ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.01 07:40
* * *
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні в клітці звуки соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр

хома дідим
2026.08.31 21:18
* 189 *
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт

Ольга Садкова
2026.08.31 20:40
"Давно живу, та не збагну і досі..."
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?

Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,

Вячеслав Руденко
2026.08.31 14:55
Рай чумаковий — без плачу.
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.

Борис Костиря
2026.08.31 12:25
* * *
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.

Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.

Ірина Вовк
2026.08.31 06:25
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 6)
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ

ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар

Віктор Кучерук
2026.08.31 06:15
* * *
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.

Віктор Насипаний
2026.08.30 22:33
Скоро осінь
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон

Євген Федчук
2026.08.30 21:36
Як більшовики на Тамбовщині з селянами воювали в 1921 році
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж

Іван Потьомкін
2026.08.30 21:25
Уже завересніло...
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:

С М
2026.08.30 21:06
Техаське Радіо & Біґ-Біт (The Doors)
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то

хома дідим
2026.08.30 19:47
* 188 *
якось незрозуміло вийшло
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так

Ольга Садкова
2026.08.30 19:29
"Я бачила, як плаче генерал..."
Я бачила, як плаче генерал,
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.

Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал

Борис Костиря
2026.08.30 18:16
* * *
Тепер уже не скоро буду бігать.
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.

Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,

Вячеслав Руденко
2026.08.30 17:55
Як всеохопність тензора.
У схвальному минулому
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.

Кока Черкаський
2026.08.30 16:56
Гавриліада. Гаврило і Юля
Гаврило руку клав на серце,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув

Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Зворотній бік
Образ твору О як щемить, о як пече... Горить, згорає,
ламає світ печальна мить
утрати раю*

Слова, як дим. Слова, слова... та що із того?..
Хіба вони в душі живуть
знаменням Бога?..

Спочатку - слово! - Мовить хтось, і буде правий.
Та скільки слів, що сіють лжу,
рече лукавий...

Межею йдеш щомить, щодень і так - довіку.
Зворотній бік, зворотній світ
у кожнім лику...

* тут світ та рай у значенні внутрішнього стану душі





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-01-24 17:03:34
Переглядів сторінки твору 5172
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.13 19:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 18:33:35 ]
...люблю такий малюнок у віршах... заворожує! Дякую, Адель, вже вкотре у Ваших віршах знаходжу втіху! Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 20:36:51 ]
Дякую, пані Людмило. Мені неймовірно приємно знати, що мої думки у віршованих рядках знаходять відгук у Вашому серці!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 18:51:17 ]
Вірш ілюструє глибокі душевні роздуми ЛГ.
Це допомагає пізнати і самого автора.
Одним словом - гарно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 20:38:34 ]
Так, у віршах дуже часто малюється душа їх автора. Але інколи можна й помилитися, перепускаючи сказане через призму власної.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:15:52 ]
Ви, пані Адель, так яскраво втілили мої тривоги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 20:42:18 ]
Навіть не знаю, Лесю, як толкувати Ваші слова... Не хотілось би посилювати чиїхось тривог, але тішить те, що душі відгукуються, а значить є спільні ноти, які будують ні з чим незрівнянний місточок порозуміння.:)
Дякую за те, що читаєте.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 11:29:28 ]
Вітаю, Адель!
Твоя правда, зворотній бік десь такий і є.
Мене тривожить, коли люди. зокрема такі молоді. талановиьі і душевні, як ти, надто поринають у зворотній бік - бік зла - нашого світу. Не затримуйся там надовго, частіше живи на іншому боці - боці добра, любові, прощення.Саме тут живе щастя, якого я тобі щиро бажаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 16:10:13 ]
Сашо, я дякую тобі за щирі побажання. Але хочу тебе заспокоїти - за мене тривожитись нема потреби. Чи я десь чітко вказала, що знаходжусь по той бік світла?:)
Зворотній бік є у всьому. У зла він також є. А раз в усьому сущому він предбачений, то має не лиш місце, а й потребу. Гармонії не осягнути, не випивши з двох протележних чаш. Головне не втратити рівновагу.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-24 19:25:55 ]
Приєднуюсь до колег, Адель - вірш написаний душею. Лише трішки насторожує «у КОЖНІМ лику» (а як же діти, рідні, кохані, справжні друзі?). А ця фраза стосується до «Та скільки тих, що сіють лжу, рече лукавий...», якщо я правильно зрозумів. То, може, «у ЇХНІМ лику»?
Якщо не так, то прошу вибачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 21:00:23 ]
Нема потреби насторожуватись, пане Мирославе. Гадаю, нема...:)
Можливо Ви дещо не вірно витлумачили ті слова. Рядок «Та скільки тих, що сіють лжу, рече лукавий...» можна було б перефразувати "«Та скільки слів, що сіють лжу, рече лукавий...» Заберіть вставні "що сіють лжу" і рядок набуде дещо іншого забарвлення, ніж склалося напочатку.:)
Вірш можна трактувати по різному. Я бачила це одразу і усвідомлювала, що воно може бути відмінне від мого. Але, чи не привілегія це самостійного тексту, лягати на душу читачеві так, як той забажає?
Стосовно "кожного лику"... Маю певність, що усі ми у своїх душах носимо день і ніч.:) Чи не кожної миті робимо свій черговий вибір - безперервний процес, при якому в тій чи іншій ситуації даємо можливість то світлому, то темному брати гору у тому виборі. Ті день з ніччю даються нам при народженні. Їх тоді є порівну - гармонія. І лише з часом котресь може набути переваги.
Я зазначила приміткою, що моє йде про внутрішній світ особистості, не вказуючи ні на кого конкретно. Та як вірно підмітив Володя, найімовірніше там змальвана авторська душа з її відчуттями і переживаннями.:)
Як читач побачить там свою - вважатиму, що це не зле.:)
Дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-24 22:39:28 ]
Як на мене, рядок "«Та скільки слів, що сіють лжу, рече лукавий...» - цілком зрозумілий і двозначно трактуватися не може.
Щодо іншого - Ви теж цілком зрозуміло пояснили свою позицію, як автор. Я задоволений. Дякую!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 22:44:17 ]
Не хотілось повтору, аби не було тих слів про слова забагато. Гадаєте, пропри те, варто внести ясність?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-25 10:26:46 ]
Домінантою у вірші є слово, слова. І слова теж мають "зворотний бік". Тому уточнення, на моє переконання, тільки додасть віршу завершеності. І тоді логічним був би і рядок "у їхнім лику"(у лику слів).
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 16:15:16 ]
Уточнення зроблю. Сама вагалася, та Ви додали мені певності своїм зауваженням. Щодо "їхнім" - залишу свій варіант, бо там я вже слова облишила і стверджую дуальність особистості.
Дякую за щиру участь, пане Мирославе!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-25 18:17:48 ]
Тішуся нашим діалогом - спокійним, виваженим, аргументованим. І, звичайно, останнє слово - за автором...:)
Дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-25 06:01:08 ]
Відчувається, що душа автора кричить! Розуміється, що складно і безпорадно у середовищі здовколишньому...
Але небезнадійно, адже світ тримається на одиницях, народ- на лідерах з Божого провидіння...а вони- лідари- є у нас- це точно!
Дозволю собі, Аделечку, своєї позиції рядочки- з Вашого дозволу:

Магічне плесо, поле гарту, Україно!
Під зEрно ґрунт- міцне підґрунтя для життя,
А ми чеканимось, впадаємо засівно
На полотнище тонкогопрядного звиття
Із людських душ, плетіння доль, думок мережі
доріг складних, до згустку серця твого, в глиб
Де закладаються тверді ідейні стержні,
На глибині озер незмулених, до шиб
Твоєї мудрості - стійкого рівнодення,
Де рівноваги вісь незгибно струменить.
На тлі протесту, на тяжкому тлі смирення,
Керваві дні не підкосили ні на мить,
А додали лишень: утверджуватись в правді,
Тримати вектор на пречистий Абсолют!
І ти підносиш на Вселенській Світлій Раді
До німбів Неба, з денця світу, прОстий люд!
Віброголосиш, наша Аріє стозвучна,
Пресильним пОривом прадавності звитяг.
Вклади себе естампом в наші душі гучно,-
отих розкриль-у небі висвячений стяг!
І ще прорвися нам в характері Героїв,
У тих сміливцях, що десяток на мільйон-
Між ними будь, як домінанта в довгім строї!
Подай здолати терни, скелі і каньйон,
строкатих стезь, вузеньких троп, -одначе правих,-
І не розвіритись в одвічній боротьбі!
Не оніміти... і не одболітись в ранах,
А пульсувати густо часткою в тобі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 16:23:35 ]
Дякую, Роксоланочко! Здається ми колись переходили на "ти"...
Так, душа часто кричить і рветься, пручається, як поневолена птаха, з різних причин. А головно - не вміє мовчати. От і пишеться різне...
Хоча, інколи шкодую, що не вмію "сипати" тільки світлим, яскравим, легким і безтурботним. Таке б читачами сприймалося "на ура". Однак воно не моє, мабуть...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 16:32:37 ]
Такий "мій" вірш!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 09:27:03 ]
Дякую Вам!:)