ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.24 06:25
* * *
Сонця подихи гарячі
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.

Іван Потьомкін
2026.03.23 21:20
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Олена Побийголод
2026.03.23 15:48
1937. Тачанка
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)

Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!

І поціливши з нальоту

Охмуд Песецький
2026.03.23 13:23
Плин
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.

Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
Чи навігаціям навчали

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Ящірка
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,

Юрій Гундарів
2026.03.23 09:36
Маятник
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.

Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.

…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно

Віктор Кучерук
2026.03.23 07:25
* * *
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
Княжна козацького степу. Повернення до Храму
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Як Хмельницький шукав союзу зі Швецією в 1655 році і чим все закінчилося
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
Сьогоднішні хліба
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
Зустріч
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Нерафіновані думки
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Осіння глибина
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
***
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Намовляння
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
Марсель Марсо
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Жура за журавлями" (2003)

 * * *
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-23 02:14:06
Переглядів сторінки твору 4638
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.065 / 7  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 05:34:46 ]
:))) який же багатожанровий поет- І. Низовий. Просто зачудовуюся Його творчій різногранності.
І тут, он яка гуморина...! і в десятку ж як! умів Вій сміятися і життя видно що любив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 18:47:47 ]
Спасибі, Ляночко, за такі слова!
Тато справді дуже любив життя...

Вистояти б тільки, не зламатися,
До весни дожити, до роси,
За корисні справи завше братися,
Прагнути первісної краси,
Як було це в юності.

Так хочеться
Жити повноцінно
Й відчувать,
Як зайчатко сонячне лоскочеться,
Прагнучи в уста поцілувать.

Вийшовши з лікарні, озираюся,
Чи ніхто, бува, не підгляда,
Як зі смертю в піжмурки я граюся,
Посміхаюсь в очі їй згорда.

Вдома ждуть мене собачки й котики,
Обцілують радісно мене,
Їхніх лапок зцілюючі дотики
Запевняють: лихо промине!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-03-23 09:38:59 ]
Іронічна поезія від Низового!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 18:50:52 ]
Спасибі, Володю, що завжди читаєте різні за жанром вірші тата!

ІРОНІЧНЕ, РАНКОВЕ

Донька – на службу,
Дружина – до ринку.
Зранку і я вже пописую віршики.

В доньки – платня.
На свіженьку шкоринку
Жінка вторгує.
Я ж соплі розвішаю
Патріотичні й дощемно-ліричні…

Зарібки в кожного з нас –
Ідентичні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-23 10:10:34 ]
Хто вміє по - справжньому жити, той і посміятися вміє по - справжньому. Дякую за настрій, Лесю! Як уявила той бантик...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 19:04:10 ]
Світланко, дякую за таку реакцію!
Дозвольте ще такий відвертий іронічний віршик:

О, "секондхенд" – жива легенда
В нужденнім нашому житті!
Щоб я робив без "секондхенда"
В своїй босоті-наготі?!
В костюмах Єви і Адама
В земнім "раю" не ходять вже:
Згорить на сонці ніжна дама
(Тож буде драма!) в негліже;
А на хрещенському морозі
Богорожденний джентльмен
Навік зганьбиться при курйозі
Занапастить священний член.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 19:05:08 ]
що б я робив )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-23 20:09:00 ]
Щиро дякую! У нас сьогодні - вечір сімейних читань творів І.Низового.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 10:21:06 ]
"впеньдержавотворно!"!!!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 19:11:12 ]
Дякую за Ваші емоції, Мирославе!!!

Здрастуй, сонце, будь ласкаве,
Запромінь мою квартиру…
Зварим зараз разом кави,
Завулканим люльку миру;
Заговорим всі хвороби,
Залікуємо всі рани;
Загадаєм зранку, щоби
Знов здійснились добрі плани!

Зранку – настрій березневий –
Значить, знов "зрадію" змінам,
Запровадженим Кабміном,
Завізованим "гарантом"…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-03-23 10:52:41 ]
Чортзна-що і збоку бантик! Я довго думав, звідки пішла ця загадка, відгадка якої - голий мужчина в профіль. Тепер знатиму: від Івана Низового!
А якщо серйозно: від естетичного та інших видів задоволення аж підскакую! Бантик - вищий клас! А чого варті "сери"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 19:22:01 ]
Анатолію, я в захваті від Вашої реакції!))))))))))
Щиро вдячна!

БЕЗ ІРОНІЇ, ПІДНЕСЕНО-ГОРДО

Центр області – в Новоайдарі,
Що значить майже пуп землі.
Чутки, мов тісто на опарі,
Ростуть, і в кожному селі
Подробицями обростають,
Неначеб реп’яхами пес,
І ширяться, і викликають
Сентиментальний інтерес.

А там, де Вись тече і Тясмин, –
Центр України: звідтіля
І починається всеясність
Майбутності, й навкругаля
Розходиться за колом коло
І на норд-ост, і на зюйд-вест,
І котиться, мов покотьоло,
Захоплюючи світ увесь.

А в Тячеві, на Закарпатті –
Вже й центр Європи, вісь тонка
Материка… Там в кожній хаті
Свідома гордість виника
За європейство: ми центральні,
Ми найцентральніші з усіх
Земних народів, ідеальні
Обранці долі – для утіх!

Так, ми воістину центристи
На перелогах зим і літ,
Ми фігуристи-танцюристи,
Нас тренував азійський лід,
І триста літ ми готувались
До сьогочасної пори,
Щоб на Говерлі розвивались
Блакитно-жовті прапори!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-23 14:45:49 ]
Надзвичайно дотепно! Напевно, ще Леся Українка напророкувала появу поета Івана Низового у своєму відомому творі, поета, який словом підіймає дух раті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 19:48:47 ]
Богдане, я буду щасливою, якщо поезія Низового хоч якоюсь мірою сприятиме підняттю духу небайдужих людей... Кращого визнання поета не існує...
Спасибі Вам велике за такий відгук!!!

"...Не скоро ще скажу: "Я вас любив!",
А нині всім скажу: "Люблю вас, люди!
Хоч скрізь мене мотало і повсюди –
Підкову щастя я не загубив".
Насамкінець "До зустрічі!" скажу,
А не "Прощайте...". Любі мої, милі,
Вертатимусь, допоки ще на силі,
На спільний наш рубіж, на цю межу..."

"...Я ще не здав позицій – поживу
розкуто й вільно в рідному народі
не в мареннях і снах, а – наяву!..."



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 18:31:49 ]
Я не рахував скільки поетів на цьому сайті. Але знаю одне,що таких як Пан Іван, які пишуть МУДРО І СПІВУЧО дуже мало. нам УСІМ вчитися ві Нього. Це черговий вірш, який ЩОСЬ говорить, чогось ВЧИТЬ. Щиро дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 19:59:42 ]
Пане Василю, спасибі, рідненький, за теплоту!

Дозвольте ось такий іронічний вірш Низового:

Зголив стерню на худорбі
свого пожнивного обличчя
й скептично мовив сам собі:
"Скромнішим будь, не возвеличся!".

Не возвеличуюсь – хіба
я вихвалявся до нестями
тим, що косив свої хліба
і розживався сухарями?

Хіба ж кричав я, що живу
в другому вимірі, і звірі,
й птахи ві сні і наяву
були мені по вищій мірі
братами й сестрами?!

Я знав,
що теж помру,
й наївні вірші
порвав,
вінок лавровий зняв,
аби не заздрили всі інші.

Лаврове листя на борщі
пішло... Щасливий я – погляньте:
в моїм кущі живуть хрущі,
і на моїм кущі дощі
дзвінкі розвішують гірлянди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 20:18:06 ]
Світлано, я аж зашарілася від радості!!!
Тоді ще один вірш:

Вставлю зуби і знову стану
Симпатичним для молодиць,
І позаздрить тоді Низовому Івану
Навіть сам Половинко Гриць.

А я сплюну крізь нові зуби,
Пил старий струшу з підошов:
Крим і Рим і мідяні труби
Я, не втративши честі, пройшов!

І, дасть Бог, зароблю на м’ясо –
Шмат свинини собі куплю
І наїмсь до пуття, і народні маси
Самовіддано полюблю.

Поділю свій хороший настрій –
Через вірші – на весь народ.
Щоб нарешті зігрівся, продутий наскрізь
Гострим вітром осінніх негод.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-03-23 22:21:44 ]
Йтиму вірно за "гарантом",
Голий зад прикривши бантом!
- пакращання...:)

так нам і треба - обирали, обирали - вибрали на свій зад! :)
от і прикриваймо тепер бантом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-24 11:24:38 ]
Але й не всім і тих бантиків вистачає :)
Дякую, Людочко! Ось тобі віршик, щоби на хвилинку відволікти від думок про рідну владу:

СУМСЬКА КАВ’ЯРНЯ

Маєш зайві три гривні,
Значить, будеш при каві,
І три дівочки дивні,
Примітивно-лукаві,
Приласкавлять помалу
Хоч до самої ночі –
До твого капіталу,
Шельми, вельми охочі…

По три гривні за чашку
Хто ж не буде платити
І палити взатяжку
І «Мерсі» говорити,
І ловити в кишені
По три гривні ізнову –
За палкі теревені,
За інтимну розмову?!

Ох, напився я кави
В унісон перебріху,
Аж дівчата ікали
Від невтримного сміху.
Чималенько потратив
Із наявної суми –
Недарма ж бо потрапив
Я в улюблені Суми!

Дурень той, хто скупиться,
Бувши в рідному місті,
Й не бажає напиться
Кави гривень на двісті!
Перебільшую, може,
Задля власної слави,
Тільки й справді негоже
Не напитися кави
В моїх Сумах чудових
На Соборній
В кав’ярні
В амазонок бідових,
Що й воістину – гарні?!
Обійшлось і без чарки –
Так взаємно старались:
Незнайомі спочатку,
Мило так родичались,
І прощались ласкаво,
Й обіцяли зустрітись,
Щоби знову при каві
Задушевно погрітись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 17:13:57 ]
ех, за три гривні вже хліба не купиш, яка там кава...! але, все"дно, дякую за вірш... Дуже цікаво про Суми з уст Івана Даниловича!