Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.25
09:59
Не позичайте почуття любові,
перлини слів, що лиш одній належать.
Високих замків, а ні вітру в полі,
щоб боляче не падати із вежі.
Сумління не ятрить борги любовні.
Самотина вінчається з зорею.
Ще не ввібрала погляди бездонні,
перлини слів, що лиш одній належать.
Високих замків, а ні вітру в полі,
щоб боляче не падати із вежі.
Сумління не ятрить борги любовні.
Самотина вінчається з зорею.
Ще не ввібрала погляди бездонні,
2025.10.25
06:31
Знедавна не стало вже сили
Поводить рахунок утрат, -
Війна положила в могили
Число незлічиме солдат.
Щоденні салюти і співи
Спричинюють болісний щем, -
Я жаром душевного гніву
Готовий вщент знищити кремль.
Поводить рахунок утрат, -
Війна положила в могили
Число незлічиме солдат.
Щоденні салюти і співи
Спричинюють болісний щем, -
Я жаром душевного гніву
Готовий вщент знищити кремль.
2025.10.25
00:02
Хтось шукає позитиву,
Інший любить негатив
І довбе у хвіст і в гриву
Хто йому не догодив.
Хтось блаженство віднаходить, Копирсаючись в лайні
І на лихо всій природі
Напастить найкращі дні.
Інший любить негатив
І довбе у хвіст і в гриву
Хто йому не догодив.
Хтось блаженство віднаходить, Копирсаючись в лайні
І на лихо всій природі
Напастить найкращі дні.
2025.10.24
23:58
Так сумно часом на душі –
Нема тепла. Вітри, дощі.
А сум за мною, наче тінь,
Між люду , вулиць, днів і стін.
Та день світлішим враз стає,
Коли хтось рідний поруч є.
---------------
А час між пальці, мов пісок:
Нема тепла. Вітри, дощі.
А сум за мною, наче тінь,
Між люду , вулиць, днів і стін.
Та день світлішим враз стає,
Коли хтось рідний поруч є.
---------------
А час між пальці, мов пісок:
2025.10.24
23:50
Ми з тобою не публічні…
Не публічні до пори
І зусилля ці не вічні
То таке… не говори
Потребує хтось довіри
А комусь — Ве-Де-еН-Ха…
В певній мірі ми — як звіри…
Тільки так, щоб без ха-ха
Не публічні до пори
І зусилля ці не вічні
То таке… не говори
Потребує хтось довіри
А комусь — Ве-Де-еН-Ха…
В певній мірі ми — як звіри…
Тільки так, щоб без ха-ха
2025.10.24
22:00
Подих осені ледь уловимий
Пролетів до мене звіддаля,
Пронизав стрілою кволі рими
І дихнув у серце, як земля.
Подих осені торкнеться тонко,
Ніби зламана тернова віть.
Нависають виноградні грона
Пролетів до мене звіддаля,
Пронизав стрілою кволі рими
І дихнув у серце, як земля.
Подих осені торкнеться тонко,
Ніби зламана тернова віть.
Нависають виноградні грона
2025.10.24
20:18
І хто придумав цей затяжний антракт?
Я ніби в душному стою фойє.
І серця стукіт годинникові в такт:
І тук, і тук, бо він десь є, десь є...
Заходжу вглиб глядацького партеру.
Нервую: знайти його не можу.
(Так схоже на трагедію Вольтера.)
Я ніби в душному стою фойє.
І серця стукіт годинникові в такт:
І тук, і тук, бо він десь є, десь є...
Заходжу вглиб глядацького партеру.
Нервую: знайти його не можу.
(Так схоже на трагедію Вольтера.)
2025.10.24
19:43
ПрянИть опалий лист, гірчить повітря,
Прогріте після заморозків перших.
І барбарису кущ, на тин зіпершись,
Мені плоди простягує привітно:
Як згадку безтурботного крюшону
Між осені, де все гіркаво-кисле.
Подякую. А гілка журно висне,
Прогріте після заморозків перших.
І барбарису кущ, на тин зіпершись,
Мені плоди простягує привітно:
Як згадку безтурботного крюшону
Між осені, де все гіркаво-кисле.
Подякую. А гілка журно висне,
2025.10.24
19:35
Київ незламно рахує години,
Стрілка повільно вистукує хід...
Десь в укритті ще дрімає дитина.
Мирну угоду влаштовує світ...
Знову ракети гримучий удар...
Київ незламно рахує години...
