ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / Моя "інша поезія"

 Мить вічності

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-14 09:45:33
Переглядів сторінки твору 7874
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Блюз. Інша поезія
Інша візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 09:52:58 ]
Бувають такі "бунтарські" миті в житті, коли хочеться відкинути усі правила і розклади, і насолоджуватися польотом вільного падіння, а при самій землі, усупереч усім законам фізики,знову шугнути в небо... ось так і цей вірш - свідомо "ставить ляпку" на правила ритмування, частково - на римування, допускає небажані збіги приголосних...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-14 10:34:53 ]
Ну як не усміxнутися, угледівши "ляпку". Клас! :))
Галинко! Всупереч гравітації - ЛЕТІТЬ!!! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 10:50:08 ]
О! Перший відгук - і від вершника! Супер! То Вам ці пошуки краси мають бути знайомі...
Дякую за постійний позитив у Ваших коментарях, пане Василю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-14 11:15:35 ]
Я хоча й не вершник, але на всі "100" погоджуюсь з Василем!
Удачі вершнику і натхнення автору!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 11:45:11 ]
Дякую, пане Мирославе і від автора, і мабуть від вершника-ЛГ :)
До речі, у вірші описано реальний випадок, коли серед міської метушні "спального" району новобудов, де і не пахне середньовічною архітектурою, повз велелюдну автотранспортну зупинку спокійно собі "проплив" вершник (ні в селі, ні в місті, і в наш час коні не така вже й рідкість). Але був такий густий туман...От і набуло все напівреального змісту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-14 13:54:31 ]
Мені страшенно подобається Галина Михайлик у її "бунтарські миті" :)
Результат - повнокровні вірші!
Цей вірш я сприйняла як цілісну картину, навіть як епізод якогось містичного фільму... Такі мої враження...

До речі, саме казкового вершника у Львові можу легко уявити... Львів для мене - особливе місто...

Спасибі, Галинко, що Ви така :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 16:19:59 ]
Дякую, Лесю! Часом отак відпружишся... згодом дивишся - а далі все складається "за правилами" :))
Дякую за любов до Львова. Хоча у цьому вірші немає конкретики щодо назви, але описаний епізод справді змальований з львівської натури ...:))
І Вам, Лесю,спасибі, що і Ви така, як є!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-14 23:50:38 ]
Галинко, спасибі Вам за все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-14 16:10:10 ]
Це містика:читаю Ваш вірш у той час як Ви читаєте мій і відчуваю,як поруч проїзджає вершник...Може він нас на мить поєднав,і вірші про миті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 16:25:11 ]
О так! скільки вже цікавих збігів і я спостерегла на ПМ... тепер і Ви, це підтверджуєтє. Вельми цікаво!
А про вершника - хто зна... напевне тільки він...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 20:01:06 ]
"Є тільки мить..."
Насправді містично. А є ще паралельні світи


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 10:10:31 ]
Пане, Іване, Ви мабуть телепат, або умієте телепортовуватися і заглядати до моєї теки з віршами :))) Там справді є і про паралельні світи :)) Далі -буде...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-14 22:28:08 ]
Така загадкова ця мить вічності і така дивовижна!

Чекаю продовження !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 10:14:59 ]
Ми ще так мало знаємо про довколишній Світ...
Несподівано-неочікувана, але дуже приємна Ваша реакція щодо чекання продовження теми :))
Дуже дякую, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 23:48:57 ]
А мені у вірші побачився Данило Галицький чомусь... Склалося враження, що автор стоїть біля пам'ятника, і у тумані кінь із вершником рушив... ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 10:18:37 ]
А чому б і ні... Все може бути: Господар, добрий Геній Міста об"їжджає свої володіння...
Дякую, пані Наталю за фантазійне прочитання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 23:58:54 ]
А мені захотілося до Львова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 10:19:51 ]
Хай вже лишень мине цей жахливий циклон - поп"ємо кави біля Данила :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-15 00:54:25 ]
Доброї ночі, Галино! Це - щось про сучасного Дон-Кіхота. І навіть не важливо, чи він справді на коні, чи це дише такий образ. Важливо - вдача героя, який є ВЕРШНИКОМ, отже - НА КОНІ, а не під конем. І він (пером Галини Михайлик) змушує й инших лишатися в сідлі - не зневірятися, а прямувати вперед і перемагати. Бо попереду таки не вітряки, а реальні... ну не маври, а яничари-запроданці. Та менше з ними. Дякую Вам за прекрасний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 10:38:54 ]
Дякую, Юрку, за ще одне філософське і актуалізоване прочитання мого вірша :) Цікаво, як кожен читач бачить у ньому щось своє...
Вдячна за коментар!