А демос чорнокрилий, у пошуках наживи, ширяє над кордоном
Все над межею, ласий до чужих ресурсів - в стежка’х народовладдя
Процентне співвідношення земного і надзе’много засвітлене хаосом
І сліпота глуха у темряві настала - від загального ментального безладдя

Прийшла вона – пора прозріння збирати зорепад
Що, ще коло’ситься хлібними полями під ногами
На ременях безпеки звисає словесний вогнепал
У жилах неба з правди, з божого рілля - жнива настали

Ще за дідів розвінчена завивка антиподів у скронях стереотипності
Увіковічена в рукописах тих літопи’сців - хліборобськими руками
Лобістами, те недолуге зомбування – вразливої психічної свідомості
Розвіється назавжди, і зникне – не витатиме над рідними степами

Розкуті волею й закуті ми словами грішних душ
Блукання в буденних лабіринтах толерантності
І нашу совість переплітає лиш один небесний вуж
Що є творцем чеснот і не приводить до абсурдності

Ми мали чудове вміння виживати, потім просто навчились жити
В гармонії прозорої взаємності страшних стихій та дикої природи
Початок – були пристосуванці, далі навчились бога ми молити
Освоївши найпримітивніші ази самих себе та інших поважати

Так пошануймо ж наших пра-пра-праотців етнічного коріння
Що зберегли для нас таку можливість наразі вибирати
Із переваг пропорцій матеріального і духовного люденіння
Лад навести в нашій голові - без всяких докорів сумління