Ворог щоночі розпалює жар,
Стрілка повільно вистукує хід...
Десь в укритті ще дрімає дитина.
Мирну угоду влаштовує світ...
Знову ракети гримучий удар...
Київ незламно рахує години...
Ворог щоночі розпалює жар,
2025.10.24
19:06
Той день був пам’ятний для Яакова.
День, коли Аврагам помер.
Як і велять звичаї роду,
В час скорботи слід їсти щось округле.
То ж чечевицю на обід зварив онук.
Тільки-но намірився покуштувать,
Як на порозі зависочів Есав.
«Мабуть, ще віддалеки ви
День, коли Аврагам помер.
Як і велять звичаї роду,
В час скорботи слід їсти щось округле.
То ж чечевицю на обід зварив онук.
Тільки-но намірився покуштувать,
Як на порозі зависочів Есав.
«Мабуть, ще віддалеки ви
2025.10.24
16:33
Почувайся як удома.
Сядь, дружище, не спіши…
Зникнуть cумніви і втома,
Зникнуть порізі і шви…
Хочеш сонця? Прохолоди?
Хочеш вголос?.. Так — чи ні?
Все спитав, як у госпОди,
Тільки знову уві сні…
Сядь, дружище, не спіши…
Зникнуть cумніви і втома,
Зникнуть порізі і шви…
Хочеш сонця? Прохолоди?
Хочеш вголос?.. Так — чи ні?
Все спитав, як у госпОди,
Тільки знову уві сні…
2025.10.24
16:01
Чорнота невидюща вмостилась на плечі.
Не шелесне за вікнами бурий покров;
стелить доля ласкаво перини лелечі,
та не може знайти їх незряча любов.
Ти говориш, що світла немає в квартирі,
якось лячно наосліп шукати свічу?
Як проміння злетить у індиг
Не шелесне за вікнами бурий покров;
стелить доля ласкаво перини лелечі,
та не може знайти їх незряча любов.
Ти говориш, що світла немає в квартирі,
якось лячно наосліп шукати свічу?
Як проміння злетить у індиг
2025.10.24
14:18
«Рашизм».
Украинский поэт Владимир Мацуцкий
(лауреат фестиваля Авторской песни «Оскольская лира—91»
в номации поэзии[20])
в марте 2014 года этому явлению посвятил свой стих
«Ликует путинский рашизм»[21]. (Материал из Циклопедии)
Ликует путинск
Украинский поэт Владимир Мацуцкий
(лауреат фестиваля Авторской песни «Оскольская лира—91»
в номации поэзии[20])
в марте 2014 года этому явлению посвятил свой стих
«Ликует путинский рашизм»[21]. (Материал из Циклопедии)
Ликует путинск
2025.10.24
12:24
Мій любий, ти сидів на лаві в парку
і вітром дихав.
Ти шепотів: «Людиною не хочу бути,
я хочу деревом».
Ти хочеш деревом високим, любий?
«Так, і щоб на ньому – гроші замість листя».
І ти тоді, мабуть, нікому б грошей і не дав,
а високо від кожної
і вітром дихав.
Ти шепотів: «Людиною не хочу бути,
я хочу деревом».
Ти хочеш деревом високим, любий?
«Так, і щоб на ньому – гроші замість листя».
І ти тоді, мабуть, нікому б грошей і не дав,
а високо від кожної
2025.10.24
12:12
Дивлюсь на сплячі силуети крізь
Ранкового туману, окуляри.
Набридли хвилі повсякденних криз.
Крихкий руйную до реалій міст –
Здаються більш дотепними примари.
Верхівки сосен проштрикнули млу,
Густого неба чарівну безодню.
Ранкового туману, окуляри.
Набридли хвилі повсякденних криз.
Крихкий руйную до реалій міст –
Здаються більш дотепними примари.
Верхівки сосен проштрикнули млу,
Густого неба чарівну безодню.
2025.10.24
09:23
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
***
Над
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...***
Над
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
В чому секрет популярності детектива Перрі Мейсона?!
Першою особливістю, що привертає увагу читача є незвична назва романів –«Справа про упередженого попугая», «Справа про каченя, що тоне», «Справа про двійник дами похилого віку». На мою думку, письменник використовує такий оригінальний творчий прийом, щоб внести певну інтригу та активізувати інтерес.
Ерл Стенлі Гарднер пише свої романи доступною мовою, сюжет розвивається дуже динамічно і послідовно. Головний герой романів – детектив Перрі Мейсон береться за розслідування справи, тільки якщо його неперевершена інтуїція і чисте сумління підказують, що клієнти – невинні. Його цікавлять справи в яких є елемент таємниці, дотепний, спритний адвокат дуже глибоко розуміє психологію людини, яка скоїла злочин і здатний знайти суперечності в найдрібніших деталях свідчень свідків від обвинувачення і довести невинуватість свого підзахисного під час перехресного допиту просто в залі суду. Перрі Мейсон є втіленням успішного американця, але його клієнтами є люди з різним рівнем матеріального добробуту.
Читач до останньої сторінки книги не здогадується хто насправді скоїв злочин і уява «наполегливо домальовує» картину подій.
Вірною помічницею –порадницею адвоката є секретарка Делла Стріт, яка діє в кожному романі. За натяками автора, читач доходить висновку, що дівчина давно приховує романтичні почуття до свого шефа і безмежно віддана йому.
Ерл Стенлі Гарднер написав 82 романи про діяльність детектива Мейсона. В кожному романі цього циклу провідною темою є порятунок людини, яка опинилась в складній життєвій ситуації. Перш за все, адвокат прагне відновлення справедливості і покарання істинного злочинця, а не гонорару за свої послуги. Напевне саме в близькості цієї теми пересічному читачеві і полягає секрет незмінної популярності кмітливого захисника знедолених.
16.02.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
В чому секрет популярності детектива Перрі Мейсона?!
Рецензія на романи «Справа про двійник дами похилого віку» М: «Ексмо» 2010- 285 с; «Справа про упередженного попугая» М: «Ексмо» 2009 -288 с; «Справа про каченя, що тоне» М: «Ексмо» 2009- 288 с. Американського письменника Ерла Стенлі Гарднера.
Правду кажучи, моє ставлення до жанру детективного роману є доволі скептичним, оскільки вважаю, що теке чтиво є, так би мовити, «не серйозним», занадто «легеньким » для сприйняття читача. Однак, коли мені, цілком випадково, довелось прочитати три романи американського письменника Ерла Стенлі Гарднера про три справи талановитого детектива Перрі Мейсона, моя думка про детективні романи кардинпльно змінилася, аж до захоплення. Саме тому, спробуємо зрозуміти в чому ж секрет незмінної популярності Перрі Мейсона в серцях численних читачів у різних країнах світу?.
Першою особливістю, що привертає увагу читача є незвична назва романів –«Справа про упередженого попугая», «Справа про каченя, що тоне», «Справа про двійник дами похилого віку». На мою думку, письменник використовує такий оригінальний творчий прийом, щоб внести певну інтригу та активізувати інтерес.
Ерл Стенлі Гарднер пише свої романи доступною мовою, сюжет розвивається дуже динамічно і послідовно. Головний герой романів – детектив Перрі Мейсон береться за розслідування справи, тільки якщо його неперевершена інтуїція і чисте сумління підказують, що клієнти – невинні. Його цікавлять справи в яких є елемент таємниці, дотепний, спритний адвокат дуже глибоко розуміє психологію людини, яка скоїла злочин і здатний знайти суперечності в найдрібніших деталях свідчень свідків від обвинувачення і довести невинуватість свого підзахисного під час перехресного допиту просто в залі суду. Перрі Мейсон є втіленням успішного американця, але його клієнтами є люди з різним рівнем матеріального добробуту.
Читач до останньої сторінки книги не здогадується хто насправді скоїв злочин і уява «наполегливо домальовує» картину подій.
Вірною помічницею –порадницею адвоката є секретарка Делла Стріт, яка діє в кожному романі. За натяками автора, читач доходить висновку, що дівчина давно приховує романтичні почуття до свого шефа і безмежно віддана йому.
Ерл Стенлі Гарднер написав 82 романи про діяльність детектива Мейсона. В кожному романі цього циклу провідною темою є порятунок людини, яка опинилась в складній життєвій ситуації. Перш за все, адвокат прагне відновлення справедливості і покарання істинного злочинця, а не гонорару за свої послуги. Напевне саме в близькості цієї теми пересічному читачеві і полягає секрет незмінної популярності кмітливого захисника знедолених.
16.02.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Загадка найвідомішого святого ХХ століття!"
• Перейти на сторінку •
"Світлій пам’яті бабусі Євгенії"
• Перейти на сторінку •
"Світлій пам’яті бабусі Євгенії"
Про публікацію
