ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.06.17 13:46
Музика Жовтої Істини
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:

Борис Костиря
2026.06.17 12:04
Поспіх
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.

Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,

Вячеслав Руденко
2026.06.17 09:34
Модерн вовни
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,

Тетяна Левицька
2026.06.17 09:11
Тужливий
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
* * *
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
"П.п"
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Там, за синім обрієм
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,

С М
2026.06.16 22:20
Сяйлива миля (The Rolling Stones)
віє вітер, крізь холодну зливу
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч

шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям

хома дідим
2026.06.16 21:42
* 114 *
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер

Іван Потьомкін
2026.06.16 21:18
Нам все ніколи, ніколи...
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись

Борис Костиря
2026.06.16 11:56
* * *
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.

Нарешті правда переможе,

Іван Веселий
2026.06.16 11:54
6. Переспіви. К.Ч Я-і-Бог
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.

Тетяна Левицька
2026.06.16 10:44
Святиня
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.

Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:

Віктор Кучерук
2026.06.16 06:33
* * *
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26

Володимир Бойко
2026.06.16 02:09
Натуралістичні думки - 4
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба. Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії. Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили. Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні мініатюри

 Про територію

Люди не гадят вам в душу, они просто метят территорию.

Тринадцатая Луна

...
перейти до тексту твору

Контекст : Тринадцатая Луна Про территорию


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-15 11:01:49
Переглядів сторінки твору 6366
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.246 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-15 11:05:43 ]
!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 11:29:05 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 11:18:05 ]
Можливо обійдемось тут без "йот"?
Бо задавлюся язиком от-от)))
А вам бажаю ворогів любити,
Бо хто той недруг, як не свій народ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 11:28:48 ]
Можливо, можна обійтися і без "йот",
Без ворогів - ніяк. Чому ж лиш свій народ?
Бо скільки мов, наприклад, знаєш ти -
То зі стількох народів є і вороги.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 12:11:12 ]
Не ворогує нарід із народом,
То владарі писі своїй в угоду
Між челядь кістку кидають лукаво
Собі на вигоду, а їй на шкоду...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 12:47:40 ]
А владарі чи не з народу ті?
Не знати, що і мають на меті.
Сорочку рвуть на собі за народ -
Ледь дихає народ від їх щедрот.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 13:16:28 ]
Сильно сказано!Без коментарів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 13:43:22 ]
Епіграф надихнув.) Дякую, Світлано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 13:52:37 ]
Звір...Число Звіра...Ворог роду людського - уособлення Зла... Не даваймо злу проникати у наші душі, тим більше через зневагу... Злий Ворог - завжди слабший від Доброго Бога, тому й злиться... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 14:06:07 ]
І то правда!) Дякую, Галино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-15 14:37:03 ]
ризиковано, але...
(я маю на увазі використання слова "людей")
поки тата нема вдома, діти роблять що хочуть

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 14:44:32 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 15:19:21 ]
Як казала Фаїна Ранєвская дослівно: Якщо у вас плює ворог, дайте йому цукерку.Він плює, а ви йому цукерку, і так допоки у нього не станеться цукровий діабет.:) А, якщо чесно, то вороги живуть в нашім мозку.))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-15 16:12:05 ]
Йду купувати цукерки.))
Точно. Сон розуму породжує чудовиськ.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-03-18 09:41:29 ]
Це якщо не епігонство, пане Емілю, то якась високодуховна спорідненість.
Я такої думки.

ЕПІГОНСТВО, а, сер. Творчо неоригінальне наслідування якого-небудь діяча, напряму (в політиці, науці, мистецтві і т. ін.). І він [Янка Купала], і Колас визнають себе учнями Шевченка. Проте це ніяк не епігонство. Це глибока душевна спорідненість (Максим Рильський, III, 1956, 398).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-18 10:18:02 ]
Я ж не писав ще один подібний афоризм, якось перефразувавши його (оце було б справжнє епігонство), а звіршував один з афоризмів (взявши його в епіграф і вказавши на нього посилання) російського автора, і написав мініатюри двома мовами: рідною і російською. Хіба це називається епігонством?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-03-18 10:45:54 ]
Справжнє чи якоюсь мірою несправжнє, а все одно епігонство :)
Змінюються прикметники, та залишається іменник.
От якби створити вірш, у якому красиво змалювать кримські землі, якими зараз пройшлась нога окупанта-загарбника, а потім читача вміло вивести на думку про те, чим є це явище (я маю на увазі вже не епігонство, а жагу до загарбання земель), з якими чотириногими друзями людини чи санітарами лісу можна порівнять цих загарбників, то це було б зовсім иншою справою.
У Вашому вірші я побачив образ звіра, який мітить територію, але якщо автор першоджерела про нього не оповіда, то, напевне, він переслідував якусь мету. Він, мабуть, розраховував на читацьку кмітливість, ерудованість і т.д. і все таке инше.
А Ви розклали по полицях - от звірі, а от люди.
А то зовсім не люди, а загарбники або дійсно звірі у людській подобі.
Людина - це вінець Божого творіння і промислу.
А ті герої Вашого чотиривірша - нелюди.
А нелюди страшніші за будь-якого звіра.
Десь так.
Щодо деяких моментів Вашого твору.
"Мітить" і "плювать" у Вас зійшлись якось не зовсім логічно. І "гадить" - це не "плювать".
У автора вийшло краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-18 11:12:49 ]
Ну що ж, якщо ви так вважаєте, то, певно, так воно і є :)

Уточню: здається, немає жодного клаптика землі в Україні, на який не ступала б нога загарбника, і то не з одного краю чи сторони світу. :)

Погоджусь, у автора епіграфу немає слова "звір", як, до речі, немає і слова "нелюд", а є порівняння людей, що "гадять в душу", з кимось, хто "мітить територію". Люди - територію не мітять. Як "кмітливий та ерудований читач", я, здогадався, хто це робить, і прямо сказав про це у вірші. :)

І ще раз змушений погодитись: у автора - краще. Якби було гірше, хто б захотів ставати його епігоном, нє? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-18 11:15:00 ]
Кома після "я" - зайва.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-18 10:40:11 ]
Так і "сонце російської поезії" можна запідозрити епігонстві, оскільки в нього є катрен про "соломинку в оці", вже не кажучи про інших авторів, які використовують у своїх віршах алюзії на загальновідомі цитати попередників. :)