
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
2025.06.17
21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Золотавий ла
Золотавий ла
2025.06.17
21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
2025.06.17
05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Лариса Чаєчка (1970) /
Проза
Історії з життя (1)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Історії з життя (1)
Дві сусідки, як завше, здибалися коло плоту.
– Йой, Маруню, до Паски стіко роботи, а мій Іван ніц то ся не гризе!
Розмови про чоловіків були улюбленою темою до розмови. Потім йшла мова про дітей, сусідів та про інше: вариво, ґосподарка, поля, бульби-жуки і тому подібне.
– Йой, Маруню, – продовжувала Йванка, чорнява пишна молодичка, – який файний рецепт пляцка я дістала! Ще-м такого не куштувала!
Маруня аж здуміла* – як то сусідка щось швидше взнала за неї…
– І що то за пляцок? – ліниво розтягуючи слова, спитала вона.
– А-а, то тре’ й-но штири яйця, трохи воливи, муки капіцюнцю (далі йшов перелік продуктів, які неймовірним чином мали сполучитись між собою і, в результаті, – дати витвір кулінарного мистецтва). Рецепт був просто фантастичний, чи правильніше сказати мало схожий на правдивий, але Маруня й на мить не засумнівалась у його достовірності. Швидко попрощавшись із сусідкою, чимдуж побігла до хати – готувати сей шедевр! Про себе щасливо посміхалась: «от прийдуть діти зі школи, і вона почастує їх солоденьким!»
Маруня швидко заторохтіла баняками, поспішаючи збила ненароком два яйця, розсипала білосніжною стрічечкою борошно вищого ґатунку, вихлюпнула кисляку на стіл (теж один зі складників), тоді дещо заспокоївшись, стала те все змішувати, не забувши додати й інші компоненти, які, будучи у стані спокою й розважливості, ніколи б не додала до тіста. Все файненько заколотивши, влила у бритванку**. Поки пляцок випікався, по хаті розносився приємний запах домашньої випічки, та коли Маруня витягла своє творіння із духової шафки, була вражена його виглядом – і не «виріс», і кольором не вийшов… Ледь дочекалася, поки трохи підстиг, щоб скуштувати. Врізала шматочок на пробу – у роті розтягнувся неприємний смак чогось гірко-солодко-содового та ще якогось занадто масного… Вона з огидою відсунула тарілку і тут же побігла до телефону.
– Йванка, чи ти здуріла?! Що за рецепт ти мені підсунула?! Я через тебе згаїла стілько часу і продуктів?!
– А ти нащо, мене дурну, слухала? – усміхнулась сусідка у відповідь :)
*здуміла (з пол., наголос припадає на другий склад) – здивувалась;
**бритванка – ємність із легкого металу для випікання борошняних виробів.
6. 03. 2013
– Йой, Маруню, до Паски стіко роботи, а мій Іван ніц то ся не гризе!
Розмови про чоловіків були улюбленою темою до розмови. Потім йшла мова про дітей, сусідів та про інше: вариво, ґосподарка, поля, бульби-жуки і тому подібне.
– Йой, Маруню, – продовжувала Йванка, чорнява пишна молодичка, – який файний рецепт пляцка я дістала! Ще-м такого не куштувала!
Маруня аж здуміла* – як то сусідка щось швидше взнала за неї…
– І що то за пляцок? – ліниво розтягуючи слова, спитала вона.
– А-а, то тре’ й-но штири яйця, трохи воливи, муки капіцюнцю (далі йшов перелік продуктів, які неймовірним чином мали сполучитись між собою і, в результаті, – дати витвір кулінарного мистецтва). Рецепт був просто фантастичний, чи правильніше сказати мало схожий на правдивий, але Маруня й на мить не засумнівалась у його достовірності. Швидко попрощавшись із сусідкою, чимдуж побігла до хати – готувати сей шедевр! Про себе щасливо посміхалась: «от прийдуть діти зі школи, і вона почастує їх солоденьким!»
Маруня швидко заторохтіла баняками, поспішаючи збила ненароком два яйця, розсипала білосніжною стрічечкою борошно вищого ґатунку, вихлюпнула кисляку на стіл (теж один зі складників), тоді дещо заспокоївшись, стала те все змішувати, не забувши додати й інші компоненти, які, будучи у стані спокою й розважливості, ніколи б не додала до тіста. Все файненько заколотивши, влила у бритванку**. Поки пляцок випікався, по хаті розносився приємний запах домашньої випічки, та коли Маруня витягла своє творіння із духової шафки, була вражена його виглядом – і не «виріс», і кольором не вийшов… Ледь дочекалася, поки трохи підстиг, щоб скуштувати. Врізала шматочок на пробу – у роті розтягнувся неприємний смак чогось гірко-солодко-содового та ще якогось занадто масного… Вона з огидою відсунула тарілку і тут же побігла до телефону.
– Йванка, чи ти здуріла?! Що за рецепт ти мені підсунула?! Я через тебе згаїла стілько часу і продуктів?!
– А ти нащо, мене дурну, слухала? – усміхнулась сусідка у відповідь :)
*здуміла (з пол., наголос припадає на другий склад) – здивувалась;
**бритванка – ємність із легкого металу для випікання борошняних виробів.
6. 03. 2013
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію