Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.06
09:54
березня 1980 року завершив свій земний шлях неповторний майстер новели, письменник трагічної долі, який завжди був «Собою, Особою, себто особливим»…
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма
2026.03.06
07:58
продовження)
Ярослав Саландяк
Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,
Ярослав Саландяк
Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,
2026.03.06
06:05
Ранкове затишшя... Півсонні тумани
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро
2026.03.06
00:43
Дарую щедро крижані октави
І білосніжні радісні свята.
Вдягну, мов для красивої вистави,
У білі шуби села та міста.
Різдвяна зірка сяє вам ласкаво,
А хуртовина смуток заміта.
Неначе режисер, почую "браво",
І білосніжні радісні свята.
Вдягну, мов для красивої вистави,
У білі шуби села та міста.
Різдвяна зірка сяє вам ласкаво,
А хуртовина смуток заміта.
Неначе режисер, почую "браво",
2026.03.06
00:21
Мовою ворога шукають друзів серед ворогів.
Між політиками і повіями існують взаємоповага і взаємозамінність.
Вічний диктатор – «вічний двигун» московської влади.
Той, хто голосніше кричить, створює ефект чисельної переваги.
Злочинам сприяють б
2026.03.05
19:21
Підгаєцький міф у правдивих живих світлинах
Дійові особи
Голос поза світлинами
Ярослав Саландяк
Іван Банах
Степан Колодницький
Володимир Федорчук
Дійові особи
Голос поза світлинами
Ярослав Саландяк
Іван Банах
Степан Колодницький
Володимир Федорчук
2026.03.05
17:59
Бува, дорветься хтось до влади і вважа,
Що він величніший з правителів усіх.
Що усі люди – то комашки біля ніг,
Він оком кине й всі виконувать біжать.
Що знає він, як всі народи мають жить
І має право шлях указувати їм.
Що за життя ще має стати він
Що він величніший з правителів усіх.
Що усі люди – то комашки біля ніг,
Він оком кине й всі виконувать біжать.
Що знає він, як всі народи мають жить
І має право шлях указувати їм.
Що за життя ще має стати він
2026.03.05
15:16
І
І живу, й виживаю окремо
від юрби, що заковтує сир
мишоловки. Лякає дилема –
чи герой, чи фальшивий кумир,
чи дрімуче, чи дуже зелене
Україну веде у ясир?
І стає, навіть дуже, помітно,
І живу, й виживаю окремо
від юрби, що заковтує сир
мишоловки. Лякає дилема –
чи герой, чи фальшивий кумир,
чи дрімуче, чи дуже зелене
Україну веде у ясир?
І стає, навіть дуже, помітно,
2026.03.05
11:31
Весна. Нарешті. Цього року тебе чекала особливо.
Хоча зима, морозна й сніжна, була вражаюче красива.
Ходила в білому й шапками поснулі віти прикрашала.
І дихала на перехожих сліпучо-мерехливим жаром.
Але тепла не вистачало. А без тепла краси замало.
Хоча зима, морозна й сніжна, була вражаюче красива.
Ходила в білому й шапками поснулі віти прикрашала.
І дихала на перехожих сліпучо-мерехливим жаром.
Але тепла не вистачало. А без тепла краси замало.
2026.03.05
11:30
Скарай мене, Поезіє, дорогою.
Я стільки не добрав на ній думок.
Дорогою і людською тривогою,
Карай! Карай, щоб голос мій не мовк.
2
Отак би йшов і йшов
До скону підошов,
Я стільки не добрав на ній думок.
Дорогою і людською тривогою,
Карай! Карай, щоб голос мій не мовк.
2
Отак би йшов і йшов
До скону підошов,
2026.03.05
11:24
Закутий дощами в оселі тісній,
Не можеш ти вийти нікуди навколо,
Немовби закутий в темниці німій.
Стоїть чатовим незворушливий Молох.
Закутий дощами в кайданах тяжких,
Не можеш ти рушити птахом на волю.
Закутий дощами в тенетах сумних,
Не можеш ти вийти нікуди навколо,
Немовби закутий в темниці німій.
Стоїть чатовим незворушливий Молох.
Закутий дощами в кайданах тяжких,
Не можеш ти рушити птахом на волю.
Закутий дощами в тенетах сумних,
2026.03.05
10:09
Вже кілька сот в душі поранень
І безліч стомлених думок.
Чи хтось, чи щось до себе манить.
