Знаю, що іскри твого бажання сипатимуться на мої долоні. Повір, вони збережуть тепло, проростивши його, наче пшениці колосся, несміливими паростками теплих почуттів. Світло небес обійме мене блакитним поглядом, від чого тіло втратить вмить свою суть.
Гра, що ти її розпочав так давно, закінчилася для мене не поразкою, ні. Коханий мій світе, ставши переможцем ти здобув свободу дня, яка, наче медовий пряник, притягує своїм спокусливо-солодким запахом. Проте , ти посмакуєш цим тістечком і від нього залишиться лише згадка. А я…..Для мене поразка принесла перемогу. Завдяки тобі я отримала шматочок щастя, що дає наснагу жити, хоч і віддала за це своє єдине кохання.
Іноді варто пожертвувати чимось дорогим заради того, щоб отримати вічне.
Зорепад твоїх очей поранив моє серце назавжди. Воно вічно світитиметься осколками вогняних голочок, щоразу, торкнувшись крилами небесного прядива глибини твого погляду. Тобі ніколи не зрозуміти сказаного, та пам’ятай, що вдячна тобі безмежно за можливість жити. Так трепетно випиваю напій, що приготувала для мене доля, він п’янить мій розум і повертає душу до безсмертя. Так, поряд із маленьким срібнокрилим ангелочком вона квітне, молодіє. У мене з’являється незвичайний талант літати. Якби ти тільки зміг зрозуміти наскільки той дзвінкоголосий сміх пробуджує розум, якою силою стає для мене. Шкода, що ти цього не зрозумієш……
З тугою, думаю про тебе, бо ти став убогим, ти втратив те, що дається раз у житті та не кожному: можливість збагнути для чого насправді нам життя. Ні, не на пустотратні хвилини, не на розваги, вона – на любов, на ту, яку я маю завдяки тобі. Це маленьке чудо дарує мені вдвічі, та що там, втричі, вдесятеро більше любові за одну секунду, аніж я віддала тобі за стільки років. Вона віддає те, чого ти так і не зумів подарувати ні на секунду…..
Ось де поразка – вона стала твоєю сутністю!!!!!
04.03.2013