ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.09.17 02:36
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.

Ярослав Чорногуз
2025.09.17 00:22
О життя ти мойого -- світання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.

Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,

Федір Паламар
2025.09.16 23:55
Ты могла бы наконец
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.

Я унижен – спору нет!

Борис Костиря
2025.09.16 22:19
Дощі йдуть і змивають усе,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,

Іван Потьомкін
2025.09.16 21:05
Рабби Шимон бен Элазар в молодости ушел из своего родного города и много лет изучал Тору в иешиве. Со временем он стал большим мудрецом и получил право обучать Закону других. Решил однажды рабби Шимон Бен Элазар поехать в свой родной город навестить род

Юхим Семеняко
2025.09.16 16:00
Під сувору музику Шопена
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,

Світлана Пирогова
2025.09.16 14:47
Причепурила осінь землю
жоржинами у теплих кольорах,
хоча трава втрачає зелень,
смарагдовий наряд гаїв побляк,
але леліє айстр паради
і чорнобривців барви неспроста,
щоб берегли, - дає пораду,-
красу земну, - без неї суєта,

Віктор Кучерук
2025.09.16 07:42
Перекреслений стежками
Викошений луг, -
Перечесаний вітрами
Верболіз навкруг.
Поруділі та вологі,
Стебла і листки, -
Обмочили звично ноги
І усі стежки.

Борис Костиря
2025.09.15 22:21
Осіннє листя падає за комір
і наповнює страхом.
Сніг лягає білим саваном
для всіх дум і сподівань.
Грати в доміно можна
хіба що з пусткою.
Грати в карти - з абсурдом.
Цокатися з дзеркалом,

Артур Сіренко
2025.09.15 11:24
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово

Ігор Шоха
2025.09.15 10:40
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.

***
А після європейського фуршету

Юрій Гундарєв
2025.09.15 09:33
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…

Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!

Ко

Віктор Кучерук
2025.09.15 05:57
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.

Володимир Бойко
2025.09.15 00:57
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом. Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться. Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий. Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.

Борис Костиря
2025.09.14 21:39
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.

С М
2025.09.14 16:19
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Сторожівська (1995) / Рецензії

 Стежини серденька, яке по - дорослому розуміє світ

«Я – дитина неба,
Я – дитина сонця!»

