ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 „Лупайте сю скалу...”
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Валентина Попелюшка 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мішель Платіні 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-29 15:15:41
Переглядів сторінки твору 6459
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.647 / 5.33  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2024.11.14 20:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-29 17:05:05 ]
Поезія громадянина і патріота."Немає лиш ніде Мойсея на пустелі"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 17:41:40 ]
Дякую, Світлано за розуміння. Патріотизм не стільки у славному минулому, як у у тому постійному нагадуванні собі, що не самі високі чесноти властиві нам, як народові, і щоб ми щоденно таврували їх, а не співали бадьорих козацьких маршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-04-29 17:12:52 ]
Ой, Олександре...
І Ви туди ж...
Критикувати, жалітись - це зараз усі мастаки: і розбрат у нас, і спини зігнуті, і Моїсея у нас свого немає. А де ж йому взятись? Ми ж такі меншовартісні. Немає в наших краях власних пророків і мудреців. Немає з часів хрещення Київської Русі. Бо від своєї віри відцурались, від історії. Славимо синів Ізрайлевих, вивчаємо їхню історію, молимось їхнім богам.
У тому то і біда - у відчутті меншовартості.
І не жалітись треба, не плакати. Треба гордитись власним минулим, власною культурою, власним народом. Бо хто не пам’ятає минулого - у того немає майбутнього.
Перепрошую за різкість.
Накипіло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 17:58:27 ]
Давно Вас не було чути, Олександре. Це добре, що даєте вихід накипілому. От дивіться: якщо погану людину весь час критикувати, то вона, на мою думку, не сприйматиме цю критику - я, що, тільки крав і обманював? Я одного разу і правду сказав. Але якщо сама людина замислиться над своїм діянням, то може і зміниться на краще. Так і тут: вислуховуючи зі сторони інших про свої недоліки( а їх більше, ніж хотілося), ми тільки озлобимося і реакція наша буде- сам дурак! Але якщо ми самі щодня будемо їх нещадно таврувати(не скиглити, не плакати, не жалітися), то прийде очищення і до нашої душі. А так, заспокоювати себе тими перемогами і досягненнями, що мали місце у нашій історії, то і міняти нічого не варто. Будьмо! - нам і так добре. Треба себе критикувати, щоб скоріше очистись і відбутись. Це моя точка зору. Якщо не збігається з Вашою, вибачайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 18:13:28 ]
На жаль філософія нашого життя ще така:Найбільша мрія всіх – піднятись над рабами
і стати, перш за все, самим погоничами.
І це правда, хоча і гірка. То що, краще кричати, які ми вартісні і непересічні. Треба ними ставати, а не виправдовувати свою рабську сутність. Інакше і влада була б іншою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 20:41:16 ]
Цілком Вас підтримую, Олександре! І не тільки у вірші, а й у дискусії з паном Олександром!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 22:15:00 ]
Дякую, Валентино, за підтримку. Право на життя має і версія мого тезки, бо має багато прибічників. Але кожен вирішує сам, як йому ставитися як до засад наших моральних чеснот, так і до перспектив її розвитку, у бік покращення, звичайно.
До очищення - через покаяння і це не слабкість признати за собою гріхи нашого менталітету, а навпаки, сила, якої так нам ще треба, щоб змінити життя на краще. Більше не буду, бо виглядає дещо демагогічно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 21:37:04 ]
Найперше, що нам потрібно зробити -
це перестати жаліти себе.
Тоді тільки , ми зможемо щось змінити.
Може. я і не правий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 22:03:59 ]
Ми себе і не жаліємо, тому і треба таврувати свою недолугість з єдиною метою - змінитися на краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 22:45:28 ]
Олександре, у Ваших творах патріотичної тематики ніяких жалінь я жодного разу не бачила, а тому головну думку, висловлену, зокрема, і в цьому вірші, я підтримую.
Особисто для мене все зрозуміло.
Не буду заглиблюватися в минуле, а ось для сьогодення хіба це неправда:

...Якби покірність днів ярмо не прославляла
і яничарський рід до влади не наймала...

Принаймні для мешканців Донбасу дуже актуально. Я знаю, що кажу.
Дякую за вірш, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 22:51:02 ]
Дякую, Леся. Хочеться звертатися "Фея", але ви на те можете образитись, бо що дозволено в якості жарту один раз, іншого разу сприймається як недоречне. Як Вам там живеться у тому заангажованому регіоні, мабуть не зовсім комфортно чи уже звикли?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 23:25:55 ]
Ні, Олексанре, є речі, до яких звикнути неможливо.
...Я їду в маршрутці, мені телефонують друзі з Києва, я спілкуюся з ними державною мовою... - уся маршрутка витріщилася, а одна жінка запитала, звідки я знаю українську мову... І це 2013 рік! А начальник - викладач теорії держави і права - після прочитання віршів мого батька заявив, що партія мала б таких розстрілювати, і що Луганщині краще приєднатися до Росії... Ось як "сучасно" в нашій Регіонії!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 23:27:04 ]
Вибачте, загубила літеру "Д".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 08:54:01 ]
Вам, Леся, дозволено все і без вибачень. Якби ви не написали, я би і не помітив - дріб'язок, не вартий уваги. Але Вашу увагу мені приємно бачити на своїй сторінці завжди. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 23:05:48 ]
Як влучно!!!
ож живемо собі, як трафить, себто вдасться - це афоризм)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 23:20:45 ]
невдало скопіювала - згубила букву,вибачаюсь)
тож живемо собі, як трафить, себто вдасться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 08:46:52 ]
Я на те уваги не звертаю, на ті букви, що випадають. А вам щиро дякуюю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 23:42:37 ]
Кожен має право висловлювати свою позицію, і Ви, Олександре, її висловили теж - так, як розумієте. Як на мене, це нормальне, громадянське сприйняття нашої дійсності.
Варто звернути увагу на таке:
-із назви вірша, що повторюється на початку кожної строфи, догадуємося, що це слова Івана Франка, однак у Франковому "Каменярі" вони звучать так: "Лупайте СЮ скалу!";
-"не вийшов наш нарІд" - або "нарОд", або "нАрід".

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 08:50:58 ]
Понадіявся на пам'ять і даремно. Дякую за підказку. По Вашим коментарям впізнається людина граматично обізнана і така, що мимо чужих помилок не проходить.Ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-04-30 00:05:13 ]
Я підтримую Мішеля! " Покинь орази на владу, просто, гарно роби свою справу!" Мудрі вислови.)