ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.29 01:48
Веселонько! Тебе не повернути!
Напам’ять вивчив дивні кольори.
Кричуща справедливість самосуду!
Безкарність врешті-решт перебори!

Хіба що знову мовчки проковтнути
Образу. Гучно плакати навзрид.
Шукати кульки вилитої ртуті,

Борис Костиря
2025.07.28 21:54
Вичерпаність моря, вичерпаність долі.
У долині свічі гаснуть, як тополі.

Запанує пустка у гаю печальнім
І на землю ляже, як шатро мовчання.

Перегрів таланту є нічим не кращим,
Ніж брести у лісі лайдаком пропащим.

С М
2025.07.28 12:24
Ти і я, усе ходимо кола і бачимо
Оцей безлад навколо
Прагнеш і хапаєш новини щодня
Вір і не вір, носороги навколо є

І питаєш себе а міг би
Та допоки можливо, літай, гуляй
І знай, присутність твоя потрібна

Віктор Кучерук
2025.07.28 11:22
Коли я чую звуки кроків
Її за власними дверми, -
Моя душа втрачає спокій,
А сам змовкаю, як німий.
Бо намагаюся почути
Гучні сигнали від дзвінка
Про те, що зараз зникне смуток
З думок невпинних мужика.

Артур Курдіновський
2025.07.28 03:49
Покриє, наче саван, білий сніг
Будиночок, де панувало літо.
Строкатий джміль на крилах чарівних
Літаючи, щасливо міг прожити.

У чергуванні холоду й відлиг,
А потім – між тюльпанами і житом,
Під впливом сонця променів ясних

Борис Костиря
2025.07.27 21:51
Упав із яблуні пізнання плід.
Немов снаряд, упав об невідомість.
Ніщо не похитне його політ,
Що в'язне у незнану невагомість.

Цей плід упав, мов сотні мегатонн.
Вже ядерна зима над нами висне.
І встромить спис у землю сам Плутон.

Олександр Буй
2025.07.27 20:20
Здавалося б, написано усе,
Але читати геть нема коли:
Роман життя до розмірів есе
Стискає невгамовний часоплин.

Ну що ж, нехай. Де коротко – талант.
Робити краще – гарне зіпсуєш.
Не навчений поет і музикант,

Євген Федчук
2025.07.27 15:46
Пішов дід проти суботи в поле полювати
І три дні його не чути було і не знати.
Баба вже й людей підняла шукати старого,
Коли ж і він повертає живий, слава Богу.
Як уздріла його баба, то стала кричати:
- Де тебе чорти носили? Куди пропав, клятий?
А с

Світлана Пирогова
2025.07.27 14:43
Рожевий світанок тебе спонукає
любити життя, любити людей.
Хоч знаєш: реальність пекуча - не казка,
А в тебе, як в сонця, - купа ідей.
Зсередини світишся легко, квітково,
і попри байдужість, стільки добра,
бо хтось розуміє всю суть із пів слова.
Га

Іван Потьомкін
2025.07.27 11:32
«Незамінимі є!»-
Прийміте, Якове, цю істину до себе в гості.
«Незамінимі є!»-
Не солодко Вам буде з гостею цією там, у високості.
Бо я її ще й дещо приперчу:
«Не всіх за образом і на подобу Бога створено!
А тільки тих, хто, як і сам Господь,
Без п

Артур Курдіновський
2025.07.27 05:51
Забуті чи порушені статути
Давно покрив багаторічний пил.
Щось невідоме може затягнути
Туди, де вже немає більше сил.

Триматися. Нав’язана спокута
Веде до недоглянутих могил.
Вони не згодні навіть натякнути

Віктор Кучерук
2025.07.27 05:17
Успадкую від чутої пісні
Тихий смуток і бажаний сміх, –
І нерівність відому й безвісну
Протяжних українських доріг.
Успадкую і пристрасть, і щирість
До своєї дружини від слів,
Що для чистки сумління з’явились
І які серцем радо зустрів.

Борис Костиря
2025.07.26 22:13
Коли всі слова вже сказані,
приходить туман мовчання.
У ньому живуть
невідомі істоти,
губляться рукописи,
зникають голоси,
розчиняються надії.
У ньому ворушить клешнями

Віктор Насипаний
2025.07.26 14:22
Довго дядько у крамниці
Огляда вітрини.
Річ якусь бере з полиці,
То питає ціни.

Чеше лоба, мружить очі,
Раз по раз зітхає.
Сам не знає, що він хоче.

М Менянин
2025.07.26 14:02
Почув Благовіст* хто Софії –
на часі молитва тому,
звернутись до Бога в надії
і стати прихильним Йому.

Геть сум віджени свій, козаче,
бо посмішка личить тобі –
довкола все краще, неначе,

Віктор Кучерук
2025.07.26 05:49
Я бажаю вам позбутись
Безуспішності й невдач, –
Не вдаватися у смуток,
Не вдарятися у плач.
Я бажаю вам яскравих
Та успішних дій і справ, –
Дочекатися появи
В світі парості добра.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 Відлуння «Чарів ночі»

«Сміються, плачуть солов'ї…»


Олександр Олесь, «Чари ночі»

Коли весною солов’ї
І плачуть, і сміються —
Їх трелі пристрасні, хмільні
Для тебе, мила, ллються.

Для тебе квітне зелен-сад,
Шумлять гаї кленові,
Кружля вишневий снігопад
У вихорі любові.

Для тебе — вранішня краса,
Росою вмиті трави,
І серпанкова чистота,
І багряні заграви.

Для тебе — усміх рідних віч
І серця трепетання…
Така коротка майська ніч -
мелодія кохання.

І невгасимі почуття
В обійми ночі ллються…
А солов’ї — до забуття -
Не плачуть, а сміються!

Травень 2003




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-17 17:13:44
Переглядів сторінки твору 5336
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.397 / 6  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-05-18 08:02:00 ]
Мальовничість і музичність у "Відлуннях..." - цільні, отже, Мирославе, може бути хвайна пісня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-19 00:05:19 ]
Пісня, Вікторе, давно існує, а моє "Відлуння..." - це як P.S.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-18 08:47:10 ]
Гарно ж як!!!
А, може, це не Мирослав Артимович, а нова реінкарнація Олександра Івановича Кандиби?
"Цілуй, цілуй, цілуй її..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-19 00:08:51 ]
Анатолію, ви наполегливо кпите з мене:))) То МАдоном мене зобразили, тепер інкарнували в Олеся.
А я тут "ні_приший_кобилі_хвіст" - просто ВЕСНА!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-18 11:07:35 ]
Вплели ви, Мирослве, свою поезію вельми органічно в українське класичне віршування!!! )
Вийшло дуже романтично!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-19 00:09:28 ]
Дякую, Романтику!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-18 12:33:03 ]
Прочитавши вірш, сповнюєшся енергією і радієш життю! Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-19 00:10:18 ]
Бо ж воно - життя!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-05-19 00:51:06 ]
Зачарована...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-19 08:23:53 ]
Приємно... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-19 09:19:50 ]
Мирославе, не ображайтеся! Не кплю, не глузую, справді... Мій теплий гумор чи легка іронія не виключають щирого захоплення Вашими поезіями й поваги до Вас.
А ще світлину Ви розмістили... з таким гарним усміхом. А це ж передається.
Тепер не знаю, що й робити... Вибачте.
Зі щирою повагою, Анатолій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-26 12:26:14 ]
Анатолію, три смайлики після моїх слів "кпите з мене" якраз і випромінюють (разом з "таким гарним усміхом") і мій "теплий гумор". То ж мій коментар абсолютно не ворожий, не злісний, не викликаний образою. Мені завжди цікава Ваша думка, як поета, якого ціную.
Тисну Вашу руку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-19 10:10:00 ]
Як на рахунок ліжки дьогтю у бочці меду, Мирославе? :)

Знаєте, це теж моя улюблена поезія Олександра Олеся - і я теж з насолодою слухаю пісню у виконанні Ніни Матвієнко.
Можливо, і Ваш текст, натхненний поезією нашого геніального співвітчизника початку 20-го століття, може виконуватися як пісня,

Але зараз - початок 21-го століття.

Тому, ризикуючи потрапити у Ваш "чорний список", Мирославе, все-таки наважуся на критику, але не свою, а прикриваючись словами визнаних авторитетів у поезії, котрі, сподіваюсь, є, на відміну від мене, авторитетами і для Вас. :)

Отже, з коментарів до мого вірша "Сонет":

Юлія Кропив'янська (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-01 00:15:22 ] - відповісти
як Вам не соромно римувати "очі" і "ночі"! це не я сказала, це сказав Майк Йогансен.

(http://maysterni.com/publication.php?id=49877

А зараз - цитата з мого вірша "Волання поетичного метра" (натхненного критичними коментарями Світлани Ілініч, хоч і не на мою адресу):

"Та не римуйте ж ви на "- ння"!

(http://maysterni.com/publication.php?id=80019)

Перепрошую за критику також і рецензента, котрий виставив оцінку "6". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-26 12:47:25 ]
Емілю, для мене це зовсім не "ліжка дьогтю у бочці меду", це - Ваш коментар, і він для мене цікавий, як інші. Тому не розумію, до чого тут "чорний список".
Тепер по суті:
мій вірш, як самі бачите з назви - це відлуння "Чарів ночі" "співвітчизника початку 20-го століття", тому й не позбавлений стилю і техніки віршування минулого століття.
Тому Ваше перепрошення за критику зайве.:)