ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.07 18:07
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тара

Ігор Шоха
2026.03.07 18:00
Не покоряю майбуття,
але у полі і на волі
природи вічної дитя
на колесі своєї долі
алюром їду у життя.

ІІ
Блукаю, наче, менестрель

Віктор Кучерук
2026.03.07 13:57
Коли, змінивши темний фон,
В яру синіє звабно ранок, -
Стрекоче сойка в унісон
Веселим наспівам веснянок.
Де тче павук сріблясту нить,
Сховавши працю від загалу, -
Шугають протяги щомить
Поміж цвітіннями конвалій.

Борис Костиря
2026.03.07 10:12
Вуж, який поселився в обійсті,
Як чаклунський неназваний дух,
Що гуляє в розтерзанім місті
У симфоніях злих завірюх.

Вуж крадеться, як пізнє прозріння,
Ніби правда забута, жорстка.
І постане, як ніжне творіння,

Ярослав Чорногуз
2026.03.07 00:36
Народний голос і народна пісня
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.

І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн

Богдан Манюк
2026.03.06 21:15
Світлини в підгаєцькому підземеллі


Фірма

З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.

Юрко Бужанин
2026.03.06 18:18
Нарешті я збагнув,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,

Артур Сіренко
2026.03.06 17:20
На подвір’ї кляштору містики
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,

С М
2026.03.06 16:15
Зле дівча, повне вроди
Порятунок людського роду
Личко горде

Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати

Юрій Лазірко
2026.03.06 16:03
у кожної дороги є поріг...
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову

Артур Курдіновський
2026.03.06 15:55
Життя - безодня,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.

Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,

Олена Побийголод
2026.03.06 11:48
Анатолій Д’Актиль (1890-1942)

А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими

Борис Костиря
2026.03.06 11:12
Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.

Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,

Юрій Гундарів
2026.03.06 09:54
березня 1980 року завершив свій земний шлях неповторний майстер новели, письменник трагічної долі, який завжди був «Собою, Особою, себто особливим»…
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма

Богдан Манюк
2026.03.06 07:58
продовження)

Ярослав Саландяк

Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,

Віктор Кучерук
2026.03.06 06:05
Ранкове затишшя... Півсонні тумани
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 ПРОСВЕТЛЕННОЕ ЭГО.
Одно из наиболее распространенных заблуждений, которые возникают после пробуждения, — это чувство превосходства или мания величия. Это очень частая проблема в духовных кругах. Конечно, чувство превосходства может овладеть человеком и в обычном состоянии, когда он не пробужден. В эту ловушку люди попадают и в состоянии сна, а не только когда совершают переход от временного пробуждения к окончательному. Однако после пробуждения эгоистический ум может начать испытывать особое чувство превосходства, как будто пробуждение сделало его лучше, чем все остальные. Такое очень часто случается — это, фактически, неотъемлемая часть процесса. В основе этого заблуждения лежит ощущение, что мы знаем что-то особенное. Поскольку мы пробудились, мы это знаем. Поскольку мы пробудились, мы правы. Поскольку мы пробудились, мы ВСЕГДА правы. На этой стадии эго — создатель состояния сна — может использовать открывшиеся знания для формирования того, что я называю просветленным эго. НЕТ НИЧЕГО ОТВРАТИТЕЛЬНЕЕ ПРОСВЕТЛЕННОГО ЭГО. Это эго, которое считает себя просветленным, эго, которое думает, что оно пробудилось, эго, которое использует энергию пробуждения и новые знания для еще большего самоутверждения. ОЧЕНЬ ТРУДНО ЧТО-ЛИБО ОБЪЯСНИТЬ ЧЕЛОВЕКУ, КОТОРЫЙ ОКАЗАЛСЯ В ТАКОМ ПОЛОЖЕНИИ — когда он ухватился за определенные открывшиеся ему знания и прячется за ними. По-настоящему пробужденный человек никогда не использует то, что он осознал, для отрицания чего-либо в самом себе. Он все выводит на свет. Как только вы заметите, что пытаетесь с помощью новых внутренних знаний оправдывать свое бессознательное поведение, необходимо тут же признать, что вы впали в заблуждение. Очень часто эго начинает говорить себе: «О, я пробудилось, теперь я знаю, что все происходит спонтанно, а поэтому я ни за что не отвечаю. Если вам что-то не нравится, это ваши проблемы — вы просто не познали истинной природы реальности». Это эгоистическое заблуждение, основанное на чувстве превосходства. Как я говорил, это заблуждение очень распространено, и именно поэтому я все время повторяю, что лучшим нашим союзником на пути от временного пробуждения к окончательному является глубокая и полная искренность. Только искренность поможет нам распознать, что это чувство превосходства является просто высокомерием, что наш ум использует полученные знания как прикрытие. Объяснить это людям — трудная задача для духовного учителя. Такого рода заблуждение обычно поддерживается хорошо укрепленной структурой эго, через которую очень сложно пробиться. Каждый из нас должен посмотреть на себя и разобраться, не ставим ли мы себя выше других, не смотрим ли свысока на тех, кого считаем непробужденными. Если вы обнаружите в себе чувство превосходства, знайте: это не позиция подлинного пробуждения — это позиция эго, которое присвоило себе пробуждение и изображает из себя пробужденного.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-06-02 20:58:37
Переглядів сторінки твору 1080
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Езотерика чи ж бо справжня реальність?
Автор востаннє на сайті 2026.02.24 08:39
Автор у цю хвилину відсутній