Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.21
21:45
Люблю дитячі голоси,
Де правих і неправих не існує,
Бо в річище одне зливаються усі,
Де фінал спірок - руки на плечі,
Щирі обійми, скріплені сміхом.
А як не терпиться довести правоту кулаками,
Того приборкують силою до пам’яті.
…Пригадую своє дитин
Де правих і неправих не існує,
Бо в річище одне зливаються усі,
Де фінал спірок - руки на плечі,
Щирі обійми, скріплені сміхом.
А як не терпиться довести правоту кулаками,
Того приборкують силою до пам’яті.
…Пригадую своє дитин
2026.02.21
18:46
Мені хоча б одну розмову,
Єдиний вечір нам на двох!
Щоб написавши епілог,
Я все сказав, моя Любове!
Псує дорогу кольорову
Байдужості отруйний смог.
Мені хоча б одну розмову,
Єдиний вечір нам на двох!
Щоб написавши епілог,
Я все сказав, моя Любове!
Псує дорогу кольорову
Байдужості отруйний смог.
Мені хоча б одну розмову,
2026.02.21
15:17
Мова змучена, та не зраджена.
Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумк
Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумк
2026.02.21
14:28
Експерт на експерті…
Брехня на брехні.
Нескорені вперті
Зросли у вогні…
Проплачено з крові
Майбутнє картин,
Де хвилі Дніпрові,
Де Матір і Син.
Брехня на брехні.
Нескорені вперті
Зросли у вогні…
Проплачено з крові
Майбутнє картин,
Де хвилі Дніпрові,
Де Матір і Син.
2026.02.21
13:50
Вона не просто звук, не просто певні знаки,
А сила роду, велич і вогонь любові.
Це шепіт трав, це крик відваги, розквіт маків
Що крізь віки несли нам пращури у мові.
Вона - як теплий з печі хліб, що пахне домом,
Як - перша ніжна пісня, що співала м
А сила роду, велич і вогонь любові.
Це шепіт трав, це крик відваги, розквіт маків
Що крізь віки несли нам пращури у мові.
Вона - як теплий з печі хліб, що пахне домом,
Як - перша ніжна пісня, що співала м
2026.02.21
12:55
Позаростали чагарем стежки,
барвінком устелилися дороги
і вулиці околиць, по яких
поза ярами через байраки
пішло моє дитинство босоноге
шукати щастя більше як було
у затишку ошатного подвір’я,
куди жар-птиця уронила пір’я,
барвінком устелилися дороги
і вулиці околиць, по яких
поза ярами через байраки
пішло моє дитинство босоноге
шукати щастя більше як було
у затишку ошатного подвір’я,
куди жар-птиця уронила пір’я,
2026.02.21
11:27
Потрапити під дощ, під вістря тихих крапель,
Померти й народитись для бурь і потрясінь.
Поставити в літописі вже остаточну краплю,
Яка вартує тисяч знеславлених зусиль.
Потрапити під дощ, в оновлення і свіжість,
Очиститись від скверни забріхан
Померти й народитись для бурь і потрясінь.
Поставити в літописі вже остаточну краплю,
Яка вартує тисяч знеславлених зусиль.
Потрапити під дощ, в оновлення і свіжість,
Очиститись від скверни забріхан
2026.02.21
10:28
Чи гостей незваних тіні,
чи примари за вікном...
Ніч зійшла із височіні
оксамитовим рядном.
В грудях серце дрібно гупа,
мить – і вискочить ось-ось.
Задрижав небесний купол,
мов його хитає хтось.
чи примари за вікном...
Ніч зійшла із височіні
оксамитовим рядном.
В грудях серце дрібно гупа,
мить – і вискочить ось-ось.
Задрижав небесний купол,
мов його хитає хтось.
2026.02.21
10:25
Невдовзі ранок... До світання
очей склепити не вдалось.
Погасла зіронька остання,
запіють півні вже ось-ось.
Палають у каміні дрова,
мигтить у сутінках стіна,
а за вікном передранкова,
очей склепити не вдалось.
Погасла зіронька остання,
запіють півні вже ось-ось.
Палають у каміні дрова,
мигтить у сутінках стіна,
а за вікном передранкова,
2026.02.21
10:23
Томливе безсоння зі мною зжилось,
я марно його не тривожу.
Турботливо ніч присипляє когось,
а я все заснути не можу.
До мли крижаної прикутий рядком,
нікуди від себе не зрушу,
а тиша рапавим сухим язиком
я марно його не тривожу.
Турботливо ніч присипляє когось,
а я все заснути не можу.
До мли крижаної прикутий рядком,
нікуди від себе не зрушу,
а тиша рапавим сухим язиком
2026.02.21
03:10
Життя кінчається, життя.
Останні дні біжать у Лету.
У вир гіркого небуття,
Прощальне соло для поета -
Життя кінчається, життя.
Життя кінчається, життя,
З дитинства був слабкий, плаксивий.
Останні дні біжать у Лету.
У вир гіркого небуття,
Прощальне соло для поета -
Життя кінчається, життя.
Життя кінчається, життя,
З дитинства був слабкий, плаксивий.
2026.02.20
22:58
уйло лишається .уйлом
Хоч осипай його зірками.
Де треба діяти умом,
Воно махає кулаками.
Хоч осипай його зірками.
Де треба діяти умом,
Воно махає кулаками.
2026.02.20
21:37
Отіс пішов до Бога
Поспіваю я за нього
Дівчино, що вибрана у бордове
Отіс пішов до Бога
Еге, обернись повільно
Спробуй іще, гадаючи, де
Це є легко, пробуй-но ще
Поспіваю я за нього
Дівчино, що вибрана у бордове
Отіс пішов до Бога
Еге, обернись повільно
Спробуй іще, гадаючи, де
Це є легко, пробуй-но ще
2026.02.20
20:47
Розтеклась пітьма навкруг –
час плететься тихим кроком,
і ліхтар, як давній друг,
хитрувато блима оком.
Колихаються дроти
в жовтім світлі мимоволі,
і хмаринам животи
час плететься тихим кроком,
і ліхтар, як давній друг,
хитрувато блима оком.
Колихаються дроти
в жовтім світлі мимоволі,
і хмаринам животи
2026.02.20
20:43
Морозна ніч. На небі зорі.
І сніг рипить. І спить майдан.
І ліхтарів огні прозорі,
й сніжинок пристрасний канкан.
І тишина. І пес не лає.
Ідеш собі, лиш рип та рип...
І білим полиском палає
ошаття зледенілих лип.
І сніг рипить. І спить майдан.
І ліхтарів огні прозорі,
й сніжинок пристрасний канкан.
І тишина. І пес не лає.
Ідеш собі, лиш рип та рип...
І білим полиском палає
ошаття зледенілих лип.
2026.02.20
20:34
О цей чванливий теплий грудень!
Тремтить небес рябе сукно,
десь потай бавиться у гру день,
а сутінь суне у вікно.
Уже виблискують зірниці,
злітають іскри золоті
і жовті місяця зіниці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Тремтить небес рябе сукно,
десь потай бавиться у гру день,
а сутінь суне у вікно.
Уже виблискують зірниці,
злітають іскри золоті
і жовті місяця зіниці
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Загадка найвідомішого святого ХХ століття!
Автор книги –Анатолій Борисович Баюканський є редактором російської газети про народну медицину «Лекарь.». Він невимушено і ненав’язливо оповідає про свою подорож в Ліван до “Оазису святого Шарбеля в Аннайському монастирі», де найвідоміший святий минулого століття навіть після смерті дарує паломникам всього світу чудесні зцілення від недуг і понині творить дива, що перебувають за межею людського розуміння. На прохання численних читачів з усіх частин Росії, Казахстану, Білорусії, автор привіз в Ліван для освячення біля нетлінних останків багато зворушливих листів- прохань заступництва та допомоги, а також подяки за зцілення у святого феномен якого є загадкою для теологів – Богословів впродовж десятків років.
