ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 ОСОЗНАННЫЙ КОНТРОЛЬ.

Пока человек не сдаётся, он сильнее своей судьбы.

Эрих Ремарк

Осознанный контроль-это очень важно. Каждое слово, мысль, эмоцию, намерение и реакцию следует взять под контроль, понимая всю ответственность каждого мгновения, понимая силу каждой минуты нашего сознания. Итак. Представляем себя на заснеженном холме. Слева и справа – жизнь. Слева — позитивное направление, справа – негативное. Конечно же, иногда, ради позитива, мы сознательно создаём определённую долю негатива, но это уже другая история. Вернёмся к холму. Стоим мы на нём, на вершине, подумали позитивно – кинули снежку в одну сторону холма, она покатилась и увеличилась в огромный шар. Подумали негативно, покатился наш шар снежным комом в другую сторону. Вот так нарастают и притягиваются к нам все наши намерения. Но важно понимать, что действие одинаково как для осознанных намерений, так и для неосознанных. Так и живут одни с одними убеждениями и развивают их, а другие живут с совершенно противоположными и так же дают им дальнейшее развитие. Говорят, что даже всю Вселенную можно пройти по тоненькой ниточке. Это сравнение хорошо для тех случаев, когда множество людей живут в своём страшном, несправедливом мире, плачутся и не могут понять, почему им посланы такие беды. В то время как один человек из этой массы живёт в другой реальности, у него всё хорошо, он счастлив, его мир прекрасен, он развивает свою позицию и своё убеждение о мире, поэтому он идёт по своей тонкой, но надёжной ниточке во Вселенной. И со временем эта ниточка крепнет и ширится в Светлый и добрый путь. Ведь он имеет право создавать свой мир, как Творец создал свой.
Впрочем, и с негативным путём та же история, люди погружаются в него всё глубже и дальше, ведь они Творцы и имеют право выбирать это. Говорят же, что многие видят огонь и пожары, беды и несчастья. А другой, в тоже время, идёт по углям босыми ногами, даже не замечая этого. Он окрылён светом и любовью, в его жизни приумножается свет и любовь, поэтому он защищён светом и любовью от собственного же негатива, потому что другого не существует. И он — источник и проводник любви и света для всех тех, кто готов отбросить страхи и печали и всё-таки поискать в мире свет, а его намного больше чем тьмы, нужно просто открыть глаза. Итак, вся наша жизнь – набор наших убеждений. Один убеждён, что ему необходимо свернуть горы, чтобы познать, месяцами лечиться, чтобы выздороветь, перетерпеть полгода, чтобы стало лучше, тяжело трудиться, чтобы стало легче…
Другой в то же время, подумал, что его мир — светел, лёгкость по жизни – это его кредо, счастье – это стиль его существования, любовь – это смысл всех смыслов. И всё, потом он просто дал всему этому проявиться. А результат бывает очень даже неожиданно великолепным. Но первый упорно шёл к своему труднодостижимому счастью, и обрёл его трудным путём, ведь сам захотел не разрешить себе упростить путь своими убеждениями. Поэтому думаем. Думаем всегда, когда что-то говорим и решаем. Не поленитесь проконтролировать и выразить для себя свои намерения более удобным, хоть и непривычным с точки зрения многих, образом. Оглянитесь, ведь люди сами вам расскажут какие убеждения руководят их жизнью. Один убеждён, что ему трудно, другой, что постоянно болен… Как же люди не боятся говорить такое?! Постоянно подтверждая и закрепляя такой результат. А всё дело в том, что они просто не знают, что владеют инструментом творения своей жизни. Поэтому живут неосознанно.
В этом тексте мне захотелось напомнить об ответственности, которую мы несём за всю свою жизнь. Напомнить о той силе, которой мы обладаем. И пожелать всем учиться контролировать себя полностью, не пускать всё на самотёк. Поначалу это будет не очень просто. Но понимая, чем мы рискуем, делать это, работать с каждой мыслью, любое негативное проявление объяснять себе и направлять в позитивное русло, становится значительно легче. Это путь Творца. И результат того стоит. Ведь мы все осознанно и неосознанно хотим Добра, Света и Любви.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-22 00:36:32
Переглядів сторінки твору 834
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній