
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.13
22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
2025.10.13
20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.
Так гармонійно , безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.
Так гармонійно , безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
2025.10.13
06:56
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний
2025.10.13
04:09
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес
2025.10.12
22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
2025.10.12
19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
2025.10.12
19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
2025.10.12
14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
2025.10.12
12:11
…ти, власне, хто? Ти хто такий
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.
2025.10.11
22:57
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.
2025.10.11
22:10
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає
2025.10.11
20:45
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!
Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!
Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...
2025.10.11
17:55
Першу людину створив Бог,
і цією людиною була жінка,
яка природно, можливо від Бога,
народила сина ( ребро Адама тут ні до чого).
Згодом поміж батьком і сином
виникла суперечка.
Син став анти Богом,
тобто Сатаною.
Між ними і досі іде війна.
2025.10.11
15:50
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста
вічей дім дивацький
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста
вічей дім дивацький
2025.10.11
14:55
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться
2025.10.11
14:36
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця XXXIII
1.
рані свіжа біблія
солов’я
літанія
у нірвані
білій я
рани рідні
здавнюю
рани ці
розплющення
у бутонах
прикрості
всі гріхи
відпущені
скоро
сонце
виросте
відцвіте
стежиною
сну життя
небачене
небо
опташинене
ще
ніщо не врачено
і
малям
дивується
у старці
похлипує
випиває вулицю
чай тамвайний
з липою
запускає білкою
справ рипуче колесо
проявляє плівкою
все
що поза голосом
2.
із мене
безтілого
щастя
світлом вигорніть
у нірвані
білій я
кров моя
на вигоні
кров моя
не мічена
не суха
охрещена
в ній години
лічені
на любов
приречені
у пригоді
вістонька
Бог цвіте на гілоньках
рані теплі устонька
оживили тілонько
3.
обережно
лілія
не торкай
фарбуюся
у нірвані
білій я
ув утробі
скулюся
підгинаю
крилонька
притуляю
ніженьки
грійся
Божа Силонько
заколишу
ніжненько
4.
фобії і філіії
у душі-чистилищі
у нірвані
білій я
і блакиті
пригорща
вітром
розсипається
тінями
шмагована
а коли намається
падає пластом вона
мов на лапки
бджілоньки
що любов
овеснюють
на мої
прожилоньки
богоперевезення
5.
хмар
хитка флотилія
вище них
невибране
у нірвані
білій я
розпускаюсь
фібрами
відчуваю
людяність
набираю
відстані
де
ще не заплутаний
і за крок
до істини
6.
спить
в мені
бастилія
сповідання
страчених
у нірвані
білій я
зберігаю
бачене
розбавляю
відчай і
стук
по цвяху
молотом
щосекунди
рідшає
затихає
золотом
колами
незнаними
крутиться
минувшина
затяглася
ранами
ширмами
і душами
7.
знаю
є ідилія
за порогом знаного
у нірвані
білій я
оживаю
наново
де
у Бога
слізонька
для веселки
люлечка
кров
не п’є берізоньки
одичіла
вуличка
море
не приластиться
море
сну квітчастого
бо думки
мов ласиці
по нірвані
шастають
24 Квітня, 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця XXXIII

рані свіжа біблія
солов’я
літанія
у нірвані
білій я
рани рідні
здавнюю
рани ці
розплющення
у бутонах
прикрості
всі гріхи
відпущені
скоро
сонце
виросте
відцвіте
стежиною
сну життя
небачене
небо
опташинене
ще
ніщо не врачено
і
малям
дивується
у старці
похлипує
випиває вулицю
чай тамвайний
з липою
запускає білкою
справ рипуче колесо
проявляє плівкою
все
що поза голосом
2.
із мене
безтілого
щастя
світлом вигорніть
у нірвані
білій я
кров моя
на вигоні
кров моя
не мічена
не суха
охрещена
в ній години
лічені
на любов
приречені
у пригоді
вістонька
Бог цвіте на гілоньках
рані теплі устонька
оживили тілонько
3.
обережно
лілія
не торкай
фарбуюся
у нірвані
білій я
ув утробі
скулюся
підгинаю
крилонька
притуляю
ніженьки
грійся
Божа Силонько
заколишу
ніжненько
4.
фобії і філіії
у душі-чистилищі
у нірвані
білій я
і блакиті
пригорща
вітром
розсипається
тінями
шмагована
а коли намається
падає пластом вона
мов на лапки
бджілоньки
що любов
овеснюють
на мої
прожилоньки
богоперевезення
5.
хмар
хитка флотилія
вище них
невибране
у нірвані
білій я
розпускаюсь
фібрами
відчуваю
людяність
набираю
відстані
де
ще не заплутаний
і за крок
до істини
6.
спить
в мені
бастилія
сповідання
страчених
у нірвані
білій я
зберігаю
бачене
розбавляю
відчай і
стук
по цвяху
молотом
щосекунди
рідшає
затихає
золотом
колами
незнаними
крутиться
минувшина
затяглася
ранами
ширмами
і душами
7.
знаю
є ідилія
за порогом знаного
у нірвані
білій я
оживаю
наново
де
у Бога
слізонька
для веселки
люлечка
кров
не п’є берізоньки
одичіла
вуличка
море
не приластиться
море
сну квітчастого
бо думки
мов ласиці
по нірвані
шастають
24 Квітня, 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію