
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.21
09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег.
От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи
2025.08.21
06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.
2025.08.20
21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
2025.08.20
18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
2025.08.20
10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
2025.08.20
09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
2025.08.20
05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
2025.08.20
05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
2025.08.19
22:24
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
2025.08.19
21:27
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
2025.08.19
14:42
Не думай люба і кохана,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
2025.08.19
13:45
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ассоль
М
Ассоль
М
2025.08.19
13:10
Із Бориса Заходера
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
2025.08.19
13:02
Лідери думки... оті, що вгорі –
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
2025.08.19
12:36
Стерня навколо їжачиться,
над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
2025.08.19
09:23
Сьогодні легендарний вокаліст культового гурту «Deep Purple», перший виконавець партії Ісуса Христа в рок-опері «Ісус Христос - суперзірка» зустрічає поважний ювілей.
Щиро вітаємо видатного музиканта, який від перших днів війни активно підтримує Україну!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щиро вітаємо видатного музиканта, який від перших днів війни активно підтримує Україну!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Лариса Чаєчка (1970) /
Проза
Прелюд
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Прелюд
Намагаюсь згадати свої перші асоціації з дитинства… Залите сонцем подвір’я, а я з подругами – у квітнику… Це квіткове різнобарв’я нас дуже вабило, і ми із щирим дитячим ентузіазмом зривали суцвіття флоксів, щоб спробувати солодкий нектар із кожної квітки. Інші квіти – орлики, ромашки, рудбекії, космеї, мальви використовували для виготовлення чепурних спідничок наших саморобних ляльок. Зробити їх було просто: на сірничок нанизувалась квіткова спідничка, а на голівку – делікатніша, «цвітка дрібная» (корона). Цей квітковий бал нас зачаровував і ми бавились доти, поки хтось із дорослих не кликав додому.
Дорослі… Вони були завжди чимось заклопотані. У будні, кожен із батьків, пильнував роботу, діти – школу. Та в неділю і на свята вся сім’я сідала разом до столу, і це була одна із важливих сімейних традицій.
Другий яскравий спогад із дитинства – фортеп’янна музика, яка лунала із радіоприймача на кухні… Сьогодні я знаю, що це були твори Фрідеріка Шопена (його Ноктюрни й Полонези). А тоді, для мене не мало значення, хто композитор, я просто слухала і не могла наслухатись… Якоїсь миті – зрозуміла: хочу сама заграти на фортеп’яно, щоб почути ці Божественні звуки, що «витікатимуть» з-під моїх пальців…
І ось він – третій спогад… Великий клас у музичній школі, маленький рояль на чільному місці, а коло нього вона, Цариця звуків – вчителька фортеп’яно. Я старалась виконати усі поставлені завдання, однак мені здалося, що – не вдало. Вийшовши за двері, мене розібрали плачі, щирі дитячі сльози… Ціле літо (а прослуховування вступників у музичні школи відбуваються традиційно у травні) я згадувала свій перший іспит і з нетерпінням чекала 1-го вересня. Коли тато взяв мене за руку і знову привів у музичну школу, я думала лише про неї – вчительку за роялем. Отож, батько відкрив двері фортеп’янного класу, і – до мене усміхнулась моя Мрія! Потім були роки наполегливої, але надзвичайно цікавої праці за інструментом, знайомство із чарівним світом музики зблизька. Академи, конкурси, концерти… Квіти у квітнику, каштани, що цвіли в травні, жовте листя кленів у парку, засніжені вулиці і катання на ковзанах до несхочу…
Минули роки… Зайшовши в дитинстві у відчинені навстіж Двері прекрасного світу музичного мистецтва, мені захотілося йти далі, не зупиняючись.
Не знаю, які емоції виникають у моїх майбутніх учнів, які приходять до мене на прослуховування, адже тепер я й сама вчитель, однак маю сподівання, що ці діти не випадково заглянули до класу. Вірю, що їх на музичну стежку поманили чисті і яскраві звуки мого фортеп’яно…
3. 04. 2012
Дорослі… Вони були завжди чимось заклопотані. У будні, кожен із батьків, пильнував роботу, діти – школу. Та в неділю і на свята вся сім’я сідала разом до столу, і це була одна із важливих сімейних традицій.
Другий яскравий спогад із дитинства – фортеп’янна музика, яка лунала із радіоприймача на кухні… Сьогодні я знаю, що це були твори Фрідеріка Шопена (його Ноктюрни й Полонези). А тоді, для мене не мало значення, хто композитор, я просто слухала і не могла наслухатись… Якоїсь миті – зрозуміла: хочу сама заграти на фортеп’яно, щоб почути ці Божественні звуки, що «витікатимуть» з-під моїх пальців…
І ось він – третій спогад… Великий клас у музичній школі, маленький рояль на чільному місці, а коло нього вона, Цариця звуків – вчителька фортеп’яно. Я старалась виконати усі поставлені завдання, однак мені здалося, що – не вдало. Вийшовши за двері, мене розібрали плачі, щирі дитячі сльози… Ціле літо (а прослуховування вступників у музичні школи відбуваються традиційно у травні) я згадувала свій перший іспит і з нетерпінням чекала 1-го вересня. Коли тато взяв мене за руку і знову привів у музичну школу, я думала лише про неї – вчительку за роялем. Отож, батько відкрив двері фортеп’янного класу, і – до мене усміхнулась моя Мрія! Потім були роки наполегливої, але надзвичайно цікавої праці за інструментом, знайомство із чарівним світом музики зблизька. Академи, конкурси, концерти… Квіти у квітнику, каштани, що цвіли в травні, жовте листя кленів у парку, засніжені вулиці і катання на ковзанах до несхочу…
Минули роки… Зайшовши в дитинстві у відчинені навстіж Двері прекрасного світу музичного мистецтва, мені захотілося йти далі, не зупиняючись.
Не знаю, які емоції виникають у моїх майбутніх учнів, які приходять до мене на прослуховування, адже тепер я й сама вчитель, однак маю сподівання, що ці діти не випадково заглянули до класу. Вірю, що їх на музичну стежку поманили чисті і яскраві звуки мого фортеп’яно…
3. 04. 2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію