чи то не розуміють, чи то інше щось...
Словом, Поет Іван Низовий - Прозора Велич Людської Висоти - інакше мені й не сказати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-12-02 17:14:36 ]
Дякую, п. Володимире!Ви чи не найперший це сказав у сьогоденні. І Я Вам дуже вдячна за ці слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-02 16:43:53 ]
Дякую щиро, пане Володимире! Коли батько свідомо пішов з посади голови Спілки письменників через те, що деякі її члени, забувши про поезію, почали з"ясовувати, хто геніальніший, дехто казав, що Низовий пропаде. А потім ображалися: як так - він пише, так багато?! І саме коли пішов з посади, видав понад сорок збірок, нехай і мізерними тиражами. Друзі допомагали, учні, соратники. Місцева влада його не любила - навіть сьогодні не виділяє землю у Сватовому, на прохання депутатів Верховної Ради Яворівського, Лукьяненка, Бондаренко, під погруддя, яке зробив покійний скульптор Чумак. Таке враження, що Низовий і сьогодні заважає "властьимущим". А сам Низовий писав, писав, писав... Не міг не писати. Писав до шухляди, писав - палив... Якби не друзі, не шанувальники... Коли батько вже захворів, я, не зважаючи на його протести, усе ж таки домоглася видання за 2009-2011 роки шести його збірок завдяки моїм друзям, і вже нормальними тиражами. А те, що в Інтернеті не було - то моя провина. Батько особисто про це не думав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-28 21:52:15 ]
Погоджуюся з паном Володимиром: про поета Низового чула, та для мене його поезія була з розряду чогось класичного, п'єдестального. Прочитавши вірші Вашого тата на Самвидаві, побачила живу людину - ніжну, раниму, сентиментальну, горду. Просто ЛЮДИНУ з почуттями. Вам, Лесю, велика подяка за те, відкриваєте людям цю чудову поезію, не дозволяєте рядочкам, які тато виплекав у своїй душі, відійти в небуття.