ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.05.20
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
ОСОЗНАННЫЙ КОНТРОЛЬ.
Впрочем, и с негативным путём та же история, люди погружаются в него всё глубже и дальше, ведь они Творцы и имеют право выбирать это. Говорят же, что многие видят огонь и пожары, беды и несчастья. А другой, в тоже время, идёт по углям босыми ногами, даже не замечая этого. Он окрылён светом и любовью, в его жизни приумножается свет и любовь, поэтому он защищён светом и любовью от собственного же негатива, потому что другого не существует. И он — источник и проводник любви и света для всех тех, кто готов отбросить страхи и печали и всё-таки поискать в мире свет, а его намного больше чем тьмы, нужно просто открыть глаза. Итак, вся наша жизнь – набор наших убеждений. Один убеждён, что ему необходимо свернуть горы, чтобы познать, месяцами лечиться, чтобы выздороветь, перетерпеть полгода, чтобы стало лучше, тяжело трудиться, чтобы стало легче…
Другой в то же время, подумал, что его мир — светел, лёгкость по жизни – это его кредо, счастье – это стиль его существования, любовь – это смысл всех смыслов. И всё, потом он просто дал всему этому проявиться. А результат бывает очень даже неожиданно великолепным. Но первый упорно шёл к своему труднодостижимому счастью, и обрёл его трудным путём, ведь сам захотел не разрешить себе упростить путь своими убеждениями. Поэтому думаем. Думаем всегда, когда что-то говорим и решаем. Не поленитесь проконтролировать и выразить для себя свои намерения более удобным, хоть и непривычным с точки зрения многих, образом. Оглянитесь, ведь люди сами вам расскажут какие убеждения руководят их жизнью. Один убеждён, что ему трудно, другой, что постоянно болен… Как же люди не боятся говорить такое?! Постоянно подтверждая и закрепляя такой результат. А всё дело в том, что они просто не знают, что владеют инструментом творения своей жизни. Поэтому живут неосознанно.
В этом тексте мне захотелось напомнить об ответственности, которую мы несём за всю свою жизнь. Напомнить о той силе, которой мы обладаем. И пожелать всем учиться контролировать себя полностью, не пускать всё на самотёк. Поначалу это будет не очень просто. Но понимая, чем мы рискуем, делать это, работать с каждой мыслью, любое негативное проявление объяснять себе и направлять в позитивное русло, становится значительно легче. Это путь Творца. И результат того стоит. Ведь мы все осознанно и неосознанно хотим Добра, Света и Любви.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ОСОЗНАННЫЙ КОНТРОЛЬ.
Пока человек не сдаётся, он сильнее своей судьбы.
Эрих Ремарк
Осознанный контроль-это очень важно. Каждое слово, мысль, эмоцию, намерение и реакцию следует взять под контроль, понимая всю ответственность каждого мгновения, понимая силу каждой минуты нашего сознания. Итак. Представляем себя на заснеженном холме. Слева и справа – жизнь. Слева — позитивное направление, справа – негативное. Конечно же, иногда, ради позитива, мы сознательно создаём определённую долю негатива, но это уже другая история. Вернёмся к холму. Стоим мы на нём, на вершине, подумали позитивно – кинули снежку в одну сторону холма, она покатилась и увеличилась в огромный шар. Подумали негативно, покатился наш шар снежным комом в другую сторону. Вот так нарастают и притягиваются к нам все наши намерения. Но важно понимать, что действие одинаково как для осознанных намерений, так и для неосознанных. Так и живут одни с одними убеждениями и развивают их, а другие живут с совершенно противоположными и так же дают им дальнейшее развитие. Говорят, что даже всю Вселенную можно пройти по тоненькой ниточке. Это сравнение хорошо для тех случаев, когда множество людей живут в своём страшном, несправедливом мире, плачутся и не могут понять, почему им посланы такие беды. В то время как один человек из этой массы живёт в другой реальности, у него всё хорошо, он счастлив, его мир прекрасен, он развивает свою позицию и своё убеждение о мире, поэтому он идёт по своей тонкой, но надёжной ниточке во Вселенной. И со временем эта ниточка крепнет и ширится в Светлый и добрый путь. Ведь он имеет право создавать свой мир, как Творец создал свой.Впрочем, и с негативным путём та же история, люди погружаются в него всё глубже и дальше, ведь они Творцы и имеют право выбирать это. Говорят же, что многие видят огонь и пожары, беды и несчастья. А другой, в тоже время, идёт по углям босыми ногами, даже не замечая этого. Он окрылён светом и любовью, в его жизни приумножается свет и любовь, поэтому он защищён светом и любовью от собственного же негатива, потому что другого не существует. И он — источник и проводник любви и света для всех тех, кто готов отбросить страхи и печали и всё-таки поискать в мире свет, а его намного больше чем тьмы, нужно просто открыть глаза. Итак, вся наша жизнь – набор наших убеждений. Один убеждён, что ему необходимо свернуть горы, чтобы познать, месяцами лечиться, чтобы выздороветь, перетерпеть полгода, чтобы стало лучше, тяжело трудиться, чтобы стало легче…
Другой в то же время, подумал, что его мир — светел, лёгкость по жизни – это его кредо, счастье – это стиль его существования, любовь – это смысл всех смыслов. И всё, потом он просто дал всему этому проявиться. А результат бывает очень даже неожиданно великолепным. Но первый упорно шёл к своему труднодостижимому счастью, и обрёл его трудным путём, ведь сам захотел не разрешить себе упростить путь своими убеждениями. Поэтому думаем. Думаем всегда, когда что-то говорим и решаем. Не поленитесь проконтролировать и выразить для себя свои намерения более удобным, хоть и непривычным с точки зрения многих, образом. Оглянитесь, ведь люди сами вам расскажут какие убеждения руководят их жизнью. Один убеждён, что ему трудно, другой, что постоянно болен… Как же люди не боятся говорить такое?! Постоянно подтверждая и закрепляя такой результат. А всё дело в том, что они просто не знают, что владеют инструментом творения своей жизни. Поэтому живут неосознанно.
В этом тексте мне захотелось напомнить об ответственности, которую мы несём за всю свою жизнь. Напомнить о той силе, которой мы обладаем. И пожелать всем учиться контролировать себя полностью, не пускать всё на самотёк. Поначалу это будет не очень просто. Но понимая, чем мы рискуем, делать это, работать с каждой мыслью, любое негативное проявление объяснять себе и направлять в позитивное русло, становится значительно легче. Это путь Творца. И результат того стоит. Ведь мы все осознанно и неосознанно хотим Добра, Света и Любви.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію