ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи: – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:16
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.

Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -

Борис Костиря
2026.09.23 14:40
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг

Вячеслав Руденко
2026.09.23 11:38
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.

Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як

Ірина Вовк
2026.09.23 08:06
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу

Віктор Кучерук
2026.09.23 06:28
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.

С М
2026.09.22 23:54
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —

Борис Костиря
2026.09.22 13:07
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.

У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 „Лупайте сю скалу...”

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Валентина Попелюшка 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мішель Платіні 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-29 15:15:41
Переглядів сторінки твору 7591
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.647 / 5.33  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-29 17:05:05 ]
Поезія громадянина і патріота."Немає лиш ніде Мойсея на пустелі"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 17:41:40 ]
Дякую, Світлано за розуміння. Патріотизм не стільки у славному минулому, як у у тому постійному нагадуванні собі, що не самі високі чесноти властиві нам, як народові, і щоб ми щоденно таврували їх, а не співали бадьорих козацьких маршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-04-29 17:12:52 ]
Ой, Олександре...
І Ви туди ж...
Критикувати, жалітись - це зараз усі мастаки: і розбрат у нас, і спини зігнуті, і Моїсея у нас свого немає. А де ж йому взятись? Ми ж такі меншовартісні. Немає в наших краях власних пророків і мудреців. Немає з часів хрещення Київської Русі. Бо від своєї віри відцурались, від історії. Славимо синів Ізрайлевих, вивчаємо їхню історію, молимось їхнім богам.
У тому то і біда - у відчутті меншовартості.
І не жалітись треба, не плакати. Треба гордитись власним минулим, власною культурою, власним народом. Бо хто не пам’ятає минулого - у того немає майбутнього.
Перепрошую за різкість.
Накипіло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 17:58:27 ]
Давно Вас не було чути, Олександре. Це добре, що даєте вихід накипілому. От дивіться: якщо погану людину весь час критикувати, то вона, на мою думку, не сприйматиме цю критику - я, що, тільки крав і обманював? Я одного разу і правду сказав. Але якщо сама людина замислиться над своїм діянням, то може і зміниться на краще. Так і тут: вислуховуючи зі сторони інших про свої недоліки( а їх більше, ніж хотілося), ми тільки озлобимося і реакція наша буде- сам дурак! Але якщо ми самі щодня будемо їх нещадно таврувати(не скиглити, не плакати, не жалітися), то прийде очищення і до нашої душі. А так, заспокоювати себе тими перемогами і досягненнями, що мали місце у нашій історії, то і міняти нічого не варто. Будьмо! - нам і так добре. Треба себе критикувати, щоб скоріше очистись і відбутись. Це моя точка зору. Якщо не збігається з Вашою, вибачайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 18:13:28 ]
На жаль філософія нашого життя ще така:Найбільша мрія всіх – піднятись над рабами
і стати, перш за все, самим погоничами.
І це правда, хоча і гірка. То що, краще кричати, які ми вартісні і непересічні. Треба ними ставати, а не виправдовувати свою рабську сутність. Інакше і влада була б іншою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 20:41:16 ]
Цілком Вас підтримую, Олександре! І не тільки у вірші, а й у дискусії з паном Олександром!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 22:15:00 ]
Дякую, Валентино, за підтримку. Право на життя має і версія мого тезки, бо має багато прибічників. Але кожен вирішує сам, як йому ставитися як до засад наших моральних чеснот, так і до перспектив її розвитку, у бік покращення, звичайно.
До очищення - через покаяння і це не слабкість признати за собою гріхи нашого менталітету, а навпаки, сила, якої так нам ще треба, щоб змінити життя на краще. Більше не буду, бо виглядає дещо демагогічно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 21:37:04 ]
Найперше, що нам потрібно зробити -
це перестати жаліти себе.
Тоді тільки , ми зможемо щось змінити.
Може. я і не правий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 22:03:59 ]
Ми себе і не жаліємо, тому і треба таврувати свою недолугість з єдиною метою - змінитися на краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 22:45:28 ]
Олександре, у Ваших творах патріотичної тематики ніяких жалінь я жодного разу не бачила, а тому головну думку, висловлену, зокрема, і в цьому вірші, я підтримую.
Особисто для мене все зрозуміло.
Не буду заглиблюватися в минуле, а ось для сьогодення хіба це неправда:

...Якби покірність днів ярмо не прославляла
і яничарський рід до влади не наймала...

Принаймні для мешканців Донбасу дуже актуально. Я знаю, що кажу.
Дякую за вірш, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 22:51:02 ]
Дякую, Леся. Хочеться звертатися "Фея", але ви на те можете образитись, бо що дозволено в якості жарту один раз, іншого разу сприймається як недоречне. Як Вам там живеться у тому заангажованому регіоні, мабуть не зовсім комфортно чи уже звикли?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 23:25:55 ]
Ні, Олексанре, є речі, до яких звикнути неможливо.
...Я їду в маршрутці, мені телефонують друзі з Києва, я спілкуюся з ними державною мовою... - уся маршрутка витріщилася, а одна жінка запитала, звідки я знаю українську мову... І це 2013 рік! А начальник - викладач теорії держави і права - після прочитання віршів мого батька заявив, що партія мала б таких розстрілювати, і що Луганщині краще приєднатися до Росії... Ось як "сучасно" в нашій Регіонії!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 23:27:04 ]
Вибачте, загубила літеру "Д".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 08:54:01 ]
Вам, Леся, дозволено все і без вибачень. Якби ви не написали, я би і не помітив - дріб'язок, не вартий уваги. Але Вашу увагу мені приємно бачити на своїй сторінці завжди. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 23:05:48 ]
Як влучно!!!
ож живемо собі, як трафить, себто вдасться - це афоризм)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 23:20:45 ]
невдало скопіювала - згубила букву,вибачаюсь)
тож живемо собі, як трафить, себто вдасться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 08:46:52 ]
Я на те уваги не звертаю, на ті букви, що випадають. А вам щиро дякуюю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 23:42:37 ]
Кожен має право висловлювати свою позицію, і Ви, Олександре, її висловили теж - так, як розумієте. Як на мене, це нормальне, громадянське сприйняття нашої дійсності.
Варто звернути увагу на таке:
-із назви вірша, що повторюється на початку кожної строфи, догадуємося, що це слова Івана Франка, однак у Франковому "Каменярі" вони звучать так: "Лупайте СЮ скалу!";
-"не вийшов наш нарІд" - або "нарОд", або "нАрід".

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 08:50:58 ]
Понадіявся на пам'ять і даремно. Дякую за підказку. По Вашим коментарям впізнається людина граматично обізнана і така, що мимо чужих помилок не проходить.Ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-04-30 00:05:13 ]
Я підтримую Мішеля! " Покинь орази на владу, просто, гарно роби свою справу!" Мудрі вислови.)