ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,

Юрій Гундарів
2026.02.28 09:35
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко

Віктор Кучерук
2026.02.28 06:13
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
                    І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Іван Потьомкін
2026.02.27 19:44
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.

Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 Гріх
Адам і Єва. Ідеальна пара.
Ні натяку гріховності в думках.
Але в Едемі зріє не примара -
реальність первородного гріха.

Лукавий змій спокусливо моргає,
підсовуючи Єві грішний плід.
Він — хитрий Аспид. І оаза Раю
в історію гріха вкарбує слід!

Він розуміє: Єву спокусити —
пожива для грядущих поколінь,
щоби душа була гріхами сита
віднині й на усі віки. Амінь!

Нема різниці — буде це захланність,
крадіжка чи убивство, а чи гнів,
аби лише грішити не боялись
та жоден жити праведно не смів.

Пливуть роки, віки, тисячоліття…
А рід людський тяжіє до гріха,
і праведності спалені суцвіття
тускніють у неправедних ділах.

А кожен з нас, копаючись у генах,
відмолює несплачені гріхи.
Вони терзають душі, як гієни,
і сумяття вселяючи, й жахи.

І ти десь на межі гріхопадіння
у сумнівах заплутався своїх:
невже гріхи — всі одного коріння?
І навіть цей — такий «солодкий» гріх?

Його природа — не проклін, не злоба
і не жорстокий замах на життя,
а ніби давніх пристрастей оздоба,
що наче освіжають почуття,

які тебе заколисали з часом,
і раптом — вибухають, як вулкан.
Вони тебе підносять до Парнасу.
Але… в гріховний кидають капкан.

І ти на роздоріжжі – чи кохаєш?
А чи кохав насправді — не на жарт?..
У закутку сумління думка «каюсь…»
гризеться із суперницею – «фарт!».

А може, ти поринув у спокусу
й не вник у філософію гріха?...
Тоді твою занапастить він душу. —
У покаянні - світло з тупика…

2008 (2013)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-20 20:47:28
Переглядів сторінки твору 3212
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-03-20 21:33:37 ]
Цікаві роздуми на філософську тему. Істина десь, як завжди, посередині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-20 23:15:06 ]
Жіноча інтуїція і розуміння Вас не зраджує: у житті не буває тільки білих і чорних тонів...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-20 22:16:40 ]
Спонукає до роздумів ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-20 23:14:32 ]
Сподіваюся, це не погано...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-20 22:26:30 ]
Ого, Мирославе :) Згодна з дівчатами.
Багатошарово... Піду аналізувати...
Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-20 23:18:35 ]
Дякую, Лесю, за намагання проаналізувати. Вам це вдасться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-21 07:48:40 ]
Якщо кохати разом всіх жінок,
Гріха не буде, бо не в тім урок.
Дивися тільки, щоб у зваби плині
Не зрадив часом їй, своїй єдиній...

Гарні роздуми.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-21 10:32:49 ]
Дякую!
Вірш трішки іншої тональності, але відповім у контексті Вашої імпровізації:

Якщо кохати всіх разОм -
заснути світить вічним сном.
Коли ж їх по одній кохати,
то якось раду можна дати.
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-03-21 09:53:27 ]
На мою скромну думку, первородний гріх не полягає в тому, що Адам і Єва вступили в сексуальний контакт. Чому я так думаю? Бог, коли їх сотворив, сказав:
- Плодіться і наповнюйте землю!
Отже секс є прямою дією виконання Божого повеління.
В чому ж гріх?
- Чи правда, що сказав Бог, щоб ви не їли х дерева посередині Раю? - запитав ваш ЛГ під кличкою Аспід.Він поставив під сумнів істинність Божого повеління, тим самим збив з пантелику Людину. І людина переступила Заповіт. В цьому і є гріх. Сатана підкупив людей і вони пішли за ним. Христос прийшов навернути їх до істинного шляху...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-21 10:31:40 ]
Власне, про це і йдеться...
Дякую, Друже, за вдумливе прочитання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-03-21 20:07:45 ]
Гріх завжди там, де немає любові :) все решта - помилки:)
цікавий, філософський твір. Замислює:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 06:41:18 ]
Дякую, Роксолано! Ваші три смайлики свідчать, що ЛГ зі своїх роздумів має зробити правильний вислід.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-21 23:41:43 ]
Вічна тема, вічні роздуми, бо спокуси є завжди. А чи можемо протистояти їм? Бо тільки у випробуванні виявляється наша суть і сила, чи слабкість... Навернений,розкаяний грішник=знайдена заблудла вівця - найбільша радість для Всевишнього... Гріх є завжди, головне - щиро покаятися і очиститися від нього... (щось мене понесло! все- припиняю :))
Гарна поезія!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 06:46:40 ]
Дяка, Галино, за те, що "понесло" і намагання підтримати ЛГ у його роздумах. Мудрі слова, які знайдуть відображення в останньому рядку вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 06:57:06 ]
А може, ти поринув у спокусу
й не вник у філософію гріха?...

Одна людина недавно у Прощенну неділю, сказала мені такі слова:"Я завинила перед цими людьми і неодмінно скажу це на сповіді". На мою думку - така сповідь не є вартісною. Тут справді треба вникнути у філософію гріха. І перед тим, як іти до Бога, спробувати порозумітися з тими перед ким ми винні...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 10:26:52 ]
Дякую за Ваші розмірковування, Ксеню...