Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.07
18:07
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни.
От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням.
«Відбийся якось,- попросив Тара
2026.03.07
18:00
Не покоряю майбуття,
але у полі і на волі
природи вічної дитя
на колесі своєї долі
алюром їду у життя.
ІІ
Блукаю, наче, менестрель
але у полі і на волі
природи вічної дитя
на колесі своєї долі
алюром їду у життя.
ІІ
Блукаю, наче, менестрель
2026.03.07
13:57
Коли, змінивши темний фон,
В яру синіє звабно ранок, -
Стрекоче сойка в унісон
Веселим наспівам веснянок.
Де тче павук сріблясту нить,
Сховавши працю від загалу, -
Шугають протяги щомить
Поміж цвітіннями конвалій.
В яру синіє звабно ранок, -
Стрекоче сойка в унісон
Веселим наспівам веснянок.
Де тче павук сріблясту нить,
Сховавши працю від загалу, -
Шугають протяги щомить
Поміж цвітіннями конвалій.
2026.03.07
10:12
Вуж, який поселився в обійсті,
Як чаклунський неназваний дух,
Що гуляє в розтерзанім місті
У симфоніях злих завірюх.
Вуж крадеться, як пізнє прозріння,
Ніби правда забута, жорстка.
І постане, як ніжне творіння,
Як чаклунський неназваний дух,
Що гуляє в розтерзанім місті
У симфоніях злих завірюх.
Вуж крадеться, як пізнє прозріння,
Ніби правда забута, жорстка.
І постане, як ніжне творіння,
2026.03.07
00:36
Народний голос і народна пісня
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.
І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.
І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн
2026.03.06
21:15
Світлини в підгаєцькому підземеллі
Фірма
З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.
Фірма
З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.
2026.03.06
18:18
Нарешті я збагнув,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,
2026.03.06
17:20
На подвір’ї кляштору містики
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,
2026.03.06
16:15
Зле дівча, повне вроди
Порятунок людського роду
Личко горде
Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати
Порятунок людського роду
Личко горде
Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати
2026.03.06
16:03
у кожної дороги є поріг...
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову
2026.03.06
15:55
Життя - безодня,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.
Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.
Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,
2026.03.06
11:48
Анатолій Д’Актиль (1890-1942)
А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими
А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими
2026.03.06
11:12
Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.
Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.
Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,
2026.03.06
09:54
березня 1980 року завершив свій земний шлях неповторний майстер новели, письменник трагічної долі, який завжди був «Собою, Особою, себто особливим»…
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма
2026.03.06
07:58
продовження)
Ярослав Саландяк
Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,
Ярослав Саландяк
Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,
2026.03.06
06:05
Ранкове затишшя... Півсонні тумани
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
ШЕДЕВР.
Зов Божий длится, не нарушив
Ничем вещей привычный ход.
Он просто, ввинчиваясь в душу
Все глубже, глубже нас ведет.
Еще... еще... И вот, минуя
За слоем слой, за часом час,
В нас открывает щель сквозную
И вдруг выводит нас из нас.
Зинаида Маркина
Да, где-то там, во тьме сердечной,
Во глубине мелькнул зазор -
И ты выходишь в бесконечность,
Как из темницы на простор.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ШЕДЕВР.
Ум – это весьма изощренный сказочник… Из ложной идеи «твоей» персональной отдельности… Он создает личную историю и контекст для интерпретаций… Теперь, на нем основываясь, он рассказывает бесконечные байки… О том, как всё обстоит «на самом деле» и что с этим делать… Что нужно, а что нет, что правильно и полезно, а что вредно… Однажды он начинает рассказывать потрясающую историю… О том, как преодолеть «отдельность» и вырваться на свободу!.. Эта очередная красивая «правильная» и «духовная» теория… Объясняющая, как наконец похоронить несуществующий труп… Она оживляет его снова и снова, бесконечное количество раз!.. И делает его неуязвимым, страшным и очень-очень реальным!..
Нго-Ма
Ум — один из чудеснейших механизмов. Наука до сих пор не смогла создать ничего подобного. Ум остается шедевром — сложным, невероятно могущественным, с обилием возможностей. Наблюдайте за ним! Наслаждайтесь им! Только не наблюдайте за ним как за врагом, потому что если вы увидите в уме врага, вы не сможете за ним наблюдать. Вы приняли предвзятое решение, вы уже «против». Вы решили, что с умом что-то не так, заранее сделали свой вывод. А всякий раз, когда вы смотрите на кого-то как на врага, вы не способны смотреть вглубь. Вы избегаете смотреть в глаза, вы отводите взгляд. Наблюдать за умом — значит смотреть на него с глубокой любовью, с глубоким уважением, почтением, ведь он — подарок вам от Бога! В уме, как таковом, нет ничего плохого. В мышлении, как таковом, нет ничего плохого. Это прекрасный процесс, как и многие другие процессы. Плывущие по небу облака прекрасны — чем же хуже мысли, плывущие по внутреннему небу? Распускающиеся на деревьях цветы прекрасны — чем же хуже мысли, расцветающие в вашем существе? Стремящаяся к океану река прекрасна — чем же хуже поток мыслей, стремящийся к своей неведомой судьбе? Разве это не прекрасно? Смотрите с глубоким благоговением. Не будьте бойцом, будьте влюбленным. Наблюдайте тончайшие нюансы ума; внезапные повороты, изящные повороты; неожиданные прыжки и изгибы; игры, в которые играет ум; грезы, им сплетаемые, — воображаемые, вспоминаемые; тысячу и одну проекцию, создаваемые им. Наблюдайте! Стоя в стороне, в отдалении, не будучи вовлеченным, вы постепенно начнете ощущать...( зазоры)Зов Божий длится, не нарушив
Ничем вещей привычный ход.
Он просто, ввинчиваясь в душу
Все глубже, глубже нас ведет.
Еще... еще... И вот, минуя
За слоем слой, за часом час,
В нас открывает щель сквозную
И вдруг выводит нас из нас.
Зинаида Маркина
Да, где-то там, во тьме сердечной,
Во глубине мелькнул зазор -
И ты выходишь в бесконечность,
Как из темницы на простор.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
