ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.11
19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х
2025.11.11
18:09
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.
І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.
І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине
2025.11.11
18:05
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише
2025.11.11
16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.
2025.11.11
10:20
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…
2025.11.11
10:11
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.
2025.11.11
10:04
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.
Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.
Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,
2025.11.11
06:57
Артур Курдіновський
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
2025.11.10
23:45
Осінній день, осінній день,
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.
Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.
Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі
2025.11.10
22:37
Щоб троянди рук твоїх не зранили,
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?
Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?
Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –
2025.11.10
22:14
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
2025.11.10
22:07
Голів трьох щодня, щогодини
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.
Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.
Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –
2025.11.10
19:15
Із Йосипа Бродського (1940-1996)
1
Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.
1
Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.
2025.11.10
17:28
І знову рана. Знову шрам.
В душі нема живого місця.
Ось так, повіривши словам,
Благословив осіннє листя.
Гортаю вкотре записник
У марних пошуках кохання,
Бо за інерцією звик
В душі нема живого місця.
Ось так, повіривши словам,
Благословив осіннє листя.
Гортаю вкотре записник
У марних пошуках кохання,
Бо за інерцією звик
2025.11.10
16:26
Як по росяній траві йде дівча.
На голові несе глечик молока.
Співа з птаством – не змовка.
А ще так собі мудрує:
«Ось як грошики вторгую,
То сьогодні ж, до обіду,
Куплю крашанок в сусіда.
Треба трішки почекать
На голові несе глечик молока.
Співа з птаством – не змовка.
А ще так собі мудрує:
«Ось як грошики вторгую,
То сьогодні ж, до обіду,
Куплю крашанок в сусіда.
Треба трішки почекать
2025.11.10
15:48
Ішов дорогою,
де терня звідусюди
на крок дивилося
в ті босоногі, вбогі дні...
Не дав Тобі я поцілунку,
як Іуда,
а як розбійнику -
ще сповідатися мені.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...де терня звідусюди
на крок дивилося
в ті босоногі, вбогі дні...
Не дав Тобі я поцілунку,
як Іуда,
а як розбійнику -
ще сповідатися мені.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця XXXIII
1.
рані свіжа біблія
солов’я
літанія
у нірвані
білій я
рани рідні
здавнюю
рани ці
розплющення
у бутонах
прикрості
всі гріхи
відпущені
скоро
сонце
виросте
відцвіте
стежиною
сну життя
небачене
небо
опташинене
ще
ніщо не врачено
і
малям
дивується
у старці
похлипує
випиває вулицю
чай тамвайний
з липою
запускає білкою
справ рипуче колесо
проявляє плівкою
все
що поза голосом
2.
із мене
безтілого
щастя
світлом вигорніть
у нірвані
білій я
кров моя
на вигоні
кров моя
не мічена
не суха
охрещена
в ній години
лічені
на любов
приречені
у пригоді
вістонька
Бог цвіте на гілоньках
рані теплі устонька
оживили тілонько
3.
обережно
лілія
не торкай
фарбуюся
у нірвані
білій я
ув утробі
скулюся
підгинаю
крилонька
притуляю
ніженьки
грійся
Божа Силонько
заколишу
ніжненько
4.
фобії і філіії
у душі-чистилищі
у нірвані
білій я
і блакиті
пригорща
вітром
розсипається
тінями
шмагована
а коли намається
падає пластом вона
мов на лапки
бджілоньки
що любов
овеснюють
на мої
прожилоньки
богоперевезення
5.
хмар
хитка флотилія
вище них
невибране
у нірвані
білій я
розпускаюсь
фібрами
відчуваю
людяність
набираю
відстані
де
ще не заплутаний
і за крок
до істини
6.
спить
в мені
бастилія
сповідання
страчених
у нірвані
білій я
зберігаю
бачене
розбавляю
відчай і
стук
по цвяху
молотом
щосекунди
рідшає
затихає
золотом
колами
незнаними
крутиться
минувшина
затяглася
ранами
ширмами
і душами
7.
знаю
є ідилія
за порогом знаного
у нірвані
білій я
оживаю
наново
де
у Бога
слізонька
для веселки
люлечка
кров
не п’є берізоньки
одичіла
вуличка
море
не приластиться
море
сну квітчастого
бо думки
мов ласиці
по нірвані
шастають
24 Квітня, 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця XXXIII
1.рані свіжа біблія
солов’я
літанія
у нірвані
білій я
рани рідні
здавнюю
рани ці
розплющення
у бутонах
прикрості
всі гріхи
відпущені
скоро
сонце
виросте
відцвіте
стежиною
сну життя
небачене
небо
опташинене
ще
ніщо не врачено
і
малям
дивується
у старці
похлипує
випиває вулицю
чай тамвайний
з липою
запускає білкою
справ рипуче колесо
проявляє плівкою
все
що поза голосом
2.
із мене
безтілого
щастя
світлом вигорніть
у нірвані
білій я
кров моя
на вигоні
кров моя
не мічена
не суха
охрещена
в ній години
лічені
на любов
приречені
у пригоді
вістонька
Бог цвіте на гілоньках
рані теплі устонька
оживили тілонько
3.
обережно
лілія
не торкай
фарбуюся
у нірвані
білій я
ув утробі
скулюся
підгинаю
крилонька
притуляю
ніженьки
грійся
Божа Силонько
заколишу
ніжненько
4.
фобії і філіії
у душі-чистилищі
у нірвані
білій я
і блакиті
пригорща
вітром
розсипається
тінями
шмагована
а коли намається
падає пластом вона
мов на лапки
бджілоньки
що любов
овеснюють
на мої
прожилоньки
богоперевезення
5.
хмар
хитка флотилія
вище них
невибране
у нірвані
білій я
розпускаюсь
фібрами
відчуваю
людяність
набираю
відстані
де
ще не заплутаний
і за крок
до істини
6.
спить
в мені
бастилія
сповідання
страчених
у нірвані
білій я
зберігаю
бачене
розбавляю
відчай і
стук
по цвяху
молотом
щосекунди
рідшає
затихає
золотом
колами
незнаними
крутиться
минувшина
затяглася
ранами
ширмами
і душами
7.
знаю
є ідилія
за порогом знаного
у нірвані
білій я
оживаю
наново
де
у Бога
слізонька
для веселки
люлечка
кров
не п’є берізоньки
одичіла
вуличка
море
не приластиться
море
сну квітчастого
бо думки
мов ласиці
по нірвані
шастають
24 Квітня, 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1096 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1096 seconds