ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
* * *
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
Посмішка скелета
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,

Юрій Лазірко
2025.08.22 20:35
Іде Війна --- українська рок-балада
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця

приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі

С М
2025.08.22 19:17
На вежі вартовій (The Jimi Hendrix Experience)
”мав би бути вихід ізвідсіль“
каже блазень крадію
”надто метушливо
ради-от не дають
п’ють ділки моє вино
рвуть плуги мій ґрунт
а ще зневажено давно
словес яку-небудь суть“

Світлана Майя Залізняк
2025.08.22 18:24
Лев"ячі алгоритми
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Лев`ячі алго

Світлана Пирогова
2025.08.22 13:26
Тримайтесь рідного кубла
В долонях літо гріє і пече,
лиш прохолода в глибині печер.
І що не день - нова сюїта,
у кожного своя орбіта.
Чи налаштується ума підхід,
Бо не сліпий він і не чорний кріт.

Прильоти нечисті щоночі:

Іван Потьомкін
2025.08.22 09:51
***
Упав тихо лист до ніг.
Щось сказать хотів – не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
«Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість».

Віктор Кучерук
2025.08.22 06:28
* * *
Небо поблідло і стало холодним
Чисте повітря відразу навкруг, –
Певно, вже сонце не буде сьогодні
Золотом крити обкошений луг.
Меркнуть покоси без блисків проміння,
Наче без лінзи оправа пенсне, –
Душу бентежить іще безгоміння,
Що звідусіль опови

Ярослав Чорногуз
2025.08.21 23:48
Поет Музики
Сюїти сумовиті і веселі,
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.

Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...

Борис Костиря
2025.08.21 21:58
Талант
Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,

Євген Федчук
2025.08.21 19:16
Як хлопці хотіли швидко розбагатіти
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
1962. Ніхто
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

М Менянин
2025.08.21 14:10
ну-ну…
З орлами гаранти-країни*
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….

21.08.2025р. UA

* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
З голосу Евріпіда
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
* * *
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Зворотній бік
Образ твору О як щемить, о як пече... Горить, згорає,
ламає світ печальна мить
утрати раю*

Слова, як дим. Слова, слова... та що із того?..
Хіба вони в душі живуть
знаменням Бога?..

Спочатку - слово! - Мовить хтось, і буде правий.
Та скільки слів, що сіють лжу,
рече лукавий...

Межею йдеш щомить, щодень і так - довіку.
Зворотній бік, зворотній світ
у кожнім лику...

* тут світ та рай у значенні внутрішнього стану душі





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-01-24 17:03:34
Переглядів сторінки твору 4641
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.21 22:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 18:33:35 ]
...люблю такий малюнок у віршах... заворожує! Дякую, Адель, вже вкотре у Ваших віршах знаходжу втіху! Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 20:36:51 ]
Дякую, пані Людмило. Мені неймовірно приємно знати, що мої думки у віршованих рядках знаходять відгук у Вашому серці!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 18:51:17 ]
Вірш ілюструє глибокі душевні роздуми ЛГ.
Це допомагає пізнати і самого автора.
Одним словом - гарно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 20:38:34 ]
Так, у віршах дуже часто малюється душа їх автора. Але інколи можна й помилитися, перепускаючи сказане через призму власної.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:15:52 ]
Ви, пані Адель, так яскраво втілили мої тривоги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 20:42:18 ]
Навіть не знаю, Лесю, як толкувати Ваші слова... Не хотілось би посилювати чиїхось тривог, але тішить те, що душі відгукуються, а значить є спільні ноти, які будують ні з чим незрівнянний місточок порозуміння.:)
Дякую за те, що читаєте.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 11:29:28 ]
Вітаю, Адель!
Твоя правда, зворотній бік десь такий і є.
Мене тривожить, коли люди. зокрема такі молоді. талановиьі і душевні, як ти, надто поринають у зворотній бік - бік зла - нашого світу. Не затримуйся там надовго, частіше живи на іншому боці - боці добра, любові, прощення.Саме тут живе щастя, якого я тобі щиро бажаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 16:10:13 ]
Сашо, я дякую тобі за щирі побажання. Але хочу тебе заспокоїти - за мене тривожитись нема потреби. Чи я десь чітко вказала, що знаходжусь по той бік світла?:)
Зворотній бік є у всьому. У зла він також є. А раз в усьому сущому він предбачений, то має не лиш місце, а й потребу. Гармонії не осягнути, не випивши з двох протележних чаш. Головне не втратити рівновагу.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-24 19:25:55 ]
Приєднуюсь до колег, Адель - вірш написаний душею. Лише трішки насторожує «у КОЖНІМ лику» (а як же діти, рідні, кохані, справжні друзі?). А ця фраза стосується до «Та скільки тих, що сіють лжу, рече лукавий...», якщо я правильно зрозумів. То, може, «у ЇХНІМ лику»?
Якщо не так, то прошу вибачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 21:00:23 ]
Нема потреби насторожуватись, пане Мирославе. Гадаю, нема...:)
Можливо Ви дещо не вірно витлумачили ті слова. Рядок «Та скільки тих, що сіють лжу, рече лукавий...» можна було б перефразувати "«Та скільки слів, що сіють лжу, рече лукавий...» Заберіть вставні "що сіють лжу" і рядок набуде дещо іншого забарвлення, ніж склалося напочатку.:)
Вірш можна трактувати по різному. Я бачила це одразу і усвідомлювала, що воно може бути відмінне від мого. Але, чи не привілегія це самостійного тексту, лягати на душу читачеві так, як той забажає?
Стосовно "кожного лику"... Маю певність, що усі ми у своїх душах носимо день і ніч.:) Чи не кожної миті робимо свій черговий вибір - безперервний процес, при якому в тій чи іншій ситуації даємо можливість то світлому, то темному брати гору у тому виборі. Ті день з ніччю даються нам при народженні. Їх тоді є порівну - гармонія. І лише з часом котресь може набути переваги.
Я зазначила приміткою, що моє йде про внутрішній світ особистості, не вказуючи ні на кого конкретно. Та як вірно підмітив Володя, найімовірніше там змальвана авторська душа з її відчуттями і переживаннями.:)
Як читач побачить там свою - вважатиму, що це не зле.:)
Дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-24 22:39:28 ]
Як на мене, рядок "«Та скільки слів, що сіють лжу, рече лукавий...» - цілком зрозумілий і двозначно трактуватися не може.
Щодо іншого - Ви теж цілком зрозуміло пояснили свою позицію, як автор. Я задоволений. Дякую!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 22:44:17 ]
Не хотілось повтору, аби не було тих слів про слова забагато. Гадаєте, пропри те, варто внести ясність?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-25 10:26:46 ]
Домінантою у вірші є слово, слова. І слова теж мають "зворотний бік". Тому уточнення, на моє переконання, тільки додасть віршу завершеності. І тоді логічним був би і рядок "у їхнім лику"(у лику слів).
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 16:15:16 ]
Уточнення зроблю. Сама вагалася, та Ви додали мені певності своїм зауваженням. Щодо "їхнім" - залишу свій варіант, бо там я вже слова облишила і стверджую дуальність особистості.
Дякую за щиру участь, пане Мирославе!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-25 18:17:48 ]
Тішуся нашим діалогом - спокійним, виваженим, аргументованим. І, звичайно, останнє слово - за автором...:)
Дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-25 06:01:08 ]
Відчувається, що душа автора кричить! Розуміється, що складно і безпорадно у середовищі здовколишньому...
Але небезнадійно, адже світ тримається на одиницях, народ- на лідерах з Божого провидіння...а вони- лідари- є у нас- це точно!
Дозволю собі, Аделечку, своєї позиції рядочки- з Вашого дозволу:

Магічне плесо, поле гарту, Україно!
Під зEрно ґрунт- міцне підґрунтя для життя,
А ми чеканимось, впадаємо засівно
На полотнище тонкогопрядного звиття
Із людських душ, плетіння доль, думок мережі
доріг складних, до згустку серця твого, в глиб
Де закладаються тверді ідейні стержні,
На глибині озер незмулених, до шиб
Твоєї мудрості - стійкого рівнодення,
Де рівноваги вісь незгибно струменить.
На тлі протесту, на тяжкому тлі смирення,
Керваві дні не підкосили ні на мить,
А додали лишень: утверджуватись в правді,
Тримати вектор на пречистий Абсолют!
І ти підносиш на Вселенській Світлій Раді
До німбів Неба, з денця світу, прОстий люд!
Віброголосиш, наша Аріє стозвучна,
Пресильним пОривом прадавності звитяг.
Вклади себе естампом в наші душі гучно,-
отих розкриль-у небі висвячений стяг!
І ще прорвися нам в характері Героїв,
У тих сміливцях, що десяток на мільйон-
Між ними будь, як домінанта в довгім строї!
Подай здолати терни, скелі і каньйон,
строкатих стезь, вузеньких троп, -одначе правих,-
І не розвіритись в одвічній боротьбі!
Не оніміти... і не одболітись в ранах,
А пульсувати густо часткою в тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 16:23:35 ]
Дякую, Роксоланочко! Здається ми колись переходили на "ти"...
Так, душа часто кричить і рветься, пручається, як поневолена птаха, з різних причин. А головно - не вміє мовчати. От і пишеться різне...
Хоча, інколи шкодую, що не вмію "сипати" тільки світлим, яскравим, легким і безтурботним. Таке б читачами сприймалося "на ура". Однак воно не моє, мабуть...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 16:32:37 ]
Такий "мій" вірш!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 09:27:03 ]
Дякую Вам!:)