ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІ Покаяння.
Хресна дорога ненародженої дитини

  2.2 Я візьму цей хрест, матусю

Життя – дорогоцінний Божий дар,
Господь дає – лиш Він забрати може.
Ми нехтуємо тим, що Ти нам дав,
За те прости нас і помилуй, Боже.

Коли Ісус терпів за нас усіх,
Вселенське зло лягло йому на плечі
І той, в усі часи найтяжчий, гріх –
Убивство в лоні матері малечі.

Ісусе! Сину нашого Творця!
Невинних жертв на Хресній їх дорозі
Не залишай до самого кінця!
Самі пройти той жах вони не в змозі.

Від них увесь відрікся білий світ,
Їх рідні матері й батьки вбивають.
Не жити їм щасливо довгих літ,
Про порятунок душі їх волають.

Пречиста Діво!У небесний рай
Візьми усіх розп'ятих в лоні діток
І заповідь святу «Не убивай!»
Нагадуй повсякчас усьому світу.

Валентина Попелюшка

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-03 19:50:26
Переглядів сторінки твору 10283
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.312 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.820
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-03 21:24:01 ]
Я не зрозумів чому у графі " Конкурси.Теми" ви поєднали духовне і еротику?!
Ви не на те щось натиснули?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-03 22:55:20 ]
Спробую пояснити. При виборі теми я керувалась наступним. Еротика - тема, якою, нажаль, цікавляться більше, ніж духовним. І, як результат, виникає підгрунтя для теми "ненароджені". Молодь швидше переглядатиме тему "Еротика". Якщо при цьому хтось "випадково" прочитає мої болючі роздуми і теж замислиться над можливими наслідками, є шанс уберегти когось від необдуманого кроку. Це щось на зразок того, що пишуть застереження на пачках цигарок (хоча й доволі грубе порівняння). Прочитавши, хоч і не кидають відразу курити, однак, знаючи про наслідки, задумаються...
Сподіваюсь, Ви зрозуміли мою думку. Якщо мій цикл врятує бодай одне життя, рубрика "Еротика" мала би мені простити такий хід.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 09:39:40 ]
Я зрозумів. Усе ж не можу погодитись. Бо це все одно, якби алкоголіка причащати через гранчак, а наркомана через шприц.
Вибачте за відветртість...
Натхнення вам і духовних висот!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-04 10:30:49 ]
І ті і ті є Божі діти. І Вони також мають право на покаяння. Повернення однієї загубленої вівці вартніше від стада. Згадайте "повернення блудного сина" ...
===============================
Володимире. І лиш через те Вам цей вірш не сподобався?
Схоже вся "Поетична майстерня" відвернулися.
Що назвиається: "не популярна" і "не престижна" тема...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 10:52:05 ]
Валю, відсутність коментарів не означає, що хтось відвернувся. Ця тема є духовно - інтимною, і не кожен хоче, або й, інколи здатен, щось віказати на це. А відносно дітей, то моя думка така: Всі люди є творивом рук Божих. Ті, які покаялися - отримують всиновлення. І солово Боже вчить :"не обманюйтеся... ні злоріки, ні п"яниці, ні перелюбники Царства Божого не вспадкують..." Є ще третя категорія - блудні сини.Але це вже інша і глибша тема.
Не занепадайте і не зневірюйтеся.
З повагою Володимир.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 11:08:13 ]
Тут не в еротики треба пробачення просити, а в обраної Вами Святої Теми, яку понижено до еротики.
Підтримую Володимира.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-04 11:16:59 ]
Святе не боїться приниження, коли мова йде про чиєсь спасіння. Однак, поважаючи думку читачів, зі спірної теми ці вірші заберу. Хотілось би дізнатись думки з цього приводу інших читачів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-04-04 14:10:32 ]
Важлива тема, лише потрібно чесніше про неї говорити, говорити не в цілому, а зокрема, бо якби "люди" нехтували, то давно би вже життя припинилося...
"Та нехтуємо даром, що Ти дав,
За це прости нас і помилуй, Боже."

