Вітаю, Богдане! Мені видається - це відчуття зрозуміле усім, хто хоча би раз пірнув ув обійми травневого божевілля неміської природи...

У Штірліца їх було 17, а у ЛГ - значно менше, в залежності від кількості вихідних.:)))

Думаю, Лесю, що батько б тішився, якби Ви сприймали цю красу такою, якою вона є нині... Якщо є можливість, посадіть у пам'ять про батька кілька деревець на обійсті...

Маєте рацію, Світлано.На тему комарів раджу Вам переглянути мого вірша "Риболовля".
Дякую, що зазирнули на мою дачу!:)

Навіть не сумнівався, що лакмусовий папірець-Галина_Михайлик зреагує на цей збіг. Але що може бути більш наочним підтвердженням травневої розкощі природи поза межами міста, як не відлуння жаб'ячих хорів?:)
Ставлю каву за вдалу альтернативну заміну)))

О, що я бачу: який майстерний переспів! І "х-х" зникло!:)
Дякую за немарно витрачений час і бажання випити кави)))
Але оскільки "мій" хрущ, хоча й самотній, сподіваюся - не останній, бузок у момент написання вірша ще буяв, а в жабиних хорах окрім тенорів та басів гармонійно звучали і альти, й сопрано, то хочеться зберегти авторський ритморозмір, бо інакше доведеться вдаватися до співавторства (до речі - цікава ідея) і ділитися гонораром:)
Ще раз вдячний, Галю!

Наскільки мені пригадується, то у тих жаб'ячих хорах мають бути виключно чоловічі голоси, бо своїми "співами" саме самці-жаби приваблюють самок-жаб ))))
Свою думку про хруща я висловила у одному з попередніх своїх коментарів.)) Останній хрущ, прив'ялий бузок - ознаки наближення літа, що теж мають оптимістичний посил.
А гонорар вже якось поділимо. Аби він тільки був ))))

Дякую, Анатолію! Я сподіваюся, що "Гарно" стосується не тільки Галиного експромту:)))