ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / Моя "інша поезія"

 Мить вічності

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-14 09:45:33
Переглядів сторінки твору 8648
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Блюз. Інша поезія
Інша візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-15 02:11:15 ]
Я рідко берусь оцінювати твори, вважаючи, що їх повинен оцінювати час. Але інколи самі твори спонукають видавити із мене цікавість і захоплення, і вшанування автора. І оцінюю твори не за лексикою чи фонетикою, а за силою їх впливу на сакраментальність почуттів. Тож настільки мається енергетичний згусток духовної завершеності - образу і дійства, що виписав собі для наслідування. От лише рядок з ляпкою випадає. На тілі всього цей рядок чужий - не з цього вірша. Може бути і так, Ви автор, Вам вмивати своїх дітей. З пов. Юдов

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-15 02:27:08 ]
Не бійтесь літати за рамками мови. Всі шедеври світу створювалися не за канонами прописних істин, а за непізнаними законами Божої миті творення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-15 02:29:37 ]
Вибачаюсь.
Для себе я записав так:
... Той, хто його посміє зупинити,
На аркуш часу, той поставить крапку...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 10:50:52 ]
Шановний пане Василю! Приємно вражена Вашим нічним чуванням, зокрема біля мого вірша, а тим більше, що він зумів "видавити із ...(Вас) цікавість і захоплення, і вшанування автора"! Безмежно вдячна за такий сюрприз :)
Дуже люблю цей вірш, а тому, усвідомлюючи всі його недосконалості, вирішила опублікувати, якраз для того, щоб усім ПМівським миром виловити і виправити наявні недоречності.
Ваш варіант закінчення першої строфи цікавий, але "крапка" надає віршу якоїсь фатальности і відчуття близького кінця. У мого ЛГ є бажання не стільки поставити крапку, завершити перебіг часу, а радше вирватись за рамки рутинності і передбачуваності...
Тим не менше Ваша пропозиція спонукає до роздумів...
Дуже дякую! Буду завжди рада Вашим візитам на моїх сторінках!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-15 06:29:50 ]
Ну то файні,
Та і серце вийшло життє-радісно-перестукливим.
Ось тут лише:
"хтоСЬ Змістив " - може би якось....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 10:54:04 ]
Дякую, пане Юрію за візитацію, та ще й з характерно-колоритним "файні" :)
Щодо збігу, то пан Богдан підказав - дослухаюсь до його варіанту :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 09:56:12 ]
Якось великодушно, із справжнім відчуттям миті вічності написано! "Хто змістив..." - в запитальному ж бо реченні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 11:14:45 ]
Дякую, пане Богдане, за такі лицарські епітети! Спасибі за варіант правки у останній строфі. Вже поправила :) Щоправда смисловий акцент дещо змінюється: у першому варіанті ЛГ запитує чи справді мав місце факт зміщення часів, акцент на слові "змістив", і йому не важливо "хто" саме? - "хтось", та й по всьому :) У виправленому за Вашою пропозицією тексті, смисловий акцент падає на слово "хто", а зміщення - само собою зрозуміле і допустиме, яке ЛГ сприймається як доконаний факт :) Другий варіант - глибший за змістом, та й коефіцієнт прозорості став "милозвучнішим" :))
Щиро вдячна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 16:29:05 ]
Прекрасний вершник, що шукає красу! І стиль Ваш! Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 17:08:17 ]
Дякую, Юлю! Справді, "інша поезія" - то певно мій стиль більше, ніж класичний із рамками правил... а може справа у ще недостатній моїй майстерності у класиці... Наразі є так, як є: що вдається унормувати - унормовую, що ні - то може воно так і хоче, і має бути? Часом творіння "живуть" своїм життям і характером незалежно від бажань автора. Дякую! Не зникайте надовго :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-15 16:55:28 ]
Галю!!! Чудова світлина!!!
Клас!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 16:58:53 ]
Та не комфортно мені за квіткою весь час ховатися :))) А повторюватися теж не цікаво...
Дякую за таку блискавичну реакцію :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-16 18:22:01 ]
В роздумах про сіре натрапив на "...У сірий будень..." - не такий вже він і сірий...та й зовсім не будень.
Будь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-18 02:10:37 ]
Бажаю Вам якнайбільше таких "не сірих" "не буднів"!
Вдячна за відгук!