ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.06.23 18:31
Охайна дівчина, при скромному макіяжі викликала потаємний інтерес і швидку згоду на послуги. Чому приваблюють саме такі, якщо мені потрібна моя – для прибирання, для мегамаркетів і як водійка мого майбутнього авто? Про ескортні виходи того дня не думало

Володимир Бойко
2026.06.23 17:18
Історія сповнена історичних парадоксів і парадоксальних істориків. Були царі, були і блазні, але щоби цар і блазень у одній особі? Що більше є нагарбаних територій, то більше їх бракує для повного щастя. Можна і концтабір у країні створити, а мож

Борис Костиря
2026.06.23 12:56
Протоптую стежину у снігах,
Єдину, неповторну і глибоку.
Іду снігами, нібито у снах,
Гамуючи ненависть і тривогу.

Протоптую стежину у полях
Прологом у небачене майбутнє,
Яка укаже подорожнім шлях,

Вячеслав Руденко
2026.06.23 12:03
Будь ласка! - Гра у сквош -
Дарунок нам на втіху,
Щоб у степах нічних
Не загубити слід!

В рожевих дзеркалах
Витають духи сміху.
Та нам їх не впізнать

хома дідим
2026.06.23 07:23
у своїй непрозорій стихії
віршувати
недбало як слід
відкидаючи ревнощі хитрі
розбиваючи сяючий лід
у коморі своїй
саркастичній
обдираючи рештки шпалер

Віктор Кучерук
2026.06.23 06:09
Сонце жаром запашіло
І відразу вітер стих, -
І вогнем взялося тіло,
І робити важче вдих.
Усього проймає потом
Й обпікає водночас, -
Сонце встало до роботи
І отак гартує нас.

Ірина Вовк
2026.06.23 01:44
Розділ III: КОЛИ ДЗВОНИТЬ СОФІЯ, ЗАТИХАЄ ПАРИЖ Це було навесні 1048 року. Київ тільки-но скинув із себе зимові кайдани, коли до Золотих воріт підходила пишна кавалькада заморських гостей – французьке посольство, очолюване єпископом Роже Шалон

Володимир Бойко
2026.06.22 14:33
Не хочете стати овочем на старості – їжте овочі замолоду. Глибше лизнеш – більше куснеш. Безкорислива любов корисніша для здоров’я. Сила мистецтва не залежить од сили звуку. Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря. Політ думки був пере

Борис Костиря
2026.06.22 13:22
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.

Ірина Вовк
2026.06.22 12:20
Розділ II: РУНІЧНЕ КОЛО ПІВНІЧНОЇ КРОВІ Наступного дня після того, як золоте чорнило застигло на пергаменті, туман над Києвом змінився пронизливим північним вітром. Маленька Анна сиділа в дівочих покоях своєї матері, княгині Інгігерди. Тут пахло зовсі

хома дідим
2026.06.22 07:59
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою

Віктор Кучерук
2026.06.22 06:41
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.

Світлана Пирогова
2026.06.21 21:58
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.

І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.

Олена Побийголод
2026.06.21 21:48
Михайло Ісаковський (1900-1973)

Був наказ йому – на захід,
    їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
    Громадянської війни.

Йшли у військо, розставались,

Іван Потьомкін
2026.06.21 21:00
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

Ірина Вовк
2026.06.21 20:09
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 *****

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-04 18:52:41
Переглядів сторінки твору 5125
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.422 / 6  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.06.14 08:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-06 10:06:21 ]
Любове, гірко, усім гірко "над свіжим гробиком землі"! Дякую за розуміння і співчуття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-05-05 18:27:28 ]
Гарно, тужливо...
Розтривожило.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-06 10:07:16 ]
Василю, дякую за співпереживання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-06 09:53:24 ]
Христос Воскрес!
Світла пам'ять батькові)

Довіршовуй життя, Богдане, воно продовжується у дітях, онуках, правнуках, як кільце, без початку і кінця...

Відносно самого вірша - написаний на емоціях, щирих, болючих, тому, як не зараз, то пізніше до нього варто повернутися і осмислено внести деякі правки.

н-д, не варто, нмд, прирівнювати обійми синівські з обіймами вінків

в обіймах моїх та вінків - треба б розділити, щоб були окремо "обійми мої" і вінки, а ще "тавінків" зливається докупи при читанні

Наблизили небо з любов’ю
янголята йому, для безсмертя стрімкі. - - у цьому рядку незрозуміло кого стосуються слова "для безсмертя стрімкі", може "стрімке" (небо)

і два рази використання слів "стрімкі", "стрімких" в одному вірші занадто, як на мене

отож я завдала тобі роботи, працюй, доосмислюй, батько того вартий)

Зі святами, розумінням і співчуттям!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-06 10:26:08 ]
Ксеніє, дякую за співчуття! Наразі бачу вірш саме таким. Були і синівські обійми, і вінки обійняли "свіжий гробик землі", як пише любоа Бенедишин. Вінки від близьких людей - дружини, дітей, племінників, то чому обійми вінків нерівноцінні з моїми? Безсмертя, "наблизили небо з любов'ю" - тут, звичайно, про покійного. Стрімкі - стрімких - пишу про одних і тих же янголів (справжніх), яких протиставляю камінним на кладовищі. Повір, це не від бідності мовного запасу, а відповідна задуму побудова вірша! Дякую за точку зору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-06 14:31:01 ]
Любов Бенедишин - виправив одруківку і приношу свої вибачення пані Любові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-07 10:30:41 ]
Тяжко без батька... І мені також...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-07 18:23:25 ]
Дозвольте розділити Ваш невимовний біль. Тримайтеся!