Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.31
15:03
Як Сталін партійну «опозицію» подолав.
Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з
Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з
2026.05.31
14:35
ті хмари над
будинками
дахами
мов ефемери ефемер
а ми
у цім прихмар’ї
проростаєм
щось вабило
будинками
дахами
мов ефемери ефемер
а ми
у цім прихмар’ї
проростаєм
щось вабило
2026.05.31
11:42
Чи прихисток для гри?- Таємного сакралу
Відкриє ніч невидиме вікно,
Де я втечу по рятівному валу ,
І буде самота зі мною заодно,
Де гратиме у безвісті сопілка,
Сова кричатиме у спину навздогін
До хлопчика в мені,який узяв розгін -
Відкриє ніч невидиме вікно,
Де я втечу по рятівному валу ,
І буде самота зі мною заодно,
Де гратиме у безвісті сопілка,
Сова кричатиме у спину навздогін
До хлопчика в мені,який узяв розгін -
2026.05.31
10:55
Я буду вічним депутатом,
Посланником самих низів,
Покараним нечутним катом
На шальках мужніх терезів.
Я буду вічним адвокатом
Для юності і боротьби
В житті шаленім і строкатім,
В мінливім річищі плавби.
Посланником самих низів,
Покараним нечутним катом
На шальках мужніх терезів.
Я буду вічним адвокатом
Для юності і боротьби
В житті шаленім і строкатім,
В мінливім річищі плавби.
2026.05.31
10:34
ІІІ. ВАГА КОРОНИ
Тереми великого князя дихали прохолодою та запахом воску. Ярослав Мудрий сидів біля дубового столу, заваленого сувоями, книгами та картами. Його погляд – глибокий, проникливий, який бачив людей наскрізь – зара
2026.05.31
07:03
Знову день спекотливий
Витворяє дива, -
Ллється сонячна злива
І всихає трава.
І міліє озерце,
І дрімає бджола, -
І пече коло серця
Від надлишку тепла.
Витворяє дива, -
Ллється сонячна злива
І всихає трава.
І міліє озерце,
І дрімає бджола, -
І пече коло серця
Від надлишку тепла.
2026.05.30
12:07
Напевно, вже до ранку не засну.
Чекатиму за обрієм розлуку.
Чекатиму у маренні весну,
Як втілену в життя вселенську муку.
Напевно, виглядатиму той знак,
Який і порятує, і розрадить.
Утілений у долі Зодіак
Чекатиму за обрієм розлуку.
Чекатиму у маренні весну,
Як втілену в життя вселенську муку.
Напевно, виглядатиму той знак,
Який і порятує, і розрадить.
Утілений у долі Зодіак
2026.05.30
11:53
Світить сонце. Час іде.
Ледь встигає тінь за часом.
Межи хмарок де-не-де
смужка райдуги – лампасом.
Віє вітер, гонить жар,
котить сонце покотьолом.
І звисають кудли хмар,
Ледь встигає тінь за часом.
Межи хмарок де-не-де
смужка райдуги – лампасом.
Віє вітер, гонить жар,
котить сонце покотьолом.
І звисають кудли хмар,
2026.05.30
11:01
На зеленому газоні
Усякого хліба повно,
Та зібралися коти,-
І пташкам не підійти.
Походжає віддалік,
Мов поважний чоловік,
Чорний ворон, а за ним
Голуби і горобців загін.
Усякого хліба повно,
Та зібралися коти,-
І пташкам не підійти.
Походжає віддалік,
Мов поважний чоловік,
Чорний ворон, а за ним
Голуби і горобців загін.
2026.05.30
07:28
напередодні усього
занапастивши трохи рими
гуляє зло морочить світ
а ми усе ж бо непровинні
я запрошу тебе
за стіл
поставлю риби та цитрини
і хліба власного не більш
занапастивши трохи рими
гуляє зло морочить світ
а ми усе ж бо непровинні
я запрошу тебе
за стіл
поставлю риби та цитрини
і хліба власного не більш
2026.05.30
06:57
Поки спить десь на сідалі півень
І вітрисько в дуду не подув, -
Соловій захлинається співом
У цвітучому пишно саду.
Прикликає собі солов'їху
Щебетанням завзятим своїм,
А вона озивається сміхом,
Кавалера дратуючи тим.
І вітрисько в дуду не подув, -
Соловій захлинається співом
У цвітучому пишно саду.
Прикликає собі солов'їху
Щебетанням завзятим своїм,
А вона озивається сміхом,
Кавалера дратуючи тим.
2026.05.30
00:11
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло!
Кушта стоїть біля Брами світів та питає світ, говорячи: «Скажи мені, яка земля ушир? Яка відстань від землі до небесної тверді? Звідки прийшов Адам? Звідки прийшла Хавва , жона його? Звідки прий
2026.05.29
23:28
Твоє ім’я наречене,
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!
* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!
* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв
2026.05.29
18:54
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ
Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем
2026.05.29
17:48
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.
Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.
Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.
2026.05.29
16:51
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці
ділена на пайки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці
ділена на пайки
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.05.14
2026.05.13
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мирослав Артимович (1949) /
Вірші
Зрада
Вже перший день опрісноків хилився долу,
вечірню тишу пив Єрусалим,
коли Учитель з учнями сідав до столу:
вина і хліба уділити всім.
Уважно всіх уряд пронизували вічі,
і з уст пророчі витекли слова:
—Один сьогодні зрадить… — аж пригасли свічі,
і тиша сколихнулася німа.
І запитання кожному в очах горіло:
— О Господи, чи це не я? Скажи!
Лиш одному раптово серце скам’яніло,
не витримавши власної олжі.
А Він узяв, благословивши, хліб - любов’ю
не обділив нікого за столом:
— Прийміть і їжте — тіло це моє… — промовив,
хвалу воздав над чашею з вином:
—Із неї пийте всі: це кров моя — Завіту,
що ллється на відпущення гріхів…
На себе брав ураз гріхи усього світу
та клав життя на шальки терезів…
Мутився розум від фатальності пророцтва
і до небес тягнулася рука.
Отця небесного, за всі людські юродства,
упавши ниць, прощення Він благав:
—Жало гріхів земних ятрить мені щоденно,
взиваю у мольбі Твоє ім’я,
о Отче мій! Цю чашу відверни від мене,
але вчини, як хочеш Ти — не я!
Зловіща ніч висить над Гетсиманським садом,
а відповіді із небес нема…
Страшна невідворотність підповзає гадом —
цю чашу треба випити до дна.
Піднявся із колін і повернув до учнів:
вони безжурно спали, сопучи…
Якби їм знать, що перед ними мученик,
кого зречуться тричі уночі.
— Прокиньтеся! Ходім! З очей зніміть полуду…
Вже зрадник тут… Облизує уста…
Ісус пішов назустріч… Наближався Юда…
Щоби цілунком зрадити Христа…
2004 (2013)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зрада
Вже перший день опрісноків хилився долу,
вечірню тишу пив Єрусалим,
коли Учитель з учнями сідав до столу:
вина і хліба уділити всім.
Уважно всіх уряд пронизували вічі,
і з уст пророчі витекли слова:
—Один сьогодні зрадить… — аж пригасли свічі,
і тиша сколихнулася німа.
І запитання кожному в очах горіло:
— О Господи, чи це не я? Скажи!
Лиш одному раптово серце скам’яніло,
не витримавши власної олжі.
А Він узяв, благословивши, хліб - любов’ю
не обділив нікого за столом:
— Прийміть і їжте — тіло це моє… — промовив,
хвалу воздав над чашею з вином:
—Із неї пийте всі: це кров моя — Завіту,
що ллється на відпущення гріхів…
На себе брав ураз гріхи усього світу
та клав життя на шальки терезів…
Мутився розум від фатальності пророцтва
і до небес тягнулася рука.
Отця небесного, за всі людські юродства,
упавши ниць, прощення Він благав:
—Жало гріхів земних ятрить мені щоденно,
взиваю у мольбі Твоє ім’я,
о Отче мій! Цю чашу відверни від мене,
але вчини, як хочеш Ти — не я!
Зловіща ніч висить над Гетсиманським садом,
а відповіді із небес нема…
Страшна невідворотність підповзає гадом —
цю чашу треба випити до дна.
Піднявся із колін і повернув до учнів:
вони безжурно спали, сопучи…
Якби їм знать, що перед ними мученик,
кого зречуться тричі уночі.
— Прокиньтеся! Ходім! З очей зніміть полуду…
Вже зрадник тут… Облизує уста…
Ісус пішов назустріч… Наближався Юда…
Щоби цілунком зрадити Христа…
2004 (2013)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
