ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.05.21 18:45
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.

Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь

Євген Федчук
2026.05.21 18:04
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість

Вячеслав Руденко
2026.05.21 16:00
У сьогодні про тишу прошу -
Знак згори мені–чапля північна,
Світ давно у знемозі двобічній,
Двері в пекло відкриті дощу.

Заплети довгі коси весні!
Вже закінчене справжнє минуле,
Деградує лискуче поснуле,

Артур Курдіновський
2026.05.21 13:39
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"

Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -

Сергій Губерначук
2026.05.21 12:48
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.

На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –

Борис Костиря
2026.05.21 12:45
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.

Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,

Юрій Гундарів
2026.05.21 09:41
Сьогодні - Всесвітній день вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!

По ночах небо геть червоне,

Ірина Вовк
2026.05.21 09:06
Тут спочиває Той, хто зводив храми на руїнах власного серця. Князь, що тримав небо над Руссю, поки його власна земля йшла з-під ніг у глибини річкові. Ліворуч від нього – Любава, тиха течія його юності, що втопила в собі його перші сни. Вона – жива

С М
2026.05.20 20:20
Раптом одчуєш як минає це життя
Порух рук моторніше за усвідомлення
Ті ґенерації моїх непережитих мрій
Що я надіюся зустріти поки рухи не зносив
І жити щоби видіти світання на зорі

Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що відч

Костянтин Ватульов
2026.05.20 17:04
Щастя — найневизначеніша і найдорожча річ у світі.
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і

Вячеслав Руденко
2026.05.20 16:36
В довгій тиші - відьми,миші,
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …

Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні

Ірина Вовк
2026.05.20 12:04
БІЛИЙ САРКОФАГ: НІЧ НА СТРІТЕННЯ ДЛЯ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА На схилі віку, коли вишгородські вітри стали надто холодними, Ярослав сів на березі свого життя, де зустрілися дві стихії: Любов і Мудрість. Перед його внутрішнім зором, мов у мутних водах Дніпра,

Борис Костиря
2026.05.20 11:33
О першій ночі я не сплю.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.

Тетяна Левицька
2026.05.20 10:42
Розілляла ніч каву розчинну
на долівку вугільних небес.
Ти не бійся, моя серпантинна,
обіцяю, тебе не покину...
Знову лячно? Нехай йому грець!

Та хіба ти не звикла до струсів,
потрясінь і ударів судьби?

Артур Сіренко
2026.05.19 18:03
Люди запилених перехресть
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити

Артур Курдіновський
2026.05.19 16:26
Навколо - тепло, а у серці - темно.
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...

Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші

 * * *




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-21 16:48:05
Переглядів сторінки твору 5339
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.249 / 6.5  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-21 17:05:43 ]
Який вірш! Яке закінчення!!! Браво!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 18:48:06 ]
Володю, які емоції!) Мені дуже приємно!
Я давненько на цей вірш поглядала, кінцівка також зачепила...)))
Спасибі-спасибі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 17:12:04 ]
Справжній біль, який породжує справжню поезію у такого майстра, як Іван Низовий. Дійсно, браво!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 18:49:43 ]
Ваша правда, Олександре, справжній біль...
Дуже Вам вдячна за такий відгук!!! Дуже!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 17:38:03 ]
Які тут філозофські думки Пана ІвАна... Суть, суть доповнює, на стжках життя...А все звучить, як пісня не співАна. В рядках глибінь віри. Нема там сміття.
Чим більше читаю віршів Пана Івана, тим більшим і більшим стаю Його ФАНОМ.
Тут вповні погоджуюся з Паном Володимиром.
Кланяюсь Вам низенько, Покійний Іване.
З повагою Василь Шляхтич

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 18:53:56 ]
Пане Василю, дорогий мій, я щаслива, що в тата є такий прихильник...
Я Вам безмежно вдячна за такі слова!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-21 17:55:40 ]
Сула - ріка мого дитинства. Тому цей біль - і мій.
На Сумщині красивішої ріки немає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 18:59:56 ]
Валюшо, як би тато радів, що у Вас із ним є такий зв"язок! Мені страшенно приємно дізнатися, що Ваше дитинство проходило на Сумщині, що його священна Сула - це Ваша Сула!
Якщо, Валю, у Вас буде бажання й час... я кинула без афішування ще кілька віршів на цю тему.
Спасибі Вам!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-04-21 22:10:40 ]
Дуже почуттєво, щемно і майстерно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 22:46:27 ]
Іваночку, привіт! Рада бачити )))
Щиро дякую за увагу до цього вірша і такий душевний відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володя Криловець (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 22:45:15 ]
Про тебе, вже нічийну, розкажу.
Й вони – повірять, і твої сліди
Позначать на своїй чуттєвій карті,
А якщо ж ні...
Тоді вони не варті,
Суло... твоєї... мертвої... води...

Прекрасна поезія, актуальна й болюча тема.
Я не бачив Сули, але знаю, що "славних прадідів великих правнуки погані" скрізь добряче "наслідили".
Вражаюче закінчення вірша І. Низового нагадало суголосні рядки дочки Ліни Костенко - Оксани Пахльовської:
Приходив князь, хотів киян хрестити,
Та... мертвою була уже вода.

Зі щирим захопленням, Ан. Криловець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 22:54:58 ]
Ой "наслідили"... А колись це була оаза:

Село. Сула. Зверну направо,
Де понад грейдером поля
Сміються зелено, жовтаво
І зовсім зблизька, й звіддаля.
Проїду Печище. Під гору
Біжать коров’ячі стежки
В пахучу, сонячну, простору
Долину рідної ріки.
А ось і Марківка. Оаза
Моїх донбаських снів і мрій.
Умить народжується фраза
Така, що Божечку ж ти мій!
Упало серце, покотилось,
Мов живчик-м’ячик по соші...
Забилось. Ледве не розбилось...
Сміється-плаче від душі...

Я втіщена Вашим відгуком, Анатолію!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 22:55:51 ]
втішена )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-21 22:58:09 ]
Який біль.Які почуття. Яка висока майстерність! Не може не оцінити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-21 23:22:34 ]
Світланко, я радію, що вірш так припав до душі.
Щиро вдячна за емоційність!!!

Я просто заблокувала оцінювання цього вірша.
Можу розблокувати, якщо дуже хочеться оцінити...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-23 22:20:46 ]
не може= не можу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-22 02:03:35 ]
Зболено і правдиво... Кожному б - таке ставлення до рідного краю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-22 17:08:41 ]
Спасибі велике, Миросю, за ці слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-22 08:36:43 ]
Нема потрібних слів. Титани поезії є і Ваш батько серед них.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-22 17:16:33 ]
Олександре, я Вам дуже вдячна за таке сприйняття Низового...
Мені бракує зараз слів, щоби це передати...