ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.06 20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Вірші / производная души

 cмех ярославны

Г.К.

Тридцать пятый декабрь
загвоздил ледяные мосты.
Обесславленный, яро
испытывал воду на прочность.
Ярославская сказка
смотрелась в днепровские льды.
И московское время
сбывалось по-киевски точно.

Вот очаг на холсте
(греет только лишь ручку двери).
Вот и ключ золотой
(пооблезла слегка позолота).
Вечер стелет постель
и опять заключает пари,
что к закрытой двери
возвратится потерянный кто-то..

Но в кармане у бога
лежат запасные ключи,
сквозь дыру на подкладке
прорвавшись из черного в белый.
Только нужно нашарить,
и ангельской почтой вручить.

Ключ тебе от тебя.

Потому что я так захотела...


17.12.2012



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-12-21 19:36:37
Переглядів сторінки твору 4115
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.669
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.12 13:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-21 21:09:19 ]
Прекрасное стихотворение, Марта! Но вот это "...тебе от тебя" меня убило... Это уже инфекция. Щас ругаться буду!
Читая какое-то стихотворение в "Поетичних майстернях",я чувствую, что вот-вот наткнусь на : "тебе тебя", "мне меня", "себе себя" и т.д. Инфекция это, инфекция.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-21 21:18:26 ]
это философия, Сережа. философия выживания. самообретения. самодостаточности. это и есть ключ. настоящий
спасибо, что читаете


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-21 21:31:41 ]
Дело не в ключе, а ненужном и пустом "тебе от тебя".
Буквально на прошлой неделе я кому-то в комментариях за несколько минут о подобном написал-сочинил "стишок":
Я солі сіль посИпав снігом
І крові кров налив у кварту.
Хтось засміявсь до мене сміхом --
Мені мене він давить жартом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-21 21:52:40 ]
Добрый вечер, пропавшая на несколько дней Марта! Рада видеть и слышать...а Вас трудно не услышать, читая Ваши стихотворения. И кстати, "ключ тебе от тебя" - это самое-самое!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-21 22:07:23 ]
да, именно! спасибо за понимание, за чуткий слух внутренний, дорогая Леся. взаимно рада Вам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-21 22:12:10 ]
D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-21 22:13:37 ]
Видишь,Марта, какое у нас с Лесей разное понимание поэзии?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-21 22:22:06 ]
Но изречения типа "тебе от тебя" я коллекционирую.
Они происходят от советской "зауми" : "Экономика должна быть экономной"...
Бывает... ((:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-21 22:22:26 ]
потому что.... ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-22 16:58:33 ]
Привіт, Танюш.
Дещо загадкова композиція вийшла, як на мене.
Ось прикладово чому "очаг на xoлсте" гріє лише ручку?
Прикнетник від Ярославна - Ярославська чи Ярославлена? ...просто цікаво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-22 17:53:41 ]
cпасибо за желание понять. считаю большой нелепостью публиковать адресные стихи, которые по сути только адресат понять и может целиком и полностью. но вот рискнула. адресат из Ярославля. живет в Киеве. очаг не греет ваще (нарисованый потому как), греет только холст, да и то на близком расстоянии (ручка там ближе всего к нему)
вот такие дела у нас, Лю..а сколько тебе годков есть? я бы вот первую строфу подкорректировать могла бы так, что сказка была бы львовская (или что тебе родней), и смотрелась бы в Гудзонские льды, а украинское время сбывалось бы точно по-нью-йорски) .. может недаром-таки я обнародовала слишком личное энто послание?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-23 11:44:45 ]
Таню, у цьому вірші вершина Вашої ментальності. Славно написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-24 12:30:26 ]
вы так экзальтированно меня воспринимаете, Богдан - безумно приятно, спасибо!