Таки точніше

"Ти розпочав давно свій Хресний шлях,
Узявши наші всі гріхи на плечі"


А коли ми говоримо про людину, мусимо пам"ятати, що для християн в людині присутній Святий Дух, тому, щонайменше, хула на Святого Духа нічим не виправдана, коли звинувачують людину в цілому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-04 17:48:15 ]
Дякую за науку. Старатимусь і надалі уникати цього узагальнення "люди, людина." Для мене це тепер нові знання, а вірші написані три роки тому. Коригую, змінюю за Вашими підказками. Хоча, коли змінювала "люди" на "ми", промайнула думка: "А "ми" хіба не "люди"?"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-04-04 18:36:24 ]

"Ми", шановна Валентино, це дійсно вельми різне - бо ви зараз під "ми" напевно говорите про так званий цивілізаційний світ, про наш світ - в якому ми це одне, а в світі Творця - дещо інше.
Звідси і всі непорозуміння. Але для літераторів важливо бачити світ цілісно.
Думаю, що "ми" люди, коли ми в гармонії із Святим Духом, що в нас, і "ми" ще не люди, якщо кажучи про себе, і собі подібних не зважаємо на Святого Духа в нас...
Тобто, ми можемо говорити про наші особистості, про наші самоназви - про територіальні, чи професійні. І давати оцінку частині, але не цілому. Бо цілому вже дав оцінку Творець. "Людина - це добре"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-04 19:11:56 ]
Слушне твердження...
Хм.
Але навіть тут є різні думки, навіть протилежні за суттю.
Наприклад як тоді розуміти думку п.Володимира Сивого:
"Бо це все одно, якби алкоголіка причащати через гранчак, а наркомана через шприц."?
І я, наприклад, цілком погоджуюся із п. Валентиною у намірі донести ці роздуми до шанувальників теми
інтимно-"духовної", тобто еротичної.
А Ви на це як дивитеся?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-04 19:32:53 ]
Буду осмислювати ці поняття на дозвіллі, навчатись у професіоналів. Наразі продовження полеміки може відволікти від головного - роздумів на підняту тему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-04-04 19:45:41 ]
) Алкоголіку можна і ліки давати гранчаком, і наркоману - ліки шприцом. Залежить - хто і що дає...

