«Коли ж не вистачило вина,
мати Ісусова й каже до нього:
«Вина в них нема».
Ів.2.3

Гуло весілля в Кані Галілейській,
від щастя аж сіяла молода.
Забувши про мізерності житейські,
хмеліли гості від весільного вина.

Й музики так завзято вигравали,
і страв не бракувало на столах,
та в розпалі гулянь вина не стало —
і старосту пронизав переляк:

— Вина забракло! Що тепер робити?
Які напої ставити на стіл?
За щастя молодих ще треба пити,
а келихи в усіх уже пусті!

Тоді Один з гостей промовив тихо:
— Водою амфори наповніть до країв, —
не бійтеся, обійдеться без лиха,
підносьте келихи, хто ще вина хотів.

І староста тремтячою рукою
наповнив келиха і пригубив:
в руці у нього - чаша із водою,
а смак — якби вино найкраще пив.

А гості дивувалися й питали:
« Вино це має вишуканий смак, —
чому ж оте, що спершу куштували,
до цього не зрівняється ніяк?!

Спочатку краще, як буває завше,
вино гостям до столу подають,
а потім гості, вже у хміль упавши,
із насолодою вино усяке п’ють» .

А староста, веселий від напою,
з усмішкою гостям вина долив,
бо зрозумів, Хто чудо із водою,
вином перетворивши, сотворив…

2007 (2013)