Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.27
00:58
А новина у мене ось яка:
Я бачив сьогодні зяблика!
А зяблик - то ж вам не шпак,
Не стрінеш його просто так!
Значить, щось трапитись має!
Інакше ж воно не буває!
Точно! Трапиться щось, ну їй богу:
Я бачив сьогодні зяблика!
А зяблик - то ж вам не шпак,
Не стрінеш його просто так!
Значить, щось трапитись має!
Інакше ж воно не буває!
Точно! Трапиться щось, ну їй богу:
2026.05.26
21:30
чого ти брате галасуєш
буряковієш із чого
буття воно війна по суті
піт заливаючий чоло
атож-бо ревність і буремність
агресія відкритий код
нічліг неспокій кров даремно
усюдний набрід навіть зброд
буряковієш із чого
буття воно війна по суті
піт заливаючий чоло
атож-бо ревність і буремність
агресія відкритий код
нічліг неспокій кров даремно
усюдний набрід навіть зброд
2026.05.26
21:04
Це святкування, певно, особливе,
Коли нічого ти уже не ждеш.
Де ж той провидець гострий, прозорливий,
Що розпізнає спадахи пожеж
І катаклізми без всіляких меж?
Цей рік новий стрічаєш у тривозі
Під вибухи і напади брехні.
Коли нічого ти уже не ждеш.
Де ж той провидець гострий, прозорливий,
Що розпізнає спадахи пожеж
І катаклізми без всіляких меж?
Цей рік новий стрічаєш у тривозі
Під вибухи і напади брехні.
2026.05.26
19:58
Якийсь таємний хід у всесвіті знайшов він,
Якийсь таємний хід, якийсь таємний лаз,
І ось малює сни в печері вікопомній,
Оскільки він тепер посмертний богомаз.
І ось малює сни, де на горі високій
Стоїть високий храм, пташина зграя в нім
Кружля довкіл
Якийсь таємний хід, якийсь таємний лаз,
І ось малює сни в печері вікопомній,
Оскільки він тепер посмертний богомаз.
І ось малює сни, де на горі високій
Стоїть високий храм, пташина зграя в нім
Кружля довкіл
2026.05.26
17:59
Душа болить, бо я - жива людина.
Відбиток долі - фуга соль мінор.
Я - сам собі жорстокий прокурор,
Ніколи я не жив "наполовину".
Висвітлює мої страшні провини
Останній шлях, зелений коридор.
Душа болить, бо я - жива людина.
Відбиток долі - фуга соль мінор.
Я - сам собі жорстокий прокурор,
Ніколи я не жив "наполовину".
Висвітлює мої страшні провини
Останній шлях, зелений коридор.
Душа болить, бо я - жива людина.
2026.05.26
15:56
Петро Градов (1925-2003; народився в Україні)
Розстатись жінка вирішить –
не треба дорікань.
Розстатись жінка вирішить –
за це її не гань.
В майбуті, – жінка впевнена, –
Розстатись жінка вирішить –
не треба дорікань.
Розстатись жінка вирішить –
за це її не гань.
В майбуті, – жінка впевнена, –
2026.05.26
15:07
Згарище
Сни вже ніколи не збудуться
Час не дійде до краю
Випробуваннями, мудрістю,
Довгим дитинством у зграї,
Труднощями і болями
Під клекотіння лелеки,
Сни вже ніколи не збудуться
Час не дійде до краю
Випробуваннями, мудрістю,
Довгим дитинством у зграї,
Труднощями і болями
Під клекотіння лелеки,
2026.05.26
13:11
Перший сніг шелестить несміливо,
Посрібливши суворі гаї.
Перший сніг так тендітно й пестливо
Полонить невідомі краї.
Іще стільки снігів перебуде
У житті, як на довгім шляху!
Ці сніги, як великі прелюди
Посрібливши суворі гаї.
Перший сніг так тендітно й пестливо
Полонить невідомі краї.
Іще стільки снігів перебуде
У житті, як на довгім шляху!
Ці сніги, як великі прелюди
2026.05.26
12:46
Ще вірують поети й поетеси
у віще слово Велеса і чесно
у чарівні надії юних літ,
що за літами виглядають весни
і що хоча минуле не воскресне,
чекає їх додому їхній світ.
Але омана ця не означає,
що долі барабан усіх єднає.
у віще слово Велеса і чесно
у чарівні надії юних літ,
що за літами виглядають весни
і що хоча минуле не воскресне,
чекає їх додому їхній світ.
Але омана ця не означає,
що долі барабан усіх єднає.
2026.05.26
11:02
і знову дзеркало криве,
що наче лід ховає правду
і перетворює на радість
холодне, штучне, неживе
немов би зле сухозлиття*,
немов форзац на розвороті
шалу облудної турботи
що наче лід ховає правду
і перетворює на радість
холодне, штучне, неживе
немов би зле сухозлиття*,
немов форзац на розвороті
шалу облудної турботи
2026.05.26
09:41
Сум…
Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці.
Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: "Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!".
Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевче
2026.05.26
07:09
Усміхаючись приємно,
Жінка каже дуже чемно,
Що складаю я даремно
Щодо неї схеми темні.
І тому вона не рада
Брати участь в маскараді,
Де я точно буду ладен
Швидко звабити принаду...
Жінка каже дуже чемно,
Що складаю я даремно
Щодо неї схеми темні.
І тому вона не рада
Брати участь в маскараді,
Де я точно буду ладен
Швидко звабити принаду...
2026.05.25
22:16
Анатолій Матвійчук
ПРАВО
У ці часи,
Коли зоря кривава
Скрадається
В задимленій імлі,
ПРАВО
У ці часи,
Коли зоря кривава
Скрадається
В задимленій імлі,
2026.05.25
21:46
я розкусив тебе хома
мені промовив голос пітьми
ти прагнеш те чого нема
та губишся у цьому ритмі
я заперечити не зміг
мені подобається згубне
де жах мене поймає де
своє свінгують мідні труби
мені промовив голос пітьми
ти прагнеш те чого нема
та губишся у цьому ритмі
я заперечити не зміг
мені подобається згубне
де жах мене поймає де
своє свінгують мідні труби
2026.05.25
20:56
Під захеканий безум
Атож, локомотиву грець
Неутомний лузер мчить
Стрімголов у смерть
Іще дійний поршень стертий
Б’є парою назад
Поцупив Чарлі важеля
Годі зупинити поїзд
Атож, локомотиву грець
Неутомний лузер мчить
Стрімголов у смерть
Іще дійний поршень стертий
Б’є парою назад
Поцупив Чарлі важеля
Годі зупинити поїзд
2026.05.25
20:44
Тонкі, стрункі, немов казкові птиці,
що прилетіли з дивних берегів,
в саду розквітли іриси-цариці,
ввібравши барви неба і богів.
Їх пелюстки - то шовк м'який і ніжний,
що трепетно колише вітерець.
Ось - фіолетовий, такий розкішний,
а поруч - білий
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...що прилетіли з дивних берегів,
в саду розквітли іриси-цариці,
ввібравши барви неба і богів.
Їх пелюстки - то шовк м'який і ніжний,
що трепетно колише вітерець.
Ось - фіолетовий, такий розкішний,
а поруч - білий
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.05.14
2026.05.13
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця XXXIII
1.
рані свіжа біблія
солов’я
літанія
у нірвані
білій я
рани рідні
здавнюю
рани ці
розплющення
у бутонах
прикрості
всі гріхи
відпущені
скоро
сонце
виросте
відцвіте
стежиною
сну життя
небачене
небо
опташинене
ще
ніщо не врачено
і
малям
дивується
у старці
похлипує
випиває вулицю
чай тамвайний
з липою
запускає білкою
справ рипуче колесо
проявляє плівкою
все
що поза голосом
2.