На ПМ тема еротики - це тема певної фази стосунків Він-Вона. Адміністрація, відкриваючи цю рубрику, вважала, що там має йтися про красу таких (еротичних) стосунків. Інші фази - в цілому, і зокрема, потрібно описувати у відповідних рубриках. Бо, зрештою, так можна і в кожну рубрику про інші важливі речі писати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 19:57:31 ]
Не тільки алкозалежній людині можна дати ліки випити з гранчака, а й будь - кому: депутату, священику, бібліотекарю. Шприц - теж підходить кожному, хто має м"яке місце:)
Я мав на увазі те, що у духовній царині для досягнення цілі не всі методи є виправданими.У діях Св. Апостолів описано, як один чоловік на і"мя Симон приніс гроші апостолам, аби ті йому надали право передавати Святого Духа методом покладання рук. Петро чітко йому заявив, що такі речі не проходять, тобто: ціль і методи досянення мають бути адекватними.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-04-04 20:22:35 ]
Звичайно, Володимире, що методи повинні бути адекватними, і не тільки методи, але й області застосування. Тобто, скажімо, в явищі "людини" є різні рівні, і на кожному рівні свої детальні методи...
Проблематика грошей, як на мене, стосується наразі найнижчих рівнів явища "людини"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-04 20:00:42 ]
Я про аналогію із цигарками, на яких пишуть: Куріння шкодить вашому... " Або "Не пий і не кури бо здохнеш!" як написав великими буквами у себе на стіні один знайомий. Також несумісні речі.
Але, так би мовити - зона ризику...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-04 20:07:06 ]
"не всі методи є виправданими" це не метод, п. Володимир. Це аудиторія або "зона ризику".
Я цілком нормальна людина і в тому плані також, але тема "еротики" мене не особливо цікавить, бодай з причини "нє буді во мне звєря".
Як на мене, то немає жодної різниці в якій упаковці подають тобі сало. Сало воно і в Африці - сало. Навіть якщо це сало в шоколаді...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 20:15:10 ]
Головне, аби упаковка не смерділа тухлими яйцями:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 20:07:42 ]
Доброго вечора, Валю. Зачеплені Вами теми складні, багатогранні і, як зауважив Володимир Сірий, інтимні у певному сенсі, тому й сприймаються неоднозначно. Перш за все, хочу погодитись, що не варто включати подібні твори до рубрики "еротична поезія". Якщо слідувати Вашій логіці, то на кожній церкві слід поруч з вивіскою "Храм..." вішати "Бордель". Адже ж еротика і порно ваблять молодь - заглянуть вони туди - аж тут і впіймає їх Боже слово))) Сумна посмішка, правда?
Загалом мені подобаються Ваші твори, бо для таких рядків потрібна певна мужність і Дар.
Що ж до технічної сторони, то, традиційно, маю ряд зауваг:
1. У першому куплеті двічі вжито слова ДАР, БОЖЕ(Божий)- слід уникати таких повторів.
2.Ти розпочав давно свій Хресний шлях, - тут два слова мені не сподобались: ДАВНО і СВІЙ. Яке значення має давність вибраного Хрестом шляху? У даному випадку, замість підкреслювати позачасовість такого вчинку, раптом виникає це ДАВНО... Щодо СВІЙ, то тут воно теж зайве, бо немає на цьому сайті жодного, хто б сумнівався у виборі Хреста щодо шляху.
3. собі на плечі - СОБІ (а хіба є варіанти?), навіщо це слово тут?
4.гріх у всіх віках - не впевнений у правильності формування фрази.(віки самі по собі - безгрішні, гріх більше до живих осіб причетний)
5.Ісусе! Передвічний Син Отця! - тут помилка у звертальній формі слова СИН - СИНЕ має бути.
6.Ти ненароджених на Хресній їх дорозі - тут збій ритму - зайві два склади
7.БуДЬ З Ними - приголосні затискають мову
8.той жах - зайве ТОЙ
9.не взмозі - пишеться окремо: в змозі.
10. У передостанньому куплеті аж чотири рази вжито займенник ВОНИ (ним, їх, їм, їх) - забагато.
11.щасливиХ Довгих - приклад, коли легко можна скоротити зайву приголосну: щасливо довгих?
12.В свій небесний рай - знову СВІЙ - хіба він справді її? і навіщо, можна ж: у небесний рай
13.скалічениХ ЦиХ - цих створює скубчення однотипних приголосних, крім того й так зрозуміло, про яких діток йдеться.
14. битися через ціле моє життя. - невірно сформульована фраза (битися усе життя).
15. У перших двох реченнях слово СЕРЦЕ вжито тричі - для чого?
16. Невже та думка - (невже думка) зайве ТА
17.в кінці сказав - вкінці - тут разом пишеться (насамкінець)
18. радіє й не сміється. - радіє, не сміється (ще одна зайва приголосна)
19.Я візьму цей хрест - цей, це який? і чому візьму? - Я прийму хреста?
20. В останньому куплеті тричі вжито Я, - забагато.

Як бачите, Валю, я нині майже не пропоную Вам готових рішень. То навмисно, бо знаю, що Ви - розумниця і чудово впораєтесь, а праця та спонукатиме відповідальніше ставитися до того, що викладаєте на люди.
Він допоможе Вам, я знаю. Весна прийде!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 20:28:26 ]
Є чому повчитися. Це я про себе...