О. Лаврентьєв

Йдеться про другу книгу « Стежини зраненого серця», підсумок творчості надзвичайно талановитого полтавського поета, прозаїка, перекладача, якого, на жаль, уже немає з нами, Сашка Лаврентьєва. Ця дитина, попри важкі життєві обставини, на свої 16 років зуміла досягнути подвійного успіху, отримуючи насолоду від життя, яка трапляється у його збірці на кожному кроці ( «Мій світ – ласкавий і великий, Немає в нім хвороб і зради…») та досягти літературних вершин, що виявилось у поважному списку перемог у міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсах.
Прикладом же справжнього поета був для хлопця Б. Олійник, якому він присвятив рядки: « Є Великий поет в Україні/ Честь і розум – достатки єдині, /Славить пана Бориса ім’я/ Вічна Ворскла, полтавська земля». Серед поезій, наведених у збірці найбільше філософської лірики, де Сашко запитує:
« Чому я ТАК не бачив досі?», впевнений у майбутній дорозі : « Хоч малий, та твердо знаю я сьогодні,/ Буду капітаном в зоряній безодні», витворює яскраві і щирі дитячі образи: « У жовтій бандані, шорсткий, чорнобровий,[соняшник] /Веде дітвору тепер в світ кольоровий, /Де мрії збуваються, трави буяють,/ У небі метелики й пташки співають». У ліриці Сашка – купа вражень, позитивних і життєствердних, ось чому можна провести паралель з Лесею Українкою. Ось як він висловлює позицію у вірші «Мій Короленко» : « Щоб мати мужність правду говорити/ І хист – у душах співчуття будити/ – Великий Боже, дай мені талант,/ Як мав його незрячий музикант!». Характер громадянина, патріота рідного міста і країни має юний поет: « Вкраїни душу береже Полтава» («День міста»). Часто поезія сюжетна з інтелектуальними вкрапленнями, адже там можна уздріти світ козацтва і рицарства, «одвічного Херсонесу», смерек і сосен, пісень Р. Кириченко, легенд і затишних куточків рідного міста. Відкритість, тяга до спілкування послужили наявності у Сашкових віршах присвят мамі, В. Тарасенку, Б. Олійнику, В. Молдавановій, В. Ковалику, О. Урбан. Привертають увагу строфічне розмаїття поезій:від катрена з кільцем до верлібра, від ямба – до анапеста, що передає якнайкраще настрій автора.
У прозі Сашка він сам, життєві історії про негритянський борщ, кота Васю, його двір, про який Сашко з впевненістю заявляє: « А оскільки ми, незважаючи на дрібні й серйозні негаразди, знаходимо шляхи розв’язання своїх проблем, і при цьому зростаємо дружними, веселими, небайдужими, - майбутнє в України є, і буде воно справедливим і радісним, наша держава стане заможною і шанованою у світі.» ( Наш двір»). У прозі малого полтавця його світ, він сам і друзі, герої Полтави, що оживають, як - от І. Піддубний, В. Короленко. Особливе місце для автора у гуморі, який і є часто сюжетом оповідок.
Особливе місце у творчому спадку хлопця – листи, де весь світ спілкування Сашка, його радощі, переконання, жалі - до В. Нестайка, автора передмови до вищезгаданої книги, В. Тарчинця, Л. Хмелюк, В. Лис, С. Бульби,
А. Матковського, де він щиро й мудро описує своє життя і враження.
Чи не найцікавішим розділом книги є переспіви відомих поетів з української на російську і навпаки. Слід сказати, вийшло це в Сашка досить майстерно: переклади зі збереженням настрою, рими, ритму, поезій О. Гаран,
Т. Нікітіна, Ю. Покальчука, М. Волошина. Як бачимо, досить вагомий доробок для 16 – літньої дитини.
На жаль, зіронька малого надворсклянського поета рана згасла, але ми, його земляки, не можемо не пишатися такими рядками з одного з листів: « Я ще раз переконався у всемогутності Добра, у тому, що, творячи добро, як закликає це робити Борис Ілліч Олійник, ми всі побудуємо Велику, Могутню, Гуманну і Найкращу в світі країну – У К Р А Ї Н У, я у це щиро вірю».
Така громадянська позиція, щирий світ віри в життя є гарним прикладом як літературній молоді, так і просто вдумливим читачам, адже збірка «Стежини зраненого серця» - це маніфест майбутньому, де «історію творять руками своїми». А випуск видання як соціально значущого засвідчує ще раз високий рівень помислів поета, адже він творив, за словами поетеси О. Царицанської з Чикаго, «…для України, не для слави».




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-21 16:08:55
Переглядів сторінки твору 2698
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.653 / 5.5  (4.253 / 5.32)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.390 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
Автор востаннє на сайті 2013.10.20 18:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-21 19:13:38 ]
Талановитий юнак.
А доля - від Бога...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Сторожівська (М.К./Л.П.) [ 2013-05-27 09:37:33 ]
Дійсно, інколи доля відміряє мало життя таким талановитим зіронькам, як Сашко. Але наше завдання - не забувати про його твори й здобутки, на яких нам, молодим авторам, ще вчитися і вчитися.
Спасибі, що відгукнулися на цей матеріал!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-21 19:32:11 ]
Світлано, дякую Вам за цей матеріал.
Святу справу робите.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Сторожівська (М.К./Л.П.) [ 2013-05-27 09:42:50 ]
Дякую за гарні слова! Сашко Лаврентьєв - наш земляк, талановитий і цілеспрямований, тож приємно, хоч і сумно, писати про його здобутки.
Спасибі за підтримку!:)