ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 Я - амазонка! (пародія)

Галина Михайлик

Я – королева! І ходжу – як хочу:
направо, вліво, прямо, навскоси…
Ну, себто, «ферзь», кажу «фе» завше в очі.
В моїх – Тобі не бачити сльози…

Так, королева - не пішак розмінний,
безвольний рокірований король,
на дошці й у житті - фігура незамінна,
без дубляжу і... вирішальна роль...

Життєва гра? Клітинки чорні, білі…
Однакова їх кількість, і фігур…
Я – біла королева. І до цілі
все чорне на коні перестрибну!...

http://maysterni.com/publication.php?id=89138

Образ твору Я – амазонка! Себто – войовнича!
Ніхто не загнузда мого коня.
І кожному прямісінько в обличчя
скажу я «фе». А решта все – фігня.

Наліво чи праворуч я подамся,
а часом, може, навіть навскоси -
ти, пішаку, даремно закохався:
для тебе я не видушу й сльози.

Таке життя… І ти якийсь ніякий…
А я – поглянь – живу без дубляжу.
Перестрибну через фігуру всяку
бо роллю амазонки дорожу!..

10.04.2013




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-10 15:01:27
Переглядів сторінки твору 3751
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.310 / 5.5  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.818
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 15:07:30 ]
З усмішкою, Галю, і сподіванням на взаємний усміх!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 15:27:26 ]
Ну це ж треба! Яка блискавична у Вас реакція! Регочу досі!))))
Коли публікувала свій вірш, то десь в глибині душі було відчуття, що це так собі не минеться, але що так миттєво може бути пародія - то просто фантастика!
Дуже дякую, пане Квіто...Мирославе ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 16:00:56 ]
Тішуся, що чую регіт амазонки!!! Гарний твір викликає блискавичну реакцію! А на роль "амазонки" надихнув новий образ авторки (щоправда без коня)на фоні світанкового чи призахідного сонця.)))
(доведеться написати щось "травневе", бо Квіто... вже майже друге моє ім'я:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 15:52:59 ]
Достойний вірш вибрали для пародії. А тому - вдалося! Вітаю.
Я б тільки звернувся "пішаче". За аналогією до "козаче", "чуваче", "будяче" тощо.
Отож - "А ти, пішаче, марно закохався..."
Не беріть, пане Мирославе, близько до серця мою пораду, краще до розуму. Он навіть на Сонці...
Щиро, Ан. Крил.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 16:09:02 ]
Дякую! Вірш справді достойний.
Гарно звучить і "козаче" і "чуваче", а от словник хоче для слів "пішак", "малюк" іншого кличного відмінка. Щоправда, навіть на Сонці...:)))
Взаємно щиро!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-10 16:49:23 ]
Таке життя… І ти якийсь ніякий…
А я – поглянь – живу без дубляжу.
Перестрибну через фігуру всяку
бо роллю амазонки дорожу!..

Узагалі супер!)))

Мирославе, юнакам би стільки енергії, як у Вас!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 20:03:45 ]
А хто нам дає цю енергію? Правильно, ви - жінки!
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-10 16:49:40 ]
Людина , з такою доброю
усмішкою, може писати
тільки добрі пародії.
Дуже гарно і весело!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 20:08:59 ]
Наша ПМ-івська історія знає й інші випадки. Усе залежить від твору, який пародіюється, та від особи автора оригіналу (має чи не має почуття гумору).
Дякую за "гарно і весело"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 17:35:15 ]
не амазонка я й не войовнича,
і просто я не маю і коня,
та понад все свободи вогневище,
а я тому у попелі, біда……………:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 20:11:12 ]
Теж непогано...:)

Дякую за власну інтерпретацію-імпровізацію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 20:28:48 ]
Зайшла до Вас і... вихлюпнула думки сьогоденні, так співпало, дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-10 18:35:28 ]
Хоч біла королева наче й бистра,
Та не перестрибнула пародиста!:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 20:14:28 ]
...зате звернула на себЕ увагу
і пародисту додала наснаги...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-04-11 00:28:04 ]
З цим кличним відмінком справжня біда. Де 2 українці - там 3 партії. В кожного освіченого українця своя граматика. Можна звертатись "Олегу" (так рекомендує граматика) й "Олеже" (так звертаються в діаспорі, так менше рекомендують). Але Олегів я кличу лише "Олеже". Є "Ігорю" - так грамотно. Й "Ігоре" - безграмотність перемогла, і тепер уже можна й так казати...
Дуже я хотів би побачити той словник, який до малят звертається "малюку"... Бр-р!
Щиро, з повагою і без іронії, Ан. Крил.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-11 08:12:56 ]
Так, це правда – однозначності у багатьох випадках немає, на жаль. Так, наприклад, знаний мовознавець Борис Антоненко-Давидович вважав, що звертання «Олеже» має застосовуватися у контексті історичних творів, а в сучасному мовленні потрібно застосовувати форму «Олегу», як говорить Правопис. Така ж позиція, якщо не помиляюся, і в Олександра Пономаріва.
Від звертання «малюку» я теж не в захваті, однак, для прикладу, Інтегрована лексикографічна система «Словники України» 3.2 (електронна версія) вказує саме на таку форму:
________________________________________
відмінок однина множина
називний малю́к малюки́
родовий малюка́ малюкі́в
давальний малюко́ві, малюку́ малюка́м
знахідний малюка́ малюкі́в
орудний малюко́м малюка́ми
місцевий на/у малюко́ві, малюку́ на/у малюка́х
кличний малюку́ малюки́

Без претензій, з повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-11 14:19:16 ]
Гарна Муза надихає на гарні пародії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-12 08:42:31 ]
...Жаданий доторк Музи до руки.
Чи до чола. Чи до душі естета.
Присутність Музи освіжа думки,
Як темінь ночі осява комета.

Цей подих Музи. Цей безцінний дар —
Поетові, співцеві, музиканту.
Він роздуває у нетлінний жар
Тендітну іскру Божого таланту.
:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-04-12 08:19:49 ]
Приплив доброго настрою, оптимізму і усмішки.
Гарно ся вдало!!!!! Галинка ж теж -молодець!!!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-12 08:48:09 ]
І Галинка -молодець,
і гарно ся вдало,
випив чарочку б за те
й закусив би м салом !:)
(якби не піст)