Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.22
14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
2026.11.22
13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
2026.11.22
07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.11.16
2026.11.12
2026.11.08
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Омара Хайяма
Омар Хайям Рубайят (24)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Омар Хайям Рубайят (24)
* * *
О, як же богословські ти визубрив вершки!
Ось і заплутавсь в них: де Бог, а де божки?
Почнеш молитись -- лобом міцніш об землю трахни,
Щоб витрясти усю полову із башки!
* * *
Тюльпан у лузі смутком переймався --
Дощ пелюсток на нього осипався:
"О, не мені знімать чадру із рози!
Шкода -- до цноти вітерець підкрався."
* * *
Смиренно й ревно я весь піст поклони бив
І для спасіння все, що тільки міг, робив.
Вітри пустивши, раз молитву я споганив;
Й ось зараз довгий піст ковтком вина згубив.
* * *
Тебе й нас порівнять -- служитиме взірцем
Нам циркуль: ніжка в центрі, інша -- з олівцем.
Спочатку часу плин розводить нас по колу,
Та все ж зустрінемось колись в лице лицем!
* * *
Життя коротке в нас, тому спіши любить
Й божественне вино у колі друзів пить.
Спасибі продавцю!.. Та дивно все ж: ну що
Прекрасніше вина задумав він купить?!
* * *
Будь каменем твердим я -- шліфувать почнуть;
Будь, наче віск, м'яким -- в ту ж мить в руках зімнуть:
Будь луком зігнутим -- стриножать тятивою;
Будь, мов стріла, прямим -- зламають чи зігнуть!
* * *
Вуста і поряд родимка -- які чудовні,
Що ними вже давно душа і серце повні!
Невже настільки коло губ мале,
Що центр його знаходиться вже зовні?
* * *
О, серце, не страждай -- яка в цьому потреба!
Осталось мить лишень терпіть байдужість неба.
І ми, і світ -- ніщо; і плач, і сміх -- ніщо;
Й це добре: за 'Ніщо' й платить нічим не треба!
* * *
Вже доля нам з тобою й вина спожить не дасть;
Ні, вже не розцілує, скоріше -- жить не дасть.
"Покайся! -- мені кажуть. -- Пора уже надходить."
В чім каятись? Господь вже і згрішить не дасть!
* * *
Є час, щоб веселитись, і час, щоб горювать;
Час в покриви нас кутать і час, щоб їх зривать.
Коли мудрець ти -- все приймаєш, як належне, --
То виявляється, що легко і вмирать.
О, як же богословські ти визубрив вершки!
Ось і заплутавсь в них: де Бог, а де божки?
Почнеш молитись -- лобом міцніш об землю трахни,
Щоб витрясти усю полову із башки!
* * *
Тюльпан у лузі смутком переймався --
Дощ пелюсток на нього осипався:
"О, не мені знімать чадру із рози!
Шкода -- до цноти вітерець підкрався."
* * *
Смиренно й ревно я весь піст поклони бив
І для спасіння все, що тільки міг, робив.
Вітри пустивши, раз молитву я споганив;
Й ось зараз довгий піст ковтком вина згубив.
* * *
Тебе й нас порівнять -- служитиме взірцем
Нам циркуль: ніжка в центрі, інша -- з олівцем.
Спочатку часу плин розводить нас по колу,
Та все ж зустрінемось колись в лице лицем!
* * *
Життя коротке в нас, тому спіши любить
Й божественне вино у колі друзів пить.
Спасибі продавцю!.. Та дивно все ж: ну що
Прекрасніше вина задумав він купить?!
* * *
Будь каменем твердим я -- шліфувать почнуть;
Будь, наче віск, м'яким -- в ту ж мить в руках зімнуть:
Будь луком зігнутим -- стриножать тятивою;
Будь, мов стріла, прямим -- зламають чи зігнуть!
* * *
Вуста і поряд родимка -- які чудовні,
Що ними вже давно душа і серце повні!
Невже настільки коло губ мале,
Що центр його знаходиться вже зовні?
* * *
О, серце, не страждай -- яка в цьому потреба!
Осталось мить лишень терпіть байдужість неба.
І ми, і світ -- ніщо; і плач, і сміх -- ніщо;
Й це добре: за 'Ніщо' й платить нічим не треба!
* * *
Вже доля нам з тобою й вина спожить не дасть;
Ні, вже не розцілує, скоріше -- жить не дасть.
"Покайся! -- мені кажуть. -- Пора уже надходить."
В чім каятись? Господь вже і згрішить не дасть!
* * *
Є час, щоб веселитись, і час, щоб горювать;
Час в покриви нас кутать і час, щоб їх зривать.
Коли мудрець ти -- все приймаєш, як належне, --
То виявляється, що легко і вмирать.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