із мене
безтілого
щастя
світлом вигорніть
у нірвані
білій я
кров моя
на вигоні
кров моя
не мічена
не суха
охрещена
в ній години
лічені
на любов
приречені
у пригоді
вістонька
Бог цвіте на гілоньках
рані теплі устонька
оживили тілонько
3.
обережно
лілія
не торкай
фарбуюся
у нірвані
білій я
ув утробі
скулюся
підгинаю
крилонька
притуляю
ніженьки
грійся
Божа Силонько
заколишу
ніжненько
4.
фобії і філіії
у душі-чистилищі
у нірвані
білій я
і блакиті
пригорща
вітром
розсипається
тінями
шмагована
а коли намається
падає пластом вона
мов на лапки
бджілоньки
що любов
овеснюють
на мої
прожилоньки
богоперевезення
5.
хмар
хитка флотилія
вище них
невибране
у нірвані
білій я
розпускаюсь
фібрами
відчуваю
людяність
набираю
відстані
де
ще не заплутаний
і за крок
до істини
6.
спить
в мені
бастилія
сповідання
страчених
у нірвані
білій я
зберігаю
бачене
розбавляю
відчай і
стук
по цвяху
молотом
щосекунди
рідшає
затихає
золотом
колами
незнаними
крутиться
минувшина
затяглася
ранами
ширмами
і душами
7.
знаю
є ідилія
за порогом знаного
у нірвані
білій я
оживаю
наново
де
у Бога
слізонька
для веселки
люлечка
кров
не п’є берізоньки
одичіла
вуличка
море
не приластиться
море
сну квітчастого
бо думки
мов ласиці
по нірвані
шастають
24 Квітня, 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця XXXIII
1.рані свіжа біблія
солов’я
літанія
у нірвані
білій я
рани рідні
здавнюю
рани ці
розплющення
у бутонах
прикрості
всі гріхи
відпущені
скоро
сонце
виросте
відцвіте
стежиною
сну життя
небачене
небо
опташинене
ще
ніщо не врачено
і
малям
дивується
у старці
похлипує
випиває вулицю
чай тамвайний
з липою
запускає білкою
справ рипуче колесо
проявляє плівкою
все
що поза голосом
2.
із мене
безтілого
щастя
світлом вигорніть
у нірвані
білій я
кров моя
на вигоні
кров моя
не мічена
не суха
охрещена
в ній години
лічені
на любов
приречені
у пригоді
вістонька
Бог цвіте на гілоньках
рані теплі устонька
оживили тілонько
3.
обережно
лілія
не торкай
фарбуюся
у нірвані
білій я
ув утробі
скулюся
підгинаю
крилонька
притуляю
ніженьки
грійся
Божа Силонько
заколишу
ніжненько
4.
фобії і філіії
у душі-чистилищі
у нірвані
білій я
і блакиті
пригорща
вітром
розсипається
тінями
шмагована
а коли намається
падає пластом вона
мов на лапки
бджілоньки
що любов
овеснюють
на мої
прожилоньки
богоперевезення
5.
хмар
хитка флотилія
вище них
невибране
у нірвані
білій я
розпускаюсь
фібрами
відчуваю
людяність
набираю
відстані
де
ще не заплутаний
і за крок
до істини
6.
спить
в мені
бастилія
сповідання
страчених
у нірвані
білій я
зберігаю
бачене
розбавляю
відчай і
стук
по цвяху
молотом
щосекунди
рідшає
затихає
золотом
колами
незнаними
крутиться
минувшина
затяглася
ранами
ширмами
і душами
7.
знаю
є ідилія
за порогом знаного
у нірвані
білій я
оживаю
наново
де
у Бога
слізонька
для веселки
люлечка
кров
не п’є берізоньки
одичіла
вуличка
море
не приластиться
море
сну квітчастого
бо думки
мов ласиці
по нірвані
шастають
24 Квітня, 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
