ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
***
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час…
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
Протилежності
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима!
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Бажання ще (Procol Harum)
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути!
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Переднє слiвце
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Контроверсійне - 2
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Світло
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
Малий Фонтан - моє село (акровірш)
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
Не треба "потім" (діалог у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
***
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
* * *
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Мала земля
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
Хотів Тобі Я Наспівати --- український легкий рок
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
***
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні мініатюри

 Про територію

Люди не гадят вам в душу, они просто метят территорию.

Тринадцатая Луна

...
перейти до тексту твору

Контекст : Тринадцатая Луна Про территорию


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-15 11:01:49
Переглядів сторінки твору 5762
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.246 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-15 11:05:43 ]
!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 11:29:05 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 11:18:05 ]
Можливо обійдемось тут без "йот"?
Бо задавлюся язиком от-от)))
А вам бажаю ворогів любити,
Бо хто той недруг, як не свій народ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 11:28:48 ]
Можливо, можна обійтися і без "йот",
Без ворогів - ніяк. Чому ж лиш свій народ?
Бо скільки мов, наприклад, знаєш ти -
То зі стількох народів є і вороги.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 12:11:12 ]
Не ворогує нарід із народом,
То владарі писі своїй в угоду
Між челядь кістку кидають лукаво
Собі на вигоду, а їй на шкоду...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 12:47:40 ]
А владарі чи не з народу ті?
Не знати, що і мають на меті.
Сорочку рвуть на собі за народ -
Ледь дихає народ від їх щедрот.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 13:16:28 ]
Сильно сказано!Без коментарів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 13:43:22 ]
Епіграф надихнув.) Дякую, Світлано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 13:52:37 ]
Звір...Число Звіра...Ворог роду людського - уособлення Зла... Не даваймо злу проникати у наші душі, тим більше через зневагу... Злий Ворог - завжди слабший від Доброго Бога, тому й злиться... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 14:06:07 ]
І то правда!) Дякую, Галино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-15 14:37:03 ]
ризиковано, але...
(я маю на увазі використання слова "людей")
поки тата нема вдома, діти роблять що хочуть

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 14:44:32 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 15:19:21 ]
Як казала Фаїна Ранєвская дослівно: Якщо у вас плює ворог, дайте йому цукерку.Він плює, а ви йому цукерку, і так допоки у нього не станеться цукровий діабет.:) А, якщо чесно, то вороги живуть в нашім мозку.))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 16:12:05 ]
Йду купувати цукерки.))
Точно. Сон розуму породжує чудовиськ.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-18 09:41:29 ]
Це якщо не епігонство, пане Емілю, то якась високодуховна спорідненість.
Я такої думки.

ЕПІГОНСТВО, а, сер. Творчо неоригінальне наслідування якого-небудь діяча, напряму (в політиці, науці, мистецтві і т. ін.). І він [Янка Купала], і Колас визнають себе учнями Шевченка. Проте це ніяк не епігонство. Це глибока душевна спорідненість (Максим Рильський, III, 1956, 398).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-18 10:18:02 ]
Я ж не писав ще один подібний афоризм, якось перефразувавши його (оце було б справжнє епігонство), а звіршував один з афоризмів (взявши його в епіграф і вказавши на нього посилання) російського автора, і написав мініатюри двома мовами: рідною і російською. Хіба це називається епігонством?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-18 10:45:54 ]
Справжнє чи якоюсь мірою несправжнє, а все одно епігонство :)
Змінюються прикметники, та залишається іменник.
От якби створити вірш, у якому красиво змалювать кримські землі, якими зараз пройшлась нога окупанта-загарбника, а потім читача вміло вивести на думку про те, чим є це явище (я маю на увазі вже не епігонство, а жагу до загарбання земель), з якими чотириногими друзями людини чи санітарами лісу можна порівнять цих загарбників, то це було б зовсім иншою справою.
У Вашому вірші я побачив образ звіра, який мітить територію, але якщо автор першоджерела про нього не оповіда, то, напевне, він переслідував якусь мету. Він, мабуть, розраховував на читацьку кмітливість, ерудованість і т.д. і все таке инше.
А Ви розклали по полицях - от звірі, а от люди.
А то зовсім не люди, а загарбники або дійсно звірі у людській подобі.
Людина - це вінець Божого творіння і промислу.
А ті герої Вашого чотиривірша - нелюди.
А нелюди страшніші за будь-якого звіра.
Десь так.
Щодо деяких моментів Вашого твору.
"Мітить" і "плювать" у Вас зійшлись якось не зовсім логічно. І "гадить" - це не "плювать".
У автора вийшло краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-18 11:12:49 ]
Ну що ж, якщо ви так вважаєте, то, певно, так воно і є :)

Уточню: здається, немає жодного клаптика землі в Україні, на який не ступала б нога загарбника, і то не з одного краю чи сторони світу. :)

Погоджусь, у автора епіграфу немає слова "звір", як, до речі, немає і слова "нелюд", а є порівняння людей, що "гадять в душу", з кимось, хто "мітить територію". Люди - територію не мітять. Як "кмітливий та ерудований читач", я, здогадався, хто це робить, і прямо сказав про це у вірші. :)

І ще раз змушений погодитись: у автора - краще. Якби було гірше, хто б захотів ставати його епігоном, нє? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-18 11:15:00 ]
Кома після "я" - зайва.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-18 10:40:11 ]
Так і "сонце російської поезії" можна запідозрити епігонстві, оскільки в нього є катрен про "соломинку в оці", вже не кажучи про інших авторів, які використовують у своїх віршах алюзії на загальновідомі цитати попередників. :)