
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.25
21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
2025.08.25
05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
2025.08.24
22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
2025.08.24
15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
2025.08.24
11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
2025.08.24
10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
2025.08.24
09:29
Із Бориса Заходера
Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
2025.08.24
09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.
Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.
Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті
2025.08.24
06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…
2025.08.23
21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.
Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.
Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,
2025.08.23
20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!
Боже боронь
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!
Боже боронь
2025.08.23
16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Муза смієтьс
Муза смієтьс
2025.08.23
13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території.
Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею.
Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання.
Найбільше світ намагаються змінити
2025.08.23
12:36
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери:
Вирощено і нищівно
над каменями і кущами
повітря заповнене щільно
душами і дощ
2025.08.23
06:03
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.
2025.08.22
21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.
Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.
Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Юлія Львівська (1985) /
Проза
Пристрасть
На щоках густа пелена щетини. Це так мило. Тебе би це образило, якби почув, що милий. Ні, це мужньо та справді по-чоловічому. Волосинка за волосинкою, як вовняна ковдра вкривають твої обпечені зимою щоки, опускаються на підборіддя і ніжно пестять губи. Цікаво, як воно тебе поцілувати, коли ти пахнеш снігом. Коли кожна клітинка на моїх вустах, бажає бути обпеченою твоїм бажанням. Твій подих стає ще гарячішим і здається, що не тільки поцілунок злітає, але й слово, що десь затрималося між рожевим обрієм відчинених вуст. Яка хвилююча мить стоїть безсоромно без одягу, зовсім нагою у своїх почуття, посміхається та кокетливо відхиляє волосся. Нафарбовані вії тремтять, мають обов'язок приховати дівочу примху та не розчулитися чорними ріками по щоках. Я чекаю твого доторку, того, що уявився мені, коли ти лиш ступив на поріг моєї фантазії. Ще тоді це бажання зародилося на першій шпальті мого списку на іменини.
Щоночі бачу тебе у затінку свого ліжка, як стомлено вдихаєш повітря ще дитячої кімнати, сумно оглядаєш ведмедів, що стережуть мій сон, на пів шляху до волосся спиняєш руку. Твій шепіт десь губиться, плутається в пелені темного волосся. Ніколи не думала, що така дрібниця, наче знак лінивства або особливо ніжної шкіри, може окупувати нічні кошмари.
Чи знаєш ти про мою слабкість, про ту, що боюся висловити в голос та виглядати сміховинно в твоїх очах. Хм... а скількох дівчат ти полонив. Знаючи тебе крадькома, думаю, що навіть не звернув увагу на обірвані погляди, на відведені в обік на очі, зашаріле обличчя та дурненькі жарти. Ти надто глибокий, щоб спізнати межі твого характеру. Та й для чого мені така морока, ще закохаюся, а ти ж невільний. Проте й обручки на правій руці я не бачила, то може варто оприлюднити своє сороміцьке бажання торкнутися твоєї власності. Одна хвилина: занурити пальці, легенько провести по щоці, повільно торкнутися правого вуха, затамувати подих і віддатися двом власникам моєї пристрасті.
Щось мені намріялося, під хвилею романтичного голівудського кіно: твої широкі плечі, що не одну тисячу гривень витратили на дорогі спортзали. Обов'язково - відмінно білі зуби, які коштують дорожче ніж моя річна зарплата. Блиск очей, хоч той ефект від контактних лінз, але враження таке, що увесь палаєш від кохання кожну хвилину півторагодинного фільму і без сумніву перчинка, написана по сценарію найдорожчими авторами. За ті хвилини фільму, не сформоване розуміння любові, може довести до фіктивної закоханості у вигадано вродливого, сучасного принца. А потім - нічні мрії, втеча у самотність і не спроможність полюбити дивака, що хрестився, проїжджаючи церкву.
Нав'язаний образ, який так легко бере в полон життя молодої чи зрілої жіночої представниці - це ніщо інше, як факт не стійкої позиції, низької самооцінки та переконання голубого екрану. В такому разі чи вартує займати своїх дітей мультфільмами, віддавати у ясла, а в той час впрягатися у візок заробляння грошей, коли наша вічність росте з деформованим відчуттям краси та прекрасного.
2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пристрасть
На щоках густа пелена щетини. Це так мило. Тебе би це образило, якби почув, що милий. Ні, це мужньо та справді по-чоловічому. Волосинка за волосинкою, як вовняна ковдра вкривають твої обпечені зимою щоки, опускаються на підборіддя і ніжно пестять губи. Цікаво, як воно тебе поцілувати, коли ти пахнеш снігом. Коли кожна клітинка на моїх вустах, бажає бути обпеченою твоїм бажанням. Твій подих стає ще гарячішим і здається, що не тільки поцілунок злітає, але й слово, що десь затрималося між рожевим обрієм відчинених вуст. Яка хвилююча мить стоїть безсоромно без одягу, зовсім нагою у своїх почуття, посміхається та кокетливо відхиляє волосся. Нафарбовані вії тремтять, мають обов'язок приховати дівочу примху та не розчулитися чорними ріками по щоках. Я чекаю твого доторку, того, що уявився мені, коли ти лиш ступив на поріг моєї фантазії. Ще тоді це бажання зародилося на першій шпальті мого списку на іменини.
Щоночі бачу тебе у затінку свого ліжка, як стомлено вдихаєш повітря ще дитячої кімнати, сумно оглядаєш ведмедів, що стережуть мій сон, на пів шляху до волосся спиняєш руку. Твій шепіт десь губиться, плутається в пелені темного волосся. Ніколи не думала, що така дрібниця, наче знак лінивства або особливо ніжної шкіри, може окупувати нічні кошмари.
Чи знаєш ти про мою слабкість, про ту, що боюся висловити в голос та виглядати сміховинно в твоїх очах. Хм... а скількох дівчат ти полонив. Знаючи тебе крадькома, думаю, що навіть не звернув увагу на обірвані погляди, на відведені в обік на очі, зашаріле обличчя та дурненькі жарти. Ти надто глибокий, щоб спізнати межі твого характеру. Та й для чого мені така морока, ще закохаюся, а ти ж невільний. Проте й обручки на правій руці я не бачила, то може варто оприлюднити своє сороміцьке бажання торкнутися твоєї власності. Одна хвилина: занурити пальці, легенько провести по щоці, повільно торкнутися правого вуха, затамувати подих і віддатися двом власникам моєї пристрасті.
Щось мені намріялося, під хвилею романтичного голівудського кіно: твої широкі плечі, що не одну тисячу гривень витратили на дорогі спортзали. Обов'язково - відмінно білі зуби, які коштують дорожче ніж моя річна зарплата. Блиск очей, хоч той ефект від контактних лінз, але враження таке, що увесь палаєш від кохання кожну хвилину півторагодинного фільму і без сумніву перчинка, написана по сценарію найдорожчими авторами. За ті хвилини фільму, не сформоване розуміння любові, може довести до фіктивної закоханості у вигадано вродливого, сучасного принца. А потім - нічні мрії, втеча у самотність і не спроможність полюбити дивака, що хрестився, проїжджаючи церкву.
Нав'язаний образ, який так легко бере в полон життя молодої чи зрілої жіночої представниці - це ніщо інше, як факт не стійкої позиції, низької самооцінки та переконання голубого екрану. В такому разі чи вартує займати своїх дітей мультфільмами, віддавати у ясла, а в той час впрягатися у візок заробляння грошей, коли наша вічність росте з деформованим відчуттям краси та прекрасного.
2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію