ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.04.17 21:51
Скільки горя і нещастя комуняки принесли –
Ледь не шосту частку світу до голоду довели.
Доки вони воювали, аби владу укріпить,
Селян бідних обдирали, не давали людям жить.
Лютували продзагони. Як же їм не лютувать,
Як навчились комуняки лиш одного –

Борис Костиря
2025.04.17 21:43
Антипітьма, антивогонь.
Антилюбов антиоснов.
Все навпаки. Промінь долонь
Родить не радість, а тільки кров.

Антиправа антилюдей,
Антидержава антивождів.
В антив'язницях скрегіт плечей.

Артур Сіренко
2025.04.17 16:00
Якщо Ви відвідували Донецьк на День шахтаря чи під час знаменитого донецького карнавалу на День Паризької Комуни, Ви обов’язково мусили побачити яскравий та емоційний танець донецьких шахтарів, що називається донго. І, певно, Ви чули оповідку, що цей тане

Іван Потьомкін
2025.04.17 10:50
А хто бачив, а хто чув,
Хто в Максимка сюніч був?
Мабуть, хтось із зоосаду,
Де зайчаток він погладив,
Задивився- на жирафу,
Тигр нагнав такого страху...
Заспокоїв трохи півень,
Проспівав із ним нарівні...

Віктор Кучерук
2025.04.17 06:14
Прислухаючись до свисту
Ховрашка серед пшениць, –
Не спиняє жайвір виступ,
Не спішить упасти ниць.
Тішить співом хліборобів
Перелітний птах тому,
Що за шкоду ту, що робить,
Дістається не йому.

С М
2025.04.16 21:59
Кину все в пікап і переїду
Вірогідно, в Ел-Eй
Нашукаю собі дім, а далі зійде
Справді новий день

Жінка усі думки, що маю, повнить
Хай нині досить зле
Світ у ній, душі моїй

Борис Костиря
2025.04.16 21:44
Як залишитися цілими
під уламками історії?
На тебе навалені
брили бетону і шлакоблоку,
глини, будівельного сміття,
піску, ти намагаєшся
вибратися, але марно,
тобі залишається

Хельґі Йогансен
2025.04.16 19:29
Серед тисяч вогнів
Єлисейських полів,
де з вітрин діаманти й парфуми
ваблять око моє,
не знайду тільки те,
що ніколи й ніде не забуду.

Вежі Ейфеля шпиль,

Артур Курдіновський
2025.04.16 19:09
Все почалося у холоднім січні.
З тих пір, як сніг промовив гучно "плі!",
Я відбуваю термін свій довічний,
Похмурий в'язень на оцій землі.

Терпів тортури струмом електричним,
Спостерігав чужі обличчя злі.
А камера для мене - простір звичний,

Тетяна Левицька
2025.04.16 16:59
Райське яблуко, Адаме, не надкушуй,
бо пізнавши смак не знайдеш спокій,
збожеволієш, змарнуєш чисту душу,
втративши едем зеленоокий.

Спокушати буде мізки змій лукавий
похітливим стогоном омани.
Бачиш, ніде впасти яблукам тужавим,

Віктор Кучерук
2025.04.16 11:15
Барви яскраві, хмільні аромати,
Співи пташині і море тепла, -
Ніжної свіжості всюди багато,
Добрості світу немає числа.
Сонячне небо, ласкаве проміння,
Лагідний вітер і далеч ясна, -
Світу пасують обнови весінні,
Все наділяє красою весна.

Козак Дума
2025.04.16 09:26
Життя – ріка: потоки і стрімнини,
та хвилі, що біжать на перекат.
Вона зрідні стрімкому часоплину,
якому тихе плесо – неформат.

Обабіч залишаються заплави
і комишем порослі береги,
стоять гаї у величі і славі,

Юрій Гундарєв
2025.04.16 09:25
квітня - День народження легендарного актора і режисера, автора, зокрема, знаменитої стрічки «Великий диктатор» - нищівної сатири на нацизм і на особисто Гітлера.


З вечора і до ранку
диктатор збирає гармати,
бомби, потужні танки -
вбивати!

Борис Костиря
2025.04.15 21:23
Величезні ангари і сховища
зберігають мовчання.
Нескінченні простори...
Підприємства-гіганти в місті
припадають пилом віків.
На них лише крякають
ворони, передвіщаючи
майбутні потрясіння.

Ірина Білінська
2025.04.15 18:54
І ти мені явилася у сні,
журлива музо, зірвана з орбіти…
Кому довічні дала ти обіти,
що цвіт убрався у студений сніг?
Кому віддала крила золоті,
сама упавши у німу безодню? —
Колодязі глибокі і безводні,
а ночі — невиразні і густі.

Іван Потьомкін
2025.04.15 14:58
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Швед (1986) / Проза

 «Сів метелик… у маршрутку»

Моя невигадана історія


Витративши 20 гривень, я підійша до автобусної зупинки і зловила себе на думці, що це було просто автоматично, помилково. Грошей на проїзд не залишилось. Це була маршрутка по селу і проїзд у ній становив 1 гривню 50 копійок. У мене й 10 копійок не залишалось...
На ці й же зупинці стояла мені знайома жіночка похилого віку, звали її Надія Федорівна. Ця пані колись мені продавала молоко і декламувала свої вірші. Тільки я приходила до неї додому купувати молока для свого сина, як вона вибігала мені на зустріч із лукавинкою в очах казала: «Слухай, мій новий вірш про нашу владу і депутатів!» Вірші її були примітивними, але я не критикувала цю поетесу, зважаючи на її поважний вік. Я підтримувала її творчість, радила, які книги їй треба прочитати, розповіла, що й сама нещодавно манюнім тиражем випустила у світ свою дитячу книжечку « Сів метелик на жирафу». Ми розговорились з нею про літературу. Я сказала, що я пишу теж вірші, тільки лірику та для діток і подарувала їй примірник своєї книги, бо знала що в неї є онучка – пухкенька кароока дівчинка десяти рочків. Я вірила в те, що та книжечка-розфарбовка буде прочитата її дитиною, а мені, як частій клієнтці – буде скидка на молоко. Та де там! Бабця брала з мене як завжди. Внучка виявилась невдячною і на книжечку подивилась з якоюсь огидою,бо у ній не було кольорових малюнків.
Пізніше, дізнавшись, що їх корова отелилась, я зітхнула на повні груди – це вагома причина відмовитись у них брати надалі молоко.
Того ж таки дня, я зустрілась з її жіночою половиною сім’ї: висока і повна її донька, така ж пухка, як пиріжок, внучка та худорлява баба Надя. Вони втрьох чекали ту ж 118 маршутку, що мала чекати і я. Думала «до дому пішки йти далеко», як раптом під'їхала моя маршутка. У мене зародилась на мить та сама остання надія – позичити у цих знайомих людей 1.50 грн. Я привіталась, чемно відповіла на її запитання « як справи, чи плануєте другу дитину?» і одразу ж, не вагаючись і сміливо запитала у них трьох: « ви б не могли мені, будь ласка, позичити 1,50 на проїзд, бо мені далеко йти ( а це 2,5 км). Я забула гроші» Як окріп, прогриміли слова доньки Надії Федорівни: « Ще чого! Нема грошей! Ми їдемо скуповуватись на ОПС базу. Треба свої гроші мати!» Я знітилась і подумала, що краще б я крізь землю провалилась, щоб я себе так принизила…» Надія Федорівна глузливо ще й додала: « Попроси водітєля, хай безплатно провезе!» «Хіба мені ще раз ганьби заробляти на всю маршрутку», - подумала я і понесла свої пакети з трьома хлібинами і глазурованим сирком пішки до хати.
За свій життєвий досвід, я ніколи не відмовила в допомозі людям, хто просив мене і не просив про поміч. Я не задумувалась і робила так. І буду робити. А після цієї своєї ганебної для мене історії, зрозуміла, що якби мені стало погано в дорозі – мене б оминула ця сім’я, а може й затоптали ногами. Як тоді нам жити, люди? Не черствійте душею, допомагайте бідним і не гордіться, що в простягнуту до вас чужу, людську руку покладете останню свою гривню.

Березень,2013





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-03 15:23:59
Переглядів сторінки твору 1659
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.785 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.624 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.826
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2022.02.11 13:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-03 19:44:52 ]
Скільки ще змій на світі! Їх укуси болючі і не гояться. Але конструктиву у світі більше, ніж деструктиву, інакше ми б про це не говорили. :)
Твір читається легко і цікаво. Останнє речення звучить з одного боку як повчальне, з іншого - як прохальне. Я б його взагалі опустила. Нехай читач веде далі внутрішній монолог.
Незрозуміло, чому б це:
"Пізніше, дізнавшись, що їх корова отелилась, я зітхнула на повні груди – це вагома причина відмовитись у них брати надалі молоко."?