ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.11.19 01:27
По міндічгейту
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.

Борис Костиря
2025.11.18 22:11
Ти
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -

Ярослав Чорногуз
2025.11.18 19:20
Ревнулька
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.

Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.

Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".

Артур Сіренко
2025.11.18 18:38
Краплі горобинового меду
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Мініода пішохода
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
Почути
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала...
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті...
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Сонце та місяць
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
Без тебе
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Горе та Біда
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені...
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонце...Місяць...
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Із підтримкою друзів (The Beatles)
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
* * *
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 „Лупайте сю скалу...”
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Валентина Попелюшка 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мішель Платіні 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-29 15:15:41
Переглядів сторінки твору 6987
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.647 / 5.33  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2024.11.24 15:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-29 17:05:05 ]
Поезія громадянина і патріота."Немає лиш ніде Мойсея на пустелі"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 17:41:40 ]
Дякую, Світлано за розуміння. Патріотизм не стільки у славному минулому, як у у тому постійному нагадуванні собі, що не самі високі чесноти властиві нам, як народові, і щоб ми щоденно таврували їх, а не співали бадьорих козацьких маршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-04-29 17:12:52 ]
Ой, Олександре...
І Ви туди ж...
Критикувати, жалітись - це зараз усі мастаки: і розбрат у нас, і спини зігнуті, і Моїсея у нас свого немає. А де ж йому взятись? Ми ж такі меншовартісні. Немає в наших краях власних пророків і мудреців. Немає з часів хрещення Київської Русі. Бо від своєї віри відцурались, від історії. Славимо синів Ізрайлевих, вивчаємо їхню історію, молимось їхнім богам.
У тому то і біда - у відчутті меншовартості.
І не жалітись треба, не плакати. Треба гордитись власним минулим, власною культурою, власним народом. Бо хто не пам’ятає минулого - у того немає майбутнього.
Перепрошую за різкість.
Накипіло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 17:58:27 ]
Давно Вас не було чути, Олександре. Це добре, що даєте вихід накипілому. От дивіться: якщо погану людину весь час критикувати, то вона, на мою думку, не сприйматиме цю критику - я, що, тільки крав і обманював? Я одного разу і правду сказав. Але якщо сама людина замислиться над своїм діянням, то може і зміниться на краще. Так і тут: вислуховуючи зі сторони інших про свої недоліки( а їх більше, ніж хотілося), ми тільки озлобимося і реакція наша буде- сам дурак! Але якщо ми самі щодня будемо їх нещадно таврувати(не скиглити, не плакати, не жалітися), то прийде очищення і до нашої душі. А так, заспокоювати себе тими перемогами і досягненнями, що мали місце у нашій історії, то і міняти нічого не варто. Будьмо! - нам і так добре. Треба себе критикувати, щоб скоріше очистись і відбутись. Це моя точка зору. Якщо не збігається з Вашою, вибачайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 18:13:28 ]
На жаль філософія нашого життя ще така:Найбільша мрія всіх – піднятись над рабами
і стати, перш за все, самим погоничами.
І це правда, хоча і гірка. То що, краще кричати, які ми вартісні і непересічні. Треба ними ставати, а не виправдовувати свою рабську сутність. Інакше і влада була б іншою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 20:41:16 ]
Цілком Вас підтримую, Олександре! І не тільки у вірші, а й у дискусії з паном Олександром!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 22:15:00 ]
Дякую, Валентино, за підтримку. Право на життя має і версія мого тезки, бо має багато прибічників. Але кожен вирішує сам, як йому ставитися як до засад наших моральних чеснот, так і до перспектив її розвитку, у бік покращення, звичайно.
До очищення - через покаяння і це не слабкість признати за собою гріхи нашого менталітету, а навпаки, сила, якої так нам ще треба, щоб змінити життя на краще. Більше не буду, бо виглядає дещо демагогічно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 21:37:04 ]
Найперше, що нам потрібно зробити -
це перестати жаліти себе.
Тоді тільки , ми зможемо щось змінити.
Може. я і не правий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 22:03:59 ]
Ми себе і не жаліємо, тому і треба таврувати свою недолугість з єдиною метою - змінитися на краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 22:45:28 ]
Олександре, у Ваших творах патріотичної тематики ніяких жалінь я жодного разу не бачила, а тому головну думку, висловлену, зокрема, і в цьому вірші, я підтримую.
Особисто для мене все зрозуміло.
Не буду заглиблюватися в минуле, а ось для сьогодення хіба це неправда:

...Якби покірність днів ярмо не прославляла
і яничарський рід до влади не наймала...

Принаймні для мешканців Донбасу дуже актуально. Я знаю, що кажу.
Дякую за вірш, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 22:51:02 ]
Дякую, Леся. Хочеться звертатися "Фея", але ви на те можете образитись, бо що дозволено в якості жарту один раз, іншого разу сприймається як недоречне. Як Вам там живеться у тому заангажованому регіоні, мабуть не зовсім комфортно чи уже звикли?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 23:25:55 ]
Ні, Олексанре, є речі, до яких звикнути неможливо.
...Я їду в маршрутці, мені телефонують друзі з Києва, я спілкуюся з ними державною мовою... - уся маршрутка витріщилася, а одна жінка запитала, звідки я знаю українську мову... І це 2013 рік! А начальник - викладач теорії держави і права - після прочитання віршів мого батька заявив, що партія мала б таких розстрілювати, і що Луганщині краще приєднатися до Росії... Ось як "сучасно" в нашій Регіонії!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-29 23:27:04 ]
Вибачте, загубила літеру "Д".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 08:54:01 ]
Вам, Леся, дозволено все і без вибачень. Якби ви не написали, я би і не помітив - дріб'язок, не вартий уваги. Але Вашу увагу мені приємно бачити на своїй сторінці завжди. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 23:05:48 ]
Як влучно!!!
ож живемо собі, як трафить, себто вдасться - це афоризм)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 23:20:45 ]
невдало скопіювала - згубила букву,вибачаюсь)
тож живемо собі, як трафить, себто вдасться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 08:46:52 ]
Я на те уваги не звертаю, на ті букви, що випадають. А вам щиро дякуюю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-29 23:42:37 ]
Кожен має право висловлювати свою позицію, і Ви, Олександре, її висловили теж - так, як розумієте. Як на мене, це нормальне, громадянське сприйняття нашої дійсності.
Варто звернути увагу на таке:
-із назви вірша, що повторюється на початку кожної строфи, догадуємося, що це слова Івана Франка, однак у Франковому "Каменярі" вони звучать так: "Лупайте СЮ скалу!";
-"не вийшов наш нарІд" - або "нарОд", або "нАрід".

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-30 08:50:58 ]
Понадіявся на пам'ять і даремно. Дякую за підказку. По Вашим коментарям впізнається людина граматично обізнана і така, що мимо чужих помилок не проходить.Ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-04-30 00:05:13 ]
Я підтримую Мішеля! " Покинь орази на владу, просто, гарно роби свою справу!" Мудрі вислови.)