ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

 Amoretti. Сонет VIII (переклад з Едмунда Спенсера)
Вогню живого повні, найчистіші,
Запалені Творцем сяйливі очі,
Для мене в цілім світі наймиліші,
Ви поєднали радощі урочі.
Крізь ваші промені Амур не стане
Жбурляти в мене хоті гострі стріли,
Мій кволий розум ангели неждано
Небесною красою освітили.
Мої вуста ви змусили мовчати,
Бо з вами мову серця я засвоїв.
Як бурю, стишить пристрасті початок
Могутність непорочності слабкої.
Без блиску вашого цей світ убогий.
Блаженний той, як дивитесь на нього.



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-14 08:41:22
Переглядів сторінки твору 3215
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.005 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.065 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.04.19 21:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 08:43:50 ]
Edmund Spenser

Amoretti

VIII
More than most fair, full of the living fire,
Kindled above unto the maker near:
No eyes but joys, in which all powers conspire,
That to the world naught else be counted dear.
Through your bright beams doth not the blinded guest,
Shoot out his darts to base affections wound:
But Angels come to lead frail minds to rest
In chaste desires on heavenly beauty bound.
You frame my thoughts and fashion me within,
You stop my tongue, and teach my heart to speak,
You calm the storm that passion did begin,
Strong through your cause, but by your virtue weak.
Dark is the world, where your light shined never;
Well is he born, that may behold you ever.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 11:01:51 ]
Гарно, компактно, майстерно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 11:46:09 ]
Дякую, Володимире! Дуже приємно чути це від Вас як майстра і шанувальника сонету :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 11:15:16 ]
Вітаю з черговим вдалим перекладом!
Як і обіцяла, мої конструктивні пропозиції:
Як бурю стишить, пристрасті початок, (дві коми)
Могутність непорочності слабкої.
Без блиску вашого цей світ убогий. (крапка)
Блаженний той, ЯК дивитЕСЬ на нього.
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 11:56:34 ]
Спасибі, Галино, за прочитання і за пропозиції, над якими я згодом ще раз подумаю, поки що залишаю свій варіант. А за вчорашню рекомендацію хочу іще раз висловити велику вдячність, лише слово змінилося, а увесь сонет зазвучав по іншому! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-15 09:36:14 ]
Шановна Олено. Можливо мій рівень знань англійської не є таким, щоб на всі 100% зрозуміти оригінальний текст Спенсера, то вже вибачайте, що знову пишу Вам, але мені видалось, що у останньому реченні фігурує "he" ("Він" - особа ЛГ, бо якщо йшлося б про "світ", то було б "іt") та "you" ("Ти" = Вона або "Ви"= її Очі ).
В поданій нижче інтерпретації
"Без блиску вашого цей світ убогий.
Блаженний той, хто дивиться на нього" - блаженним виступає ЛГ, який дивиться на світ, де є блиск очей коханої. Як на мене, то судячи з оригіналу,блаженним мав би бути ЛГ, на якого безпосередньо дивляться очі коханої.
Але я можу помилятися :)))
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-15 12:49:44 ]
Галиночко, спасибі Вам велике, що змусили мене ще раз повернутися до цієї проблеми! Порівнявши переклад цих рядків із російськомовним перекладом Лукьянова, я зрозуміла, що Ви маєте рацію і Вашу пропозицію я повністю приймаю. Щодо майбутньго - прошу Вас і надалі не соромитись робити мені зауваження. Справа у тому, що, переїхавши рік назад із Харкова до Києва, я втратила значну частину свого спілкування - дружнього, професійного, поетичного... Тому на даному етапі Ваша допомога для мене дуже-дуже важлива і я завжди буду рада бачити Вас на своїх сторінках, Вашій допомозі і конструктивній критиці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 13:09:12 ]
Те, що я читаю, як на мене- перфектно!
(крапку після "убогий" я б теж поставив: у цьому реченні йдеться про світ, а в останньому - про "того, хто дивиться"). Але хто може сперечатися з автором?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 13:32:12 ]
Дякую, пане Мирославе, за постійні коментарі! З приводу крапки - для мене не принципово, якщо читачам так бачиться, краще поставити :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 18:45:04 ]
Без блиску вашого цей світ убогий.
Блаженний той, хто дивиться на нього.

Лепсько! Дякую за сонетну насолоду...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 19:00:31 ]
Спасибі, пане Іване, рада, що завітали :)