ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
* * *
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Метеочудеса
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
На паперті юдолі
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Жахливий сон
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
* * *
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Божий дар Ізраїлю
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
***
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Західним партнерам
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
***
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні мініатюри

 Про територію

Люди не гадят вам в душу, они просто метят территорию.

Тринадцатая Луна

...
перейти до тексту твору

Контекст : Тринадцатая Луна Про территорию


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-15 11:01:49
Переглядів сторінки твору 5786
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.246 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-15 11:05:43 ]
!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 11:29:05 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 11:18:05 ]
Можливо обійдемось тут без "йот"?
Бо задавлюся язиком от-от)))
А вам бажаю ворогів любити,
Бо хто той недруг, як не свій народ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 11:28:48 ]
Можливо, можна обійтися і без "йот",
Без ворогів - ніяк. Чому ж лиш свій народ?
Бо скільки мов, наприклад, знаєш ти -
То зі стількох народів є і вороги.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 12:11:12 ]
Не ворогує нарід із народом,
То владарі писі своїй в угоду
Між челядь кістку кидають лукаво
Собі на вигоду, а їй на шкоду...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 12:47:40 ]
А владарі чи не з народу ті?
Не знати, що і мають на меті.
Сорочку рвуть на собі за народ -
Ледь дихає народ від їх щедрот.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 13:16:28 ]
Сильно сказано!Без коментарів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 13:43:22 ]
Епіграф надихнув.) Дякую, Світлано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 13:52:37 ]
Звір...Число Звіра...Ворог роду людського - уособлення Зла... Не даваймо злу проникати у наші душі, тим більше через зневагу... Злий Ворог - завжди слабший від Доброго Бога, тому й злиться... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 14:06:07 ]
І то правда!) Дякую, Галино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-15 14:37:03 ]
ризиковано, але...
(я маю на увазі використання слова "людей")
поки тата нема вдома, діти роблять що хочуть

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 14:44:32 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 15:19:21 ]
Як казала Фаїна Ранєвская дослівно: Якщо у вас плює ворог, дайте йому цукерку.Він плює, а ви йому цукерку, і так допоки у нього не станеться цукровий діабет.:) А, якщо чесно, то вороги живуть в нашім мозку.))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 16:12:05 ]
Йду купувати цукерки.))
Точно. Сон розуму породжує чудовиськ.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-18 09:41:29 ]
Це якщо не епігонство, пане Емілю, то якась високодуховна спорідненість.
Я такої думки.

ЕПІГОНСТВО, а, сер. Творчо неоригінальне наслідування якого-небудь діяча, напряму (в політиці, науці, мистецтві і т. ін.). І він [Янка Купала], і Колас визнають себе учнями Шевченка. Проте це ніяк не епігонство. Це глибока душевна спорідненість (Максим Рильський, III, 1956, 398).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-18 10:18:02 ]
Я ж не писав ще один подібний афоризм, якось перефразувавши його (оце було б справжнє епігонство), а звіршував один з афоризмів (взявши його в епіграф і вказавши на нього посилання) російського автора, і написав мініатюри двома мовами: рідною і російською. Хіба це називається епігонством?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-18 10:45:54 ]
Справжнє чи якоюсь мірою несправжнє, а все одно епігонство :)
Змінюються прикметники, та залишається іменник.
От якби створити вірш, у якому красиво змалювать кримські землі, якими зараз пройшлась нога окупанта-загарбника, а потім читача вміло вивести на думку про те, чим є це явище (я маю на увазі вже не епігонство, а жагу до загарбання земель), з якими чотириногими друзями людини чи санітарами лісу можна порівнять цих загарбників, то це було б зовсім иншою справою.
У Вашому вірші я побачив образ звіра, який мітить територію, але якщо автор першоджерела про нього не оповіда, то, напевне, він переслідував якусь мету. Він, мабуть, розраховував на читацьку кмітливість, ерудованість і т.д. і все таке инше.
А Ви розклали по полицях - от звірі, а от люди.
А то зовсім не люди, а загарбники або дійсно звірі у людській подобі.
Людина - це вінець Божого творіння і промислу.
А ті герої Вашого чотиривірша - нелюди.
А нелюди страшніші за будь-якого звіра.
Десь так.
Щодо деяких моментів Вашого твору.
"Мітить" і "плювать" у Вас зійшлись якось не зовсім логічно. І "гадить" - це не "плювать".
У автора вийшло краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-18 11:12:49 ]
Ну що ж, якщо ви так вважаєте, то, певно, так воно і є :)

Уточню: здається, немає жодного клаптика землі в Україні, на який не ступала б нога загарбника, і то не з одного краю чи сторони світу. :)

Погоджусь, у автора епіграфу немає слова "звір", як, до речі, немає і слова "нелюд", а є порівняння людей, що "гадять в душу", з кимось, хто "мітить територію". Люди - територію не мітять. Як "кмітливий та ерудований читач", я, здогадався, хто це робить, і прямо сказав про це у вірші. :)

І ще раз змушений погодитись: у автора - краще. Якби було гірше, хто б захотів ставати його епігоном, нє? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-18 11:15:00 ]
Кома після "я" - зайва.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-18 10:40:11 ]
Так і "сонце російської поезії" можна запідозрити епігонстві, оскільки в нього є катрен про "соломинку в оці", вже не кажучи про інших авторів, які використовують у своїх віршах алюзії на загальновідомі цитати попередників. :)