ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / Моя "інша поезія"

 Мить вічності

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-14 09:45:33
Переглядів сторінки твору 7231
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Блюз. Інша поезія
Інша візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 09:52:58 ]
Бувають такі "бунтарські" миті в житті, коли хочеться відкинути усі правила і розклади, і насолоджуватися польотом вільного падіння, а при самій землі, усупереч усім законам фізики,знову шугнути в небо... ось так і цей вірш - свідомо "ставить ляпку" на правила ритмування, частково - на римування, допускає небажані збіги приголосних...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-14 10:34:53 ]
Ну як не усміxнутися, угледівши "ляпку". Клас! :))
Галинко! Всупереч гравітації - ЛЕТІТЬ!!! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 10:50:08 ]
О! Перший відгук - і від вершника! Супер! То Вам ці пошуки краси мають бути знайомі...
Дякую за постійний позитив у Ваших коментарях, пане Василю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-14 11:15:35 ]
Я хоча й не вершник, але на всі "100" погоджуюсь з Василем!
Удачі вершнику і натхнення автору!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 11:45:11 ]
Дякую, пане Мирославе і від автора, і мабуть від вершника-ЛГ :)
До речі, у вірші описано реальний випадок, коли серед міської метушні "спального" району новобудов, де і не пахне середньовічною архітектурою, повз велелюдну автотранспортну зупинку спокійно собі "проплив" вершник (ні в селі, ні в місті, і в наш час коні не така вже й рідкість). Але був такий густий туман...От і набуло все напівреального змісту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-14 13:54:31 ]
Мені страшенно подобається Галина Михайлик у її "бунтарські миті" :)
Результат - повнокровні вірші!
Цей вірш я сприйняла як цілісну картину, навіть як епізод якогось містичного фільму... Такі мої враження...

До речі, саме казкового вершника у Львові можу легко уявити... Львів для мене - особливе місто...

Спасибі, Галинко, що Ви така :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 16:19:59 ]
Дякую, Лесю! Часом отак відпружишся... згодом дивишся - а далі все складається "за правилами" :))
Дякую за любов до Львова. Хоча у цьому вірші немає конкретики щодо назви, але описаний епізод справді змальований з львівської натури ...:))
І Вам, Лесю,спасибі, що і Ви така, як є!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-14 23:50:38 ]
Галинко, спасибі Вам за все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-14 16:10:10 ]
Це містика:читаю Ваш вірш у той час як Ви читаєте мій і відчуваю,як поруч проїзджає вершник...Може він нас на мить поєднав,і вірші про миті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 16:25:11 ]
О так! скільки вже цікавих збігів і я спостерегла на ПМ... тепер і Ви, це підтверджуєтє. Вельми цікаво!
А про вершника - хто зна... напевне тільки він...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 20:01:06 ]
"Є тільки мить..."
Насправді містично. А є ще паралельні світи


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 10:10:31 ]
Пане, Іване, Ви мабуть телепат, або умієте телепортовуватися і заглядати до моєї теки з віршами :))) Там справді є і про паралельні світи :)) Далі -буде...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-14 22:28:08 ]
Така загадкова ця мить вічності і така дивовижна!

Чекаю продовження !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 10:14:59 ]
Ми ще так мало знаємо про довколишній Світ...
Несподівано-неочікувана, але дуже приємна Ваша реакція щодо чекання продовження теми :))
Дуже дякую, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 23:48:57 ]
А мені у вірші побачився Данило Галицький чомусь... Склалося враження, що автор стоїть біля пам'ятника, і у тумані кінь із вершником рушив... ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 10:18:37 ]
А чому б і ні... Все може бути: Господар, добрий Геній Міста об"їжджає свої володіння...
Дякую, пані Наталю за фантазійне прочитання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 23:58:54 ]
А мені захотілося до Львова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 10:19:51 ]
Хай вже лишень мине цей жахливий циклон - поп"ємо кави біля Данила :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-15 00:54:25 ]
Доброї ночі, Галино! Це - щось про сучасного Дон-Кіхота. І навіть не важливо, чи він справді на коні, чи це дише такий образ. Важливо - вдача героя, який є ВЕРШНИКОМ, отже - НА КОНІ, а не під конем. І він (пером Галини Михайлик) змушує й инших лишатися в сідлі - не зневірятися, а прямувати вперед і перемагати. Бо попереду таки не вітряки, а реальні... ну не маври, а яничари-запроданці. Та менше з ними. Дякую Вам за прекрасний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 10:38:54 ]
Дякую, Юрку, за ще одне філософське і актуалізоване прочитання мого вірша :) Цікаво, як кожен читач бачить у ньому щось своє...
Вдячна за коментар!