ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
Спіралі
В спіралі скручується час.
Змією скручується простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи минулі?
На сцену вийде лицедій,

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Зустріч
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Хвазани
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!

хома дідим
2026.06.20 09:20
* 117 *
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
* * *
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
Пшеничне поле
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Годі
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
Слова-Зола --- танго - українська версія
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Застигло літо
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Кінець ярмарку
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Орлан
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
* 116 *
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
* * *
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Справедливість - 8 аркан
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Хвороблива любов
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віктор Чубенко (1964) / Вірші / Переклади: Ян Бжехва (Jan Brzechwa)

 Квочка (переклад з польської)
Є десь квочка, слухай хлопче,
Що на всіх звисока квокче,
Має ж бо переконання:
Головне - це виховання!
Звала раз гостей до хати
Щоби чемності навчати.
Спершу йшов осел і притьмом
В сінях глек розбив копитом.
Квочка в крик, аж мов до бійки:
"Ну й осел, дивіться тільки!"
Йшла корова й за порогом
Зачепила шибку рогом.
Квочки в гніві строга мова:
Закричала: "От, корова!"
Йшла свиня із калабані,
Квочка в непритомнім стані:
"Гляньте, бруд який за нею:
Ну ти ба, свиня свинею!"
Нагодивсь баран тут нині,
Тихо всівся на жердині,
Жердка лопа, квочка: "Щоб вам!
От істота твердолоба!"
Й додала: "Всесильний Боже,
Цим ніхто не допоможе.
Геть усі, бо з мене годі!"
Гості всі й пішли відтоді.

А до вас усіх питання:
Добре в квочки виховання?

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст :


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-02-06 12:46:46
Переглядів сторінки твору 12810
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.925 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.426 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.683
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2025.08.25 17:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-07 09:23:51 ]
Дякуючи шановному товариству поліпшив свій переклад. І замінив попередній варіант. Навіть особу чоловічої статі вставив, хоча дуже сумніваюся, що тількиїй це буде цікаво:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-07 12:29:04 ]
Погоджують з Оленою - весело і дотепно! Ваш другий варіант - дуже близький до оригіналу.
Якщо дозволите, ще декілька штрихів від мене:
"Звала раз гостей до хати" пропоную "Кликала гостей до хати". Бо гостей запрошують, кличуть. А звати гостей - якось російськувато.
"Перши(м йш)ов осел" - "Наперед - осел...". Таким чином позбуваєтеся збігу трьох приголосних.
строга мова - якось не комфортне слово "строга".
Жердка лопа, квочка: "Щоб вам!От істота твердолоба!" - жердка трісла, квочка:"Пробі! От істоти твердолобі!" - бо баран вже був останнім, тому можна дати узагальнення в множині.
"Цим ніхто вже не поможе" - "Цим ніхто не допоможе". А закінчення я би дала трохи дидактичніше, хоч і з дещо іншим відтінком, ніж у оригіналі "Й не приходять вже відтоді", бо й так зрозуміло, що вона їх вигнала і вони пішли.
Творіть! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-07 23:41:04 ]
Пані Галино, спасибі!

Щодо Ваших зауваг.
Пошукав у словниках і знайшов "звати" у значенні "кликати" і у Грінченка, і у словнику Андрія Ніковського, ще в деяких.
Знайшов і приклади:
- Тур вийшов із хати і почав звати свистом свого коня з гаю (П. Куліш)
- А ніхто його не звав пригостити, крім убогих (П. Грабовський)
Запропонований Вами варіант " кликати" гарний, однак мені шкода втратити оте "раз", яке є і у автора.

Збіг трьох приголосниих у " спершу йшов осел" дійсно ріже слух, дивно, що я не бачив:)
Однак, не можу відмовитися від дієслова "йшов", мені здається важливо це підкреслити, тому виправляю на варіант зі збігом двох приголосних "спершу йшов осел". А Вам - дяка.

Про "строга".
Ось стаття зі словника:
СУВО́РИЙ (про голос, погляд і т. ін. - у якому не відчувається м'якості, лагідності), ТВЕРДИ́Й, СТАЛЕ́ВИЙ, СТАЛЬНИ́Й, СТРО́ГИЙ рідше; ВАЖКИ́Й (про погляд). Капітана не можна було впізнати. Голос його зробився суворий і владний (О. Донченко); Він усе ще не відривав пильного, майже суворого погляду від рудого, що розігрував блазня (Є. Гуцало); Мати знала той твердий голос своєї дочки і трохи стривожилась (І. Нечуй-Левицький); О, Львове, обитель лева! Пророком народ твій був, Він силу твою сталеву Ще з давніх-давен відчув (Л. Забашта); - Ти хто будеш? - наближаючись, збільшуються допитливі строгі очі.. - Бідняк я (М. Стельмах).

Вживається рідше, так сказано, тому певно і ріже слух.
Я тут подумаю, спочатку нічого кращого не придумується.

Тепер тут, як Ви пропонуєте: "жердка трісла, квочка:"Пробі! От істоти твердолобі".
Це було одне з найважчих місць для перекладу, як і перші два рядки.
У автора тут надзвичайно гарно: Grzęda pękła. Kwoka wściekła
Coś o łbie baranim rzekła, тобто три рими, дві з яких в середині одного рядка.
Коли я подібне зустрічаю, завжди намагаюся зберегти таке внутрішнє римування, інакше втрачається мелодійність.
Моє рішення не найкраще, рими неточні, але нічого вдіяти не можу.
Однак, з причин, які я назвав, маю так залишити.

А якщо говорити про "Coś o łbie baranim rzekła", тобто " щось про баранячого лоба сказала", то справедливо буде вважати, що квочка кожного гостя нагороджувала персональною характеристикою, тож несправедливо було б позбавити цього барана:)

"Цим ніхто не допоможе" приймається, спасибі.

Щодо "Й не приходять вже відтоді": тут втрачаються "гості". Мушу залишити.
А була б можливість дописати ще рядок, то Ваш би дуже придався:)

Дуже вдячний Вам за Ваші відгуки і допомогу.
Віктор, з повагою