ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 „Лупайте сю скалу...”

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Валентина Попелюшка 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мішель Платіні 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-29 15:15:41
Переглядів сторінки твору 7060
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.647 / 5.33  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-29 17:05:05 ]
Поезія громадянина і патріота."Немає лиш ніде Мойсея на пустелі"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 17:41:40 ]
Дякую, Світлано за розуміння. Патріотизм не стільки у славному минулому, як у у тому постійному нагадуванні собі, що не самі високі чесноти властиві нам, як народові, і щоб ми щоденно таврували їх, а не співали бадьорих козацьких маршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-04-29 17:12:52 ]
Ой, Олександре...
І Ви туди ж...
Критикувати, жалітись - це зараз усі мастаки: і розбрат у нас, і спини зігнуті, і Моїсея у нас свого немає. А де ж йому взятись? Ми ж такі меншовартісні. Немає в наших краях власних пророків і мудреців. Немає з часів хрещення Київської Русі. Бо від своєї віри відцурались, від історії. Славимо синів Ізрайлевих, вивчаємо їхню історію, молимось їхнім богам.
У тому то і біда - у відчутті меншовартості.
І не жалітись треба, не плакати. Треба гордитись власним минулим, власною культурою, власним народом. Бо хто не пам’ятає минулого - у того немає майбутнього.
Перепрошую за різкість.
Накипіло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 17:58:27 ]
Давно Вас не було чути, Олександре. Це добре, що даєте вихід накипілому. От дивіться: якщо погану людину весь час критикувати, то вона, на мою думку, не сприйматиме цю критику - я, що, тільки крав і обманював? Я одного разу і правду сказав. Але якщо сама людина замислиться над своїм діянням, то може і зміниться на краще. Так і тут: вислуховуючи зі сторони інших про свої недоліки( а їх більше, ніж хотілося), ми тільки озлобимося і реакція наша буде- сам дурак! Але якщо ми самі щодня будемо їх нещадно таврувати(не скиглити, не плакати, не жалітися), то прийде очищення і до нашої душі. А так, заспокоювати себе тими перемогами і досягненнями, що мали місце у нашій історії, то і міняти нічого не варто. Будьмо! - нам і так добре. Треба себе критикувати, щоб скоріше очистись і відбутись. Це моя точка зору. Якщо не збігається з Вашою, вибачайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 18:13:28 ]
На жаль філософія нашого життя ще така:Найбільша мрія всіх – піднятись над рабами
і стати, перш за все, самим погоничами.
І це правда, хоча і гірка. То що, краще кричати, які ми вартісні і непересічні. Треба ними ставати, а не виправдовувати свою рабську сутність. Інакше і влада була б іншою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 20:41:16 ]
Цілком Вас підтримую, Олександре! І не тільки у вірші, а й у дискусії з паном Олександром!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 22:15:00 ]
Дякую, Валентино, за підтримку. Право на життя має і версія мого тезки, бо має багато прибічників. Але кожен вирішує сам, як йому ставитися як до засад наших моральних чеснот, так і до перспектив її розвитку, у бік покращення, звичайно.
До очищення - через покаяння і це не слабкість признати за собою гріхи нашого менталітету, а навпаки, сила, якої так нам ще треба, щоб змінити життя на краще. Більше не буду, бо виглядає дещо демагогічно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 21:37:04 ]
Найперше, що нам потрібно зробити -
це перестати жаліти себе.
Тоді тільки , ми зможемо щось змінити.
Може. я і не правий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 22:03:59 ]
Ми себе і не жаліємо, тому і треба таврувати свою недолугість з єдиною метою - змінитися на краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 22:45:28 ]
Олександре, у Ваших творах патріотичної тематики ніяких жалінь я жодного разу не бачила, а тому головну думку, висловлену, зокрема, і в цьому вірші, я підтримую.
Особисто для мене все зрозуміло.
Не буду заглиблюватися в минуле, а ось для сьогодення хіба це неправда:

...Якби покірність днів ярмо не прославляла
і яничарський рід до влади не наймала...

Принаймні для мешканців Донбасу дуже актуально. Я знаю, що кажу.
Дякую за вірш, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 22:51:02 ]
Дякую, Леся. Хочеться звертатися "Фея", але ви на те можете образитись, бо що дозволено в якості жарту один раз, іншого разу сприймається як недоречне. Як Вам там живеться у тому заангажованому регіоні, мабуть не зовсім комфортно чи уже звикли?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 23:25:55 ]
Ні, Олексанре, є речі, до яких звикнути неможливо.
...Я їду в маршрутці, мені телефонують друзі з Києва, я спілкуюся з ними державною мовою... - уся маршрутка витріщилася, а одна жінка запитала, звідки я знаю українську мову... І це 2013 рік! А начальник - викладач теорії держави і права - після прочитання віршів мого батька заявив, що партія мала б таких розстрілювати, і що Луганщині краще приєднатися до Росії... Ось як "сучасно" в нашій Регіонії!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 23:27:04 ]
Вибачте, загубила літеру "Д".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 08:54:01 ]
Вам, Леся, дозволено все і без вибачень. Якби ви не написали, я би і не помітив - дріб'язок, не вартий уваги. Але Вашу увагу мені приємно бачити на своїй сторінці завжди. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 23:05:48 ]
Як влучно!!!
ож живемо собі, як трафить, себто вдасться - це афоризм)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 23:20:45 ]
невдало скопіювала - згубила букву,вибачаюсь)
тож живемо собі, як трафить, себто вдасться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 08:46:52 ]
Я на те уваги не звертаю, на ті букви, що випадають. А вам щиро дякуюю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 23:42:37 ]
Кожен має право висловлювати свою позицію, і Ви, Олександре, її висловили теж - так, як розумієте. Як на мене, це нормальне, громадянське сприйняття нашої дійсності.
Варто звернути увагу на таке:
-із назви вірша, що повторюється на початку кожної строфи, догадуємося, що це слова Івана Франка, однак у Франковому "Каменярі" вони звучать так: "Лупайте СЮ скалу!";
-"не вийшов наш нарІд" - або "нарОд", або "нАрід".

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 08:50:58 ]
Понадіявся на пам'ять і даремно. Дякую за підказку. По Вашим коментарям впізнається людина граматично обізнана і така, що мимо чужих помилок не проходить.Ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-04-30 00:05:13 ]
Я підтримую Мішеля! " Покинь орази на владу, просто, гарно роби свою справу!" Мудрі вислови.)