ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші

 * * *




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-21 16:48:05
Переглядів сторінки твору 4643
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.249 / 6.5  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-21 17:05:43 ]
Який вірш! Яке закінчення!!! Браво!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 18:48:06 ]
Володю, які емоції!) Мені дуже приємно!
Я давненько на цей вірш поглядала, кінцівка також зачепила...)))
Спасибі-спасибі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 17:12:04 ]
Справжній біль, який породжує справжню поезію у такого майстра, як Іван Низовий. Дійсно, браво!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 18:49:43 ]
Ваша правда, Олександре, справжній біль...
Дуже Вам вдячна за такий відгук!!! Дуже!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 17:38:03 ]
Які тут філозофські думки Пана ІвАна... Суть, суть доповнює, на стжках життя...А все звучить, як пісня не співАна. В рядках глибінь віри. Нема там сміття.
Чим більше читаю віршів Пана Івана, тим більшим і більшим стаю Його ФАНОМ.
Тут вповні погоджуюся з Паном Володимиром.
Кланяюсь Вам низенько, Покійний Іване.
З повагою Василь Шляхтич

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 18:53:56 ]
Пане Василю, дорогий мій, я щаслива, що в тата є такий прихильник...
Я Вам безмежно вдячна за такі слова!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-21 17:55:40 ]
Сула - ріка мого дитинства. Тому цей біль - і мій.
На Сумщині красивішої ріки немає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 18:59:56 ]
Валюшо, як би тато радів, що у Вас із ним є такий зв"язок! Мені страшенно приємно дізнатися, що Ваше дитинство проходило на Сумщині, що його священна Сула - це Ваша Сула!
Якщо, Валю, у Вас буде бажання й час... я кинула без афішування ще кілька віршів на цю тему.
Спасибі Вам!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-04-21 22:10:40 ]
Дуже почуттєво, щемно і майстерно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 22:46:27 ]
Іваночку, привіт! Рада бачити )))
Щиро дякую за увагу до цього вірша і такий душевний відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володя Криловець (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 22:45:15 ]
Про тебе, вже нічийну, розкажу.
Й вони – повірять, і твої сліди
Позначать на своїй чуттєвій карті,
А якщо ж ні...
Тоді вони не варті,
Суло... твоєї... мертвої... води...

Прекрасна поезія, актуальна й болюча тема.
Я не бачив Сули, але знаю, що "славних прадідів великих правнуки погані" скрізь добряче "наслідили".
Вражаюче закінчення вірша І. Низового нагадало суголосні рядки дочки Ліни Костенко - Оксани Пахльовської:
Приходив князь, хотів киян хрестити,
Та... мертвою була уже вода.

Зі щирим захопленням, Ан. Криловець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 22:54:58 ]
Ой "наслідили"... А колись це була оаза:

Село. Сула. Зверну направо,
Де понад грейдером поля
Сміються зелено, жовтаво
І зовсім зблизька, й звіддаля.
Проїду Печище. Під гору
Біжать коров’ячі стежки
В пахучу, сонячну, простору
Долину рідної ріки.
А ось і Марківка. Оаза
Моїх донбаських снів і мрій.
Умить народжується фраза
Така, що Божечку ж ти мій!
Упало серце, покотилось,
Мов живчик-м’ячик по соші...
Забилось. Ледве не розбилось...
Сміється-плаче від душі...

Я втіщена Вашим відгуком, Анатолію!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 22:55:51 ]
втішена )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-21 22:58:09 ]
Який біль.Які почуття. Яка висока майстерність! Не може не оцінити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 23:22:34 ]
Світланко, я радію, що вірш так припав до душі.
Щиро вдячна за емоційність!!!

Я просто заблокувала оцінювання цього вірша.
Можу розблокувати, якщо дуже хочеться оцінити...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-23 22:20:46 ]
не може= не можу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-22 02:03:35 ]
Зболено і правдиво... Кожному б - таке ставлення до рідного краю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-22 17:08:41 ]
Спасибі велике, Миросю, за ці слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-22 08:36:43 ]
Нема потрібних слів. Титани поезії є і Ваш батько серед них.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-22 17:16:33 ]
Олександре, я Вам дуже вдячна за таке сприйняття Низового...
Мені бракує зараз слів, щоби це передати...