Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.11
18:09
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.
І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.
І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине
2025.11.11
18:05
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише
2025.11.11
16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.
2025.11.11
10:20
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…
2025.11.11
10:11
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.
2025.11.11
10:04
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.
Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.
Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,
2025.11.11
06:57
Артур Курдіновський
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
2025.11.10
23:45
Осінній день, осінній день,
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.
Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.
Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі
2025.11.10
22:37
Щоб троянди рук твоїх не зранили,
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?
Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?
Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –
2025.11.10
22:14
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
2025.11.10
22:07
Голів трьох щодня, щогодини
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.
Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.
Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –
2025.11.10
19:15
Із Йосипа Бродського (1940-1996)
1
Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.
1
Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.
2025.11.10
17:28
І знову рана. Знову шрам.
В душі нема живого місця.
Ось так, повіривши словам,
Благословив осіннє листя.
Гортаю вкотре записник
У марних пошуках кохання,
Бо за інерцією звик
В душі нема живого місця.
Ось так, повіривши словам,
Благословив осіннє листя.
Гортаю вкотре записник
У марних пошуках кохання,
Бо за інерцією звик
2025.11.10
16:26
Як по росяній траві йде дівча.
На голові несе глечик молока.
Співа з птаством – не змовка.
А ще так собі мудрує:
«Ось як грошики вторгую,
То сьогодні ж, до обіду,
Куплю крашанок в сусіда.
Треба трішки почекать
На голові несе глечик молока.
Співа з птаством – не змовка.
А ще так собі мудрує:
«Ось як грошики вторгую,
То сьогодні ж, до обіду,
Куплю крашанок в сусіда.
Треба трішки почекать
2025.11.10
15:48
Ішов дорогою,
де терня звідусюди
на крок дивилося
в ті босоногі, вбогі дні...
Не дав Тобі я поцілунку,
як Іуда,
а як розбійнику -
ще сповідатися мені.
де терня звідусюди
на крок дивилося
в ті босоногі, вбогі дні...
Не дав Тобі я поцілунку,
як Іуда,
а як розбійнику -
ще сповідатися мені.
2025.11.10
11:42
Народилася та!
Грім про все розповів.
Потім жодна робота цих рук не бруднила.
Ними тільки злітав,
ними тільки молив
про поєднання з нею в півсили й щосили!
Хто, як я, чатував
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Грім про все розповів.
Потім жодна робота цих рук не бруднила.
Ними тільки злітав,
ними тільки молив
про поєднання з нею в півсили й щосили!
Хто, як я, чатував
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Загадка найвідомішого святого ХХ століття!
Автор книги –Анатолій Борисович Баюканський є редактором російської газети про народну медицину «Лекарь.». Він невимушено і ненав’язливо оповідає про свою подорож в Ліван до “Оазису святого Шарбеля в Аннайському монастирі», де найвідоміший святий минулого століття навіть після смерті дарує паломникам всього світу чудесні зцілення від недуг і понині творить дива, що перебувають за межею людського розуміння. На прохання численних читачів з усіх частин Росії, Казахстану, Білорусії, автор привіз в Ліван для освячення біля нетлінних останків багато зворушливих листів- прохань заступництва та допомоги, а також подяки за зцілення у святого феномен якого є загадкою для теологів – Богословів впродовж десятків років.
Факти чудотворного зцілення паломників від онкологічних недуг, катаракти і навіть паралічу є документально підтверджені лікарями Лівану, Сирії, Росії, Франції та Америки і стали підставою канонізації святого Шарбеля у Ватикані у 1965 році. В книзі подано лише достовірні факти з листів читачів, що на власному досвіді відчули неймовірні здібності чудотворця.
Придбавши це видання навіть скептично налаштовані читачі замисляться і можливо змінять думку, оскільки в книзі є спеціальне зображення святого з частинкою коштовних дарів – землі з могили чудотворця і шматочком тканини його одягу освяченого олією з краплинкою цілющої цукровиці нетлінного тіла. За свідченнями понад 700 тисяч очевидців, прикладаючи чудотворне зображення до уражених хворобою частин тіла можна зцілитися, якщо беззастережно віриш Господу. Адже в Біблії сказано: «І сказав Ісус, моліться, і станеться за вашою вірою»…
8.03.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Загадка найвідомішого святого ХХ століття!
Відгук на книгу Анатолія Баюканського «Феномен святого Шарбеля або причетність до дива» К.: «Лотос» 2012 – 278 с.
Так трапилось, що я прочитав книжку «Феномен святого Шарбеля» російського письменника Анатолія Баюканського у дуже важкий період свого життя, відразу після втрати бабусі, яка постійно мені допомагала і, по суті присвятила мені та моїм рідним своє життя… Природньо, що після надзвичайно сильного емоційного стресу, моя стривожена душа потребувала бодай незначного заспокоєння. Саме тому ця повчальна книга стала своєрідними «ліками» для мого досі сповненого туги та скорботи серця. Сторінки життя Ліванского святого Шарбеля мають бути прикладом для наслідування для кожного християнина, адже св. Шарбель з дитинства прагнув до самітницького стражденного життя в монастирі заради безмежної відданості і прославляння Творця.
Автор книги –Анатолій Борисович Баюканський є редактором російської газети про народну медицину «Лекарь.». Він невимушено і ненав’язливо оповідає про свою подорож в Ліван до “Оазису святого Шарбеля в Аннайському монастирі», де найвідоміший святий минулого століття навіть після смерті дарує паломникам всього світу чудесні зцілення від недуг і понині творить дива, що перебувають за межею людського розуміння. На прохання численних читачів з усіх частин Росії, Казахстану, Білорусії, автор привіз в Ліван для освячення біля нетлінних останків багато зворушливих листів- прохань заступництва та допомоги, а також подяки за зцілення у святого феномен якого є загадкою для теологів – Богословів впродовж десятків років.
Факти чудотворного зцілення паломників від онкологічних недуг, катаракти і навіть паралічу є документально підтверджені лікарями Лівану, Сирії, Росії, Франції та Америки і стали підставою канонізації святого Шарбеля у Ватикані у 1965 році. В книзі подано лише достовірні факти з листів читачів, що на власному досвіді відчули неймовірні здібності чудотворця.
Придбавши це видання навіть скептично налаштовані читачі замисляться і можливо змінять думку, оскільки в книзі є спеціальне зображення святого з частинкою коштовних дарів – землі з могили чудотворця і шматочком тканини його одягу освяченого олією з краплинкою цілющої цукровиці нетлінного тіла. За свідченнями понад 700 тисяч очевидців, прикладаючи чудотворне зображення до уражених хворобою частин тіла можна зцілитися, якщо беззастережно віриш Господу. Адже в Біблії сказано: «І сказав Ісус, моліться, і станеться за вашою вірою»…
8.03.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Как выйти из конфликта без драки?"
• Перейти на сторінку •
"В чому секрет популярності детектива Перрі Мейсона?!"
• Перейти на сторінку •
"В чому секрет популярності детектива Перрі Мейсона?!"
Про публікацію