Не відгадати, не пророк…
І біль розмножився у болі…
Дійшло, і раптом зрозумів,
Що поруч шастає недоля,
І безліч стомлених думок.
Чи хтось, чи щось до себе манить.
Не відгадати, не пророк…
І біль розмножився у болі…
Дійшло, і раптом зрозумів,
Що поруч шастає недоля,
2026.03.05
07:00
Уплелась неминучість у долі
Непокірним і вільним "люблю"!
Я ту ніжність, що зріла поволі
Безкінечно з тобою ділю.
І, вростаючи словом навічно
У твій Всесвіт у кожному дні,
Відчуваю мотиви зустрічні
Непокірним і вільним "люблю"!
Я ту ніжність, що зріла поволі
Безкінечно з тобою ділю.
І, вростаючи словом навічно
У твій Всесвіт у кожному дні,
Відчуваю мотиви зустрічні
2026.03.04
19:34
Хто збирав металобрухт
і макулатуру
у того кремезний дух,
здатен зрушить фуру.
Комсомольці, піонери
в наші сімдесяті,
ніби справжні мародери
і макулатуру
у того кремезний дух,
здатен зрушить фуру.
Комсомольці, піонери
в наші сімдесяті,
ніби справжні мародери
2026.03.04
17:03
В небе на Дерибасовской
белая чайка кружит.
Эта весна начинается
от ланжероновских плит.
Солнце искрит в отражениях
серых досужливых луж.
Март начинает движение
белая чайка кружит.
Эта весна начинается
от ланжероновских плит.
Солнце искрит в отражениях
серых досужливых луж.
Март начинает движение
2026.03.04
16:41
І
На Україну зазіхає світ
і майже вся орда її вважає
своєю територією від
правобережжя Дону до Дунаю.
ІІ
Ми сіяли історію одні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На Україну зазіхає світ
і майже вся орда її вважає
своєю територією від
правобережжя Дону до Дунаю.
ІІ
Ми сіяли історію одні,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлія Львівська (1985) /
Проза
Пристрасть
На щоках густа пелена щетини. Це так мило. Тебе би це образило, якби почув, що милий. Ні, це мужньо та справді по-чоловічому. Волосинка за волосинкою, як вовняна ковдра вкривають твої обпечені зимою щоки, опускаються на підборіддя і ніжно пестять губи. Цікаво, як воно тебе поцілувати, коли ти пахнеш снігом. Коли кожна клітинка на моїх вустах, бажає бути обпеченою твоїм бажанням. Твій подих стає ще гарячішим і здається, що не тільки поцілунок злітає, але й слово, що десь затрималося між рожевим обрієм відчинених вуст. Яка хвилююча мить стоїть безсоромно без одягу, зовсім нагою у своїх почуття, посміхається та кокетливо відхиляє волосся. Нафарбовані вії тремтять, мають обов'язок приховати дівочу примху та не розчулитися чорними ріками по щоках. Я чекаю твого доторку, того, що уявився мені, коли ти лиш ступив на поріг моєї фантазії. Ще тоді це бажання зародилося на першій шпальті мого списку на іменини.
Щоночі бачу тебе у затінку свого ліжка, як стомлено вдихаєш повітря ще дитячої кімнати, сумно оглядаєш ведмедів, що стережуть мій сон, на пів шляху до волосся спиняєш руку. Твій шепіт десь губиться, плутається в пелені темного волосся. Ніколи не думала, що така дрібниця, наче знак лінивства або особливо ніжної шкіри, може окупувати нічні кошмари.
Чи знаєш ти про мою слабкість, про ту, що боюся висловити в голос та виглядати сміховинно в твоїх очах. Хм... а скількох дівчат ти полонив. Знаючи тебе крадькома, думаю, що навіть не звернув увагу на обірвані погляди, на відведені в обік на очі, зашаріле обличчя та дурненькі жарти. Ти надто глибокий, щоб спізнати межі твого характеру. Та й для чого мені така морока, ще закохаюся, а ти ж невільний. Проте й обручки на правій руці я не бачила, то може варто оприлюднити своє сороміцьке бажання торкнутися твоєї власності. Одна хвилина: занурити пальці, легенько провести по щоці, повільно торкнутися правого вуха, затамувати подих і віддатися двом власникам моєї пристрасті.