Факти чудотворного зцілення паломників від онкологічних недуг, катаракти і навіть паралічу є документально підтверджені лікарями Лівану, Сирії, Росії, Франції та Америки і стали підставою канонізації святого Шарбеля у Ватикані у 1965 році. В книзі подано лише достовірні факти з листів читачів, що на власному досвіді відчули неймовірні здібності чудотворця.
Придбавши це видання навіть скептично налаштовані читачі замисляться і можливо змінять думку, оскільки в книзі є спеціальне зображення святого з частинкою коштовних дарів – землі з могили чудотворця і шматочком тканини його одягу освяченого олією з краплинкою цілющої цукровиці нетлінного тіла. За свідченнями понад 700 тисяч очевидців, прикладаючи чудотворне зображення до уражених хворобою частин тіла можна зцілитися, якщо беззастережно віриш Господу. Адже в Біблії сказано: «І сказав Ісус, моліться, і станеться за вашою вірою»…
8.03.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Загадка найвідомішого святого ХХ століття!
Відгук на книгу Анатолія Баюканського «Феномен святого Шарбеля або причетність до дива» К.: «Лотос» 2012 – 278 с.
Так трапилось, що я прочитав книжку «Феномен святого Шарбеля» російського письменника Анатолія Баюканського у дуже важкий період свого життя, відразу після втрати бабусі, яка постійно мені допомагала і, по суті присвятила мені та моїм рідним своє життя… Природньо, що після надзвичайно сильного емоційного стресу, моя стривожена душа потребувала бодай незначного заспокоєння. Саме тому ця повчальна книга стала своєрідними «ліками» для мого досі сповненого туги та скорботи серця. Сторінки життя Ліванского святого Шарбеля мають бути прикладом для наслідування для кожного християнина, адже св. Шарбель з дитинства прагнув до самітницького стражденного життя в монастирі заради безмежної відданості і прославляння Творця.
Автор книги –Анатолій Борисович Баюканський є редактором російської газети про народну медицину «Лекарь.». Він невимушено і ненав’язливо оповідає про свою подорож в Ліван до “Оазису святого Шарбеля в Аннайському монастирі», де найвідоміший святий минулого століття навіть після смерті дарує паломникам всього світу чудесні зцілення від недуг і понині творить дива, що перебувають за межею людського розуміння. На прохання численних читачів з усіх частин Росії, Казахстану, Білорусії, автор привіз в Ліван для освячення біля нетлінних останків багато зворушливих листів- прохань заступництва та допомоги, а також подяки за зцілення у святого феномен якого є загадкою для теологів – Богословів впродовж десятків років.
Факти чудотворного зцілення паломників від онкологічних недуг, катаракти і навіть паралічу є документально підтверджені лікарями Лівану, Сирії, Росії, Франції та Америки і стали підставою канонізації святого Шарбеля у Ватикані у 1965 році. В книзі подано лише достовірні факти з листів читачів, що на власному досвіді відчули неймовірні здібності чудотворця.
Придбавши це видання навіть скептично налаштовані читачі замисляться і можливо змінять думку, оскільки в книзі є спеціальне зображення святого з частинкою коштовних дарів – землі з могили чудотворця і шматочком тканини його одягу освяченого олією з краплинкою цілющої цукровиці нетлінного тіла. За свідченнями понад 700 тисяч очевидців, прикладаючи чудотворне зображення до уражених хворобою частин тіла можна зцілитися, якщо беззастережно віриш Господу. Адже в Біблії сказано: «І сказав Ісус, моліться, і станеться за вашою вірою»…
8.03.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Как выйти из конфликта без драки?"
• Перейти на сторінку •
"В чому секрет популярності детектива Перрі Мейсона?!"
• Перейти на сторінку •
"В чому секрет популярності детектива Перрі Мейсона?!"
Про публікацію
