ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 Відлуння «Чарів ночі»

«Сміються, плачуть солов'ї…»


Олександр Олесь, «Чари ночі»

Коли весною солов’ї
І плачуть, і сміються —
Їх трелі пристрасні, хмільні
Для тебе, мила, ллються.

Для тебе квітне зелен-сад,
Шумлять гаї кленові,
Кружля вишневий снігопад
У вихорі любові.

Для тебе — вранішня краса,
Росою вмиті трави,
І серпанкова чистота,
І багряні заграви.

Для тебе — усміх рідних віч
І серця трепетання…
Така коротка майська ніч -
мелодія кохання.

І невгасимі почуття
В обійми ночі ллються…
А солов’ї — до забуття -
Не плачуть, а сміються!

Травень 2003




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-17 17:13:44
Переглядів сторінки твору 4988
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.397 / 6  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-05-18 08:02:00 ]
Мальовничість і музичність у "Відлуннях..." - цільні, отже, Мирославе, може бути хвайна пісня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-19 00:05:19 ]
Пісня, Вікторе, давно існує, а моє "Відлуння..." - це як P.S.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-18 08:47:10 ]
Гарно ж як!!!
А, може, це не Мирослав Артимович, а нова реінкарнація Олександра Івановича Кандиби?
"Цілуй, цілуй, цілуй її..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-19 00:08:51 ]
Анатолію, ви наполегливо кпите з мене:))) То МАдоном мене зобразили, тепер інкарнували в Олеся.
А я тут "ні_приший_кобилі_хвіст" - просто ВЕСНА!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-18 11:07:35 ]
Вплели ви, Мирослве, свою поезію вельми органічно в українське класичне віршування!!! )
Вийшло дуже романтично!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-19 00:09:28 ]
Дякую, Романтику!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-18 12:33:03 ]
Прочитавши вірш, сповнюєшся енергією і радієш життю! Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-19 00:10:18 ]
Бо ж воно - життя!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-05-19 00:51:06 ]
Зачарована...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-19 08:23:53 ]
Приємно... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-19 09:19:50 ]
Мирославе, не ображайтеся! Не кплю, не глузую, справді... Мій теплий гумор чи легка іронія не виключають щирого захоплення Вашими поезіями й поваги до Вас.
А ще світлину Ви розмістили... з таким гарним усміхом. А це ж передається.
Тепер не знаю, що й робити... Вибачте.
Зі щирою повагою, Анатолій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-26 12:26:14 ]
Анатолію, три смайлики після моїх слів "кпите з мене" якраз і випромінюють (разом з "таким гарним усміхом") і мій "теплий гумор". То ж мій коментар абсолютно не ворожий, не злісний, не викликаний образою. Мені завжди цікава Ваша думка, як поета, якого ціную.
Тисну Вашу руку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-19 10:10:00 ]
Як на рахунок ліжки дьогтю у бочці меду, Мирославе? :)

Знаєте, це теж моя улюблена поезія Олександра Олеся - і я теж з насолодою слухаю пісню у виконанні Ніни Матвієнко.
Можливо, і Ваш текст, натхненний поезією нашого геніального співвітчизника початку 20-го століття, може виконуватися як пісня,

Але зараз - початок 21-го століття.

Тому, ризикуючи потрапити у Ваш "чорний список", Мирославе, все-таки наважуся на критику, але не свою, а прикриваючись словами визнаних авторитетів у поезії, котрі, сподіваюсь, є, на відміну від мене, авторитетами і для Вас. :)

Отже, з коментарів до мого вірша "Сонет":

Юлія Кропив'янська (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-01 00:15:22 ] - відповісти
як Вам не соромно римувати "очі" і "ночі"! це не я сказала, це сказав Майк Йогансен.

(http://maysterni.com/publication.php?id=49877

А зараз - цитата з мого вірша "Волання поетичного метра" (натхненного критичними коментарями Світлани Ілініч, хоч і не на мою адресу):

"Та не римуйте ж ви на "- ння"!

(http://maysterni.com/publication.php?id=80019)

Перепрошую за критику також і рецензента, котрий виставив оцінку "6". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-26 12:47:25 ]
Емілю, для мене це зовсім не "ліжка дьогтю у бочці меду", це - Ваш коментар, і він для мене цікавий, як інші. Тому не розумію, до чого тут "чорний список".
Тепер по суті:
мій вірш, як самі бачите з назви - це відлуння "Чарів ночі" "співвітчизника початку 20-го століття", тому й не позбавлений стилю і техніки віршування минулого століття.
Тому Ваше перепрошення за критику зайве.:)