Щось мені намріялося, під хвилею романтичного голівудського кіно: твої широкі плечі, що не одну тисячу гривень витратили на дорогі спортзали. Обов'язково - відмінно білі зуби, які коштують дорожче ніж моя річна зарплата. Блиск очей, хоч той ефект від контактних лінз, але враження таке, що увесь палаєш від кохання кожну хвилину півторагодинного фільму і без сумніву перчинка, написана по сценарію найдорожчими авторами. За ті хвилини фільму, не сформоване розуміння любові, може довести до фіктивної закоханості у вигадано вродливого, сучасного принца. А потім - нічні мрії, втеча у самотність і не спроможність полюбити дивака, що хрестився, проїжджаючи церкву.
Нав'язаний образ, який так легко бере в полон життя молодої чи зрілої жіночої представниці - це ніщо інше, як факт не стійкої позиції, низької самооцінки та переконання голубого екрану. В такому разі чи вартує займати своїх дітей мультфільмами, віддавати у ясла, а в той час впрягатися у візок заробляння грошей, коли наша вічність росте з деформованим відчуттям краси та прекрасного.
2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пристрасть
На щоках густа пелена щетини. Це так мило. Тебе би це образило, якби почув, що милий. Ні, це мужньо та справді по-чоловічому. Волосинка за волосинкою, як вовняна ковдра вкривають твої обпечені зимою щоки, опускаються на підборіддя і ніжно пестять губи. Цікаво, як воно тебе поцілувати, коли ти пахнеш снігом. Коли кожна клітинка на моїх вустах, бажає бути обпеченою твоїм бажанням. Твій подих стає ще гарячішим і здається, що не тільки поцілунок злітає, але й слово, що десь затрималося між рожевим обрієм відчинених вуст. Яка хвилююча мить стоїть безсоромно без одягу, зовсім нагою у своїх почуття, посміхається та кокетливо відхиляє волосся. Нафарбовані вії тремтять, мають обов'язок приховати дівочу примху та не розчулитися чорними ріками по щоках. Я чекаю твого доторку, того, що уявився мені, коли ти лиш ступив на поріг моєї фантазії. Ще тоді це бажання зародилося на першій шпальті мого списку на іменини.
Щоночі бачу тебе у затінку свого ліжка, як стомлено вдихаєш повітря ще дитячої кімнати, сумно оглядаєш ведмедів, що стережуть мій сон, на пів шляху до волосся спиняєш руку. Твій шепіт десь губиться, плутається в пелені темного волосся. Ніколи не думала, що така дрібниця, наче знак лінивства або особливо ніжної шкіри, може окупувати нічні кошмари.
Чи знаєш ти про мою слабкість, про ту, що боюся висловити в голос та виглядати сміховинно в твоїх очах. Хм... а скількох дівчат ти полонив. Знаючи тебе крадькома, думаю, що навіть не звернув увагу на обірвані погляди, на відведені в обік на очі, зашаріле обличчя та дурненькі жарти. Ти надто глибокий, щоб спізнати межі твого характеру. Та й для чого мені така морока, ще закохаюся, а ти ж невільний. Проте й обручки на правій руці я не бачила, то може варто оприлюднити своє сороміцьке бажання торкнутися твоєї власності. Одна хвилина: занурити пальці, легенько провести по щоці, повільно торкнутися правого вуха, затамувати подих і віддатися двом власникам моєї пристрасті.
Щось мені намріялося, під хвилею романтичного голівудського кіно: твої широкі плечі, що не одну тисячу гривень витратили на дорогі спортзали. Обов'язково - відмінно білі зуби, які коштують дорожче ніж моя річна зарплата. Блиск очей, хоч той ефект від контактних лінз, але враження таке, що увесь палаєш від кохання кожну хвилину півторагодинного фільму і без сумніву перчинка, написана по сценарію найдорожчими авторами. За ті хвилини фільму, не сформоване розуміння любові, може довести до фіктивної закоханості у вигадано вродливого, сучасного принца. А потім - нічні мрії, втеча у самотність і не спроможність полюбити дивака, що хрестився, проїжджаючи церкву.
Нав'язаний образ, який так легко бере в полон життя молодої чи зрілої жіночої представниці - це ніщо інше, як факт не стійкої позиції, низької самооцінки та переконання голубого екрану. В такому разі чи вартує займати своїх дітей мультфільмами, віддавати у ясла, а в той час впрягатися у візок заробляння грошей, коли наша вічність росте з деформованим відчуттям краси та прекрасного.